Відмінності між версіями «Вовк і сорока (Болгарська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Якось зустрів вовк сороку і сказав їй:
+
Якось зустрів [[вовк]] сороку і сказав їй:
  
 
— Давай втечемо. Несила більше жити в цьому лісі!
 
— Давай втечемо. Несила більше жити в цьому лісі!
  
А сорока питає:
+
А [[сорока]] питає:
  
 
— Що ж тобі не подобається в лісі? Мені тут добре. їжі повно!
 
— Що ж тобі не подобається в лісі? Мені тут добре. їжі повно!
Рядок 9: Рядок 9:
 
— Ліс хороший, але ж ти бачиш, які тут усі лихі на мене! Де яка шкода вкоїться — все я винен. А від собак і від людей зовсім спокою не маю!
 
— Ліс хороший, але ж ти бачиш, які тут усі лихі на мене! Де яка шкода вкоїться — все я винен. А від собак і від людей зовсім спокою не маю!
  
— А куди ти підеш? — знову питає сорока.
+
— А куди ти підеш? — знову питає [[сорока]].
  
 
— Піду в інший ліс, де мене ніхто не знає, де люди добрі, а собаки лагідні.
 
— Піду в інший ліс, де мене ніхто не знає, де люди добрі, а собаки лагідні.
Рядок 15: Рядок 15:
 
— Але ж, куме, хіба ти лишиш тут свої звички й зуби?
 
— Але ж, куме, хіба ти лишиш тут свої звички й зуби?
  
— Яка ти дурна! — розсердився вовк.— Де це чувано й видано, щоб лишати звички й зуби?
+
— Яка ти дурна! — розсердився [[вовк]].— Де це чувано й видано, щоб лишати звички й зуби?
  
Тоді сорока сказала:
+
Тоді [[сорока]] сказала:
  
 
— Дурна я чи ні, а й там, куди ти йдеш, добра не буде! Звички твої погані і зуби в тебе гострі, отож усі й лихі на тебе!
 
— Дурна я чи ні, а й там, куди ти йдеш, добра не буде! Звички твої погані і зуби в тебе гострі, отож усі й лихі на тебе!
  
 
+
{{Казки про тварин}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

Поточна версія на 05:57, 9 грудня 2013

Якось зустрів вовк сороку і сказав їй:

— Давай втечемо. Несила більше жити в цьому лісі!

А сорока питає:

— Що ж тобі не подобається в лісі? Мені тут добре. їжі повно!

— Ліс хороший, але ж ти бачиш, які тут усі лихі на мене! Де яка шкода вкоїться — все я винен. А від собак і від людей зовсім спокою не маю!

— А куди ти підеш? — знову питає сорока.

— Піду в інший ліс, де мене ніхто не знає, де люди добрі, а собаки лагідні.

— Але ж, куме, хіба ти лишиш тут свої звички й зуби?

— Яка ти дурна! — розсердився вовк.— Де це чувано й видано, щоб лишати звички й зуби?

Тоді сорока сказала:

— Дурна я чи ні, а й там, куди ти йдеш, добра не буде! Звички твої погані і зуби в тебе гострі, отож усі й лихі на тебе!