Відмінності між версіями «Педро злий та дід і баба (кубинська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Педро злий та дід і бабаЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)» на «[[Педро злий та дід і...) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Xуан Скуштуйлиха був хлопець добрий, і найнявся він до одних | + | Xуан Скуштуйлиха був [[хлопець]] добрий, і найнявся він до одних [[дід]]а й баби, що мало не заморили його голодом. Тільки-но сядуть їсти, як дід каже бабі: |
— Прибери, стара, миску, я вже наївся. | — Прибери, стара, миску, я вже наївся. | ||
| − | Баба забирала миску, і Хуан лишався голодний. А дід та баба йшли до себе в кімнату й наїдалися там від пуза. | + | [[Баба]] забирала миску, і Хуан лишався голодний. А [[дід]] та [[баба]] йшли до себе в кімнату й наїдалися там від пуза. |
Так воно і йшлося день у день, аж поки Хуан, ледь живий, пішов до свого брата Педро Скуштуйлиха та й каже: | Так воно і йшлося день у день, аж поки Хуан, ледь живий, пішов до свого брата Педро Скуштуйлиха та й каже: | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
— Педро, я не можу більше жити в людей, до яких найнявся, бо вони мене скоро голодом заморять. | — Педро, я не можу більше жити в людей, до яких найнявся, бо вони мене скоро голодом заморять. | ||
| − | І все розповів | + | І все розповів [[брат]]ові. |
| − | А брат у нього був | + | А [[брат]] у нього був [[чоловік]] від натури злий. От Педро Злий і каже Хуанові Доброму: |
— Я сам наймуся до тих стариганів і добряче провчу їх. | — Я сам наймуся до тих стариганів і добряче провчу їх. | ||
| − | Сказано — зроблено. Найнявся Педро до діда й баби. От посідали вони за стіл, а дід і мовив до баби: | + | Сказано — зроблено. Найнявся Педро до діда й баби. От посідали вони за стіл, а [[дід]] і мовив до баби: |
— Забери, стара, миску, я вже наївся. | — Забери, стара, миску, я вже наївся. | ||
| − | Баба хотіла вже була забрати миску, але Педро Злий і каже: | + | [[Баба]] хотіла вже була забрати миску, але Педро Злий і каже: |
— А я не наївся. | — А я не наївся. | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Та й поїв усе, що було на столі. | Та й поїв усе, що було на столі. | ||
| − | Так він став робити щодня, і тепер уже дід та баба мордувалися голодом. | + | Так він став робити щодня, і тепер уже [[дід]] та [[баба]] мордувалися голодом. |
Одного дня бабі так захотілося їсти, що вона розпалила вогнище й хотіла була підсмажити маніоку \ Та Педро Злий стежив за нею. Він схопив сокиру й почав бити обухом по вогнищу, примовляючи: | Одного дня бабі так захотілося їсти, що вона розпалила вогнище й хотіла була підсмажити маніоку \ Та Педро Злий стежив за нею. Він схопив сокиру й почав бити обухом по вогнищу, примовляючи: | ||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
— Дивись, бабо, скільки я натовчу попелу! Оце стільки було в мого батька грошей — ціла купа золотих монет. | — Дивись, бабо, скільки я натовчу попелу! Оце стільки було в мого батька грошей — ціла купа золотих монет. | ||
| − | Вранці дід. змучений голодом, пішов на город, щоб попоїсти салати. Та Педро Злий почув його кроки й вибіг з дрючком у руці, вигукуючи: | + | Вранці [[дід]]. змучений голодом, пішов на город, щоб попоїсти салати. Та Педро Злий почув його кроки й вибіг з дрючком у руці, вигукуючи: |
— Віслюк у городі! Віслюк забрався в город! | — Віслюк у городі! Віслюк забрався в город! | ||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
Отак Педро Злий поквитався з дідом та бабою за те. що вони морили голодом його брата Хуана Доброго. | Отак Педро Злий поквитався з дідом та бабою за те. що вони морили голодом його брата Хуана Доброго. | ||
| − | + | {{Казка про чоловіка}} | |
| + | {{Казка про бідного}} | ||
| + | [[Категорія:Казки про братів і сестер]] | ||
| + | [[Категорія:Казки про діда і бабу]] | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} | ||
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}} | ||
Поточна версія на 05:03, 12 березня 2014
Xуан Скуштуйлиха був хлопець добрий, і найнявся він до одних діда й баби, що мало не заморили його голодом. Тільки-но сядуть їсти, як дід каже бабі:
— Прибери, стара, миску, я вже наївся.
Баба забирала миску, і Хуан лишався голодний. А дід та баба йшли до себе в кімнату й наїдалися там від пуза.
Так воно і йшлося день у день, аж поки Хуан, ледь живий, пішов до свого брата Педро Скуштуйлиха та й каже:
— Педро, я не можу більше жити в людей, до яких найнявся, бо вони мене скоро голодом заморять.
І все розповів братові.
А брат у нього був чоловік від натури злий. От Педро Злий і каже Хуанові Доброму:
— Я сам наймуся до тих стариганів і добряче провчу їх.
Сказано — зроблено. Найнявся Педро до діда й баби. От посідали вони за стіл, а дід і мовив до баби:
— Забери, стара, миску, я вже наївся.
Баба хотіла вже була забрати миску, але Педро Злий і каже:
— А я не наївся.
Та й поїв усе, що було на столі.
Так він став робити щодня, і тепер уже дід та баба мордувалися голодом.
Одного дня бабі так захотілося їсти, що вона розпалила вогнище й хотіла була підсмажити маніоку \ Та Педро Злий стежив за нею. Він схопив сокиру й почав бити обухом по вогнищу, примовляючи:
— Дивись, бабо, скільки я натовчу попелу! Оце стільки було в мого батька грошей — ціла купа золотих монет.
Вранці дід. змучений голодом, пішов на город, щоб попоїсти салати. Та Педро Злий почув його кроки й вибіг з дрючком у руці, вигукуючи:
— Віслюк у городі! Віслюк забрався в город!
І став лупцювати діда дрючком.
Отак Педро Злий поквитався з дідом та бабою за те. що вони морили голодом його брата Хуана Доброго.
 Казка про бідного |
|---|
