Відмінності між версіями «Рушниця Амбросіо (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...)
 
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
Жив собі [[чоловік]] на ім’я Амбросіо і мав він гарний будинок. А його [[сусід]]ові дуже хотілося той будинок купити.
  
 +
Умовляв він Амбросіо, умовляв — і той нарешті погодився продати будинок. Але сказав:
  
 +
Я продам тобі свій будинок, тільки залишу собі в ньому одну кімнату. Ту, що в самій середині...
  
 +
— Про мене, залишай,— погодився [[сусід]].
  
 +
Отак Амбросіо продав свій будинок.
 +
 +
Проте він був мисливець і щоночі вибирався на полювання. Перед тим заходив до своєї кімнати, брав рушницю, а тоді правився на лови. Та щоразу Амбросіо повертався, бо рушниця в нього ламалась, і він мусив лагодити її.
 +
 +
Отак ніч при ночі вештався Амбросіо то в кімнату, то з кімнати, бо знов і знов ламалася в нього рушниця. Він клепав по ній молотком і не давав спати новому [[господар]]еві.
 +
 +
Кінець кінцем, тому, хто купив будинок, набридло вставати щоночі и відчиняти двері. Гукнув він Амбросіо і сказав йому в роз- пачі: ^
 +
 +
— Я віддаю тобі твій будинок, усе твоє майно — тільки дай мені спокій!
 +
 +
І пішов геть.
 +
 +
Отак Амбросіо повернув собі назад будинок. Гроші теж залишилися йому. Отож, коли в людини щось не клеїться, прислів’я каже, що це все одно, що рушниця Амбросіо, яка весь час ламається.
 +
 +
{{Казка про багатого}}
 +
{{Казка про чоловіка}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 15:50, 16 березня 2014

Жив собі чоловік на ім’я Амбросіо і мав він гарний будинок. А його сусідові дуже хотілося той будинок купити.

Умовляв він Амбросіо, умовляв — і той нарешті погодився продати будинок. Але сказав:

Я продам тобі свій будинок, тільки залишу собі в ньому одну кімнату. Ту, що в самій середині...

— Про мене, залишай,— погодився сусід.

Отак Амбросіо продав свій будинок.

Проте він був мисливець і щоночі вибирався на полювання. Перед тим заходив до своєї кімнати, брав рушницю, а тоді правився на лови. Та щоразу Амбросіо повертався, бо рушниця в нього ламалась, і він мусив лагодити її.

Отак ніч при ночі вештався Амбросіо то в кімнату, то з кімнати, бо знов і знов ламалася в нього рушниця. Він клепав по ній молотком і не давав спати новому господареві.

Кінець кінцем, тому, хто купив будинок, набридло вставати щоночі и відчиняти двері. Гукнув він Амбросіо і сказав йому в роз- пачі: ^

— Я віддаю тобі твій будинок, усе твоє майно — тільки дай мені спокій!

І пішов геть.

Отак Амбросіо повернув собі назад будинок. Гроші теж залишилися йому. Отож, коли в людини щось не клеїться, прислів’я каже, що це все одно, що рушниця Амбросіо, яка весь час ламається.