Болгарські народні казки (Веселка, 1979)

Матеріал з Казки українською мовою
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
== Вступне слово ==
+
#redirect [[Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)]]
[[Файл:Bolgarsky.jpg‎|right|Обклалинка кники Польські народні казки (Веселка,1980)]]
+
 
+
Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
+
 
+
Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.
+
 
+
Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
+
 
+
Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
+
 
+
Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
+
 
+
== Зміст ==
+
 
+
[[Їжак і сонце]]
+
 
+
[[Кошеня і лев]]
+
 
+
[[Вовк і собака]]
+
 
+
[[Раз та гаразд]]
+
 
+
[[Людина — найсильніша]]
+
 
+
[[Горобець і лисиця]]
+
 
+
[[Лисиця і лелека]]
+
 
+
[[Лисиця і їжак]]
+
 
+
[[Як чоловік із змією судився]]
+
 
+
[[Людина, ведмідь і лисиця]]
+
 
+
[[Вовк і сорока]]
+
 
+
[[Ворона і рак]]
+
 
+
[[Погонич і його верблюди]]
+
 
+
[[Виноградар і змія]]
+
 
+
[[Сильний лев і маленьке мишеня]]
+
 
+
[[У розумного царя сильне військо]]
+
 
+
[[Добрий урок]]
+
 
+
[[Кішка й дурні люди]]
+
 
+
[[Лихе слово не забувається]]
+
 
+
[[Страшне кошеня]]
+
 
+
[[Як друзі вовків налякали]]
+
 
+
[[Битий небиту несе]]
+
 
+
[[Хитра лисиця]]
+
 
+
[[Що шукав, те й знайшов]]
+
 
+
[[Як друзі разом у лісі жили]]
+
 
+
[[Верблюд-суддя]]
+
 
+
[[Сліпа курка]]
+
 
+
[[Сильний горобець]]
+
 
+
[[Гуска й качка]]
+
 
+
[[Зозуля і риба]]
+
 
+
[[Курка й вівця]]
+
 
+
[[Два ослики]]
+
 
+
[[Заєць-рятівник]]
+
 
+
[[Швидка робота]]
+
 
+
[[Гостинні мурашки]]
+
 
+
[[Троє братів і золота яблуня]]
+
 
+
[[Золоте дівча]]
+
 
+
[[Кажи, прядко!]]
+
 
+
[[Жива вода]]
+
 
+
[[Хлопець і вітер]]
+
 
+
[[Бідар і водяник]]
+
 
+
[[Правда і кривда]]
+
 
+
[[Як бідний чоловік з лихварем судився]]
+
 
+
[[Найкращий стрілець]]
+
 
+
[[Пещена донька]]
+
 
+
[[Біда вчить]]
+
 
+
[[Сливи за сміття]]
+
 
+
[[Найдорожчий плід]]
+
 
+
[[Хто не робить, той з голоду вмирає]]
+
 
+
[[Охочий до науки хлопець]]
+
 
+
[[Ліве око царя]]
+
 
+
[[Шануй батька і в старості]]
+
 
+
[[Розумна невістка]]
+
 
+
[[Сват і кмітлива дівчина]]
+
 
+
[[Нема гіршого від пияцтва]]
+
 
+
[[Найдорожче — це сіль]]
+
 
+
[[Хитрий Петр і брехуни]]
+
 
+
[[Хитрий Петр і лихвар]]
+
 
+
[[Хитрий Петр і перукар]]
+
 
+
[[Хитрий Петр на тому світі]]
+
 
+
[[Гроші розбещують]]
+
 
+
[[Життя — це сходи]]
+
 
+
[[Хитрий Петр і скнари]]
+
 
+
[[Спершу навчіться!]]
+
 
+
[[Хитрий Петр убиває собаку]]
+
 
+
[[Хто копає яму іншому]]
+
 
+
[[Хитрий Петр в суді]]
+
 
+
 
+
 
+
[[Категорія:Книги]]
+
[[Категорія:Казки народів світу]]
+
 
+
{{Книги видавництва "Веселка"}}
+
 
+
{{Книги видавництва 1979 року}}
+

Поточна версія на 20:32, 21 січня 2014

  1. redirect Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)