Відмінності між версіями «Як соловейко чоловіка розуму навчив (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 +
 +
 
Як соловейко [[чоловік]]а розуму навчив
 
Як соловейко [[чоловік]]а розуму навчив
  
Рядок 25: Рядок 32:
 
Та й полетів собі.
 
Та й полетів собі.
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
 
 +
 
 +
 
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}

Поточна версія на 03:59, 10 травня 2013



Як соловейко чоловіка розуму навчив

Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але пташок каже до нього:

— Ні, ти мною не наїсися, чоловіче; краще пусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.

Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.

І каже соловейко:

— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи річам неподобним не вір.

Почувши це, чоловік пустив соловейка.

А соловейко хотів довідатись, чи навчився той чоловік його ради. Полетів угору і каже до нього:

— О-о-о! Зле зробив, що мене пустив! Якби ти знав, який я скарб у собі маю, ніколи не пустив би мене! Бо в мене є дорога і велика перлина; якби ти її дістав, зараз би багачем зробився.

Почувши те, чоловік дуже засмутився, підскочив угору до соловейка і просив, щоб він повернувся до нього.

Тоді соловейко каже:

— Тепер я пізнав, що ти дурний чоловік. Все, що я тебе вчив, пішло марно. І шкодуєш за тим, що вже не може повернутись. Неподібній речі ти повірив! Дивися, який я маленький. Де ж у мені може вміститися велика перлина?!

Та й полетів собі.