У Мишачій країні (японська народна казка)

Жили колись собі були дід і баба. Одного дня насипав дід у торбу гречаних коржиків, що баба напекла, та й подався до лісу по дрова.

Працював у поті чола, а опівдні розігнув спину й зітхнув:

— Ху-у, стомився! Мабуть, час уже й обідати.

Сів на колоду й заходився їсти коржики. Коли дивиться — перед ним миша.

— І ти голодна? На, їж! — сказав щедрий дід і кинув миші шматочок коржика.

Незабаром оточила його ціла зграя мишей.

— І ви хочете скуштувати гречаних коржиків? — спитав дід і віддав мишам майже всі коржики, сам нічого не з'їв.

Коли повернувся додому й розповів бабі про свою пригоду, та його похвалила:

— Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка.
Якось навідалася до діда й баби знайома миша та й каже:

— Діду, недавно ви нас так щедро частували. Будь ласка, приходьте до нас у гості!

— А де ви живете?

— Побачите, йдіть за мною.

Дід пішов услід за мишею і невдовзі опинився перед маленькою ніркою.

— Як же я влізу в таку нірочку? — спитав він.

— Заплющіть очі й вчепіться руками за мій хвостик,— відповіла миша.

Дід послухався її, вхопивсь за хвостик і вмить опинився у Мишачій країні.

Розплющив очі, дивиться — в кухні великого будинку миші гуртом розкачують коржики з квасолі та чумизи й наспівують: