Відмінності між версіями «Хитрий галісієць (кубинська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...)
 
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.
  
 +
Тоді він дав п’ять песо синові [[господар]]ів і мовив:
  
 +
— На ось пограйся...
  
 +
Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів [[господар]] жінці.
  
 +
[[Жінка]] підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.
 +
 +
Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.
 +
 +
— Хлопче, віддай-бо гроші, ти вже награвся.
 +
 +
І пішов своєю дорогою, сміючись із скупих господарів.
 +
 +
 +
{{Казка про бідного}}
 +
{{Казка про чоловіка}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 05:15, 23 березня 2014

Один голодний галісієць плентав дорогою й невдовзі прибився до хатини, де мешкали скупі господарі. Коли він переступив поріг, вони саме поснідали, і галісієць лише облизався. Бідолаха сказав, що вмирає з голоду, але господарям було до нього байдуже.

Тоді він дав п’ять песо синові господарів і мовив:

— На ось пограйся...

Приготуй для гостя курча з рисом, бо він має гроші, тож добре заплатить,— звелів господар жінці.

Жінка підсмажила курча, зварила рису й поставила на стіл перед галісійцем. Той смачно поснідав, а потім ще й кавою запив.

Попоївши всмак, він устав з ослона, підступив до хлопчика, якии затис у руці п’ять песо, відвів його вбік і сказав.

— Хлопче, віддай-бо гроші, ти вже награвся.

І пішов своєю дорогою, сміючись із скупих господарів.