Відмінності між версіями «Війна пса з вовком (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Категорія:українська народна казка]]
 
[[Категорія:українська народна казка]]
  
Прибіг, вовк до села і каже псові:
+
Прибіг, [[вовк]] до села і каже псові:
  
 
— Давай будемо друзями.
 
— Давай будемо друзями.
  
Пес друзів не мав і згодився. Почав вовк приходити до нього в гості. Розповідає, що нового в лісі, а сам роззирається по подвір'ю. Подивився і пішов. Пес заснув. Але чує: баран кричить. Пес відкрив очі, бачить: вовк тягне барана з кошари. Пес загавкав. Господар вибіг з хати, вхопив пательмагу і так змастиґав вовка, що той не лише барана лишив, а й сам ледве втік.
+
Пес друзів не мав і згодився. Почав [[вовк]] приходити до нього в гості. Розповідає, що нового в лісі, а сам роззирається по подвір'ю. Подивився і пішов. Пес заснув. Але чує: баран кричить. Пес відкрив очі, бачить: вовк тягне барана з кошари. Пес загавкав. Господар вибіг з хати, вхопив пательмагу і так змастиґав вовка, що той не лише барана лишив, а й сам ледве втік.
  
Вовк прибігає до лісу, скликає звірів і виповідає псові війну. Але війна має бути не в селі, а в лісі. Вовк взяв собі ведмедя, свиню дику, лисицю, а пес не має з ким іти воювати. Просив вола — боїться, просив коня — не йде. Пес зажурився, а тут підходить до нього когут:
+
Вовк прибігає до лісу, скликає звірів і виповідає псові війну. Але війна має бути не в селі, а в лісі. [[Вовк]] взяв собі ведмедя, свиню дику, лисицю, а пес не має з ким іти воювати. Просив вола — боїться, просив [[кінь|коня]] — не йде. Пес зажурився, а тут підходить до нього когут:
  
— Чого ти, песику, журишся?
+
— Чого ти, [[пес|песику]], журишся?
  
 
Пес розповів. Когут закликав гусака, качку, котика — і військо готове. На другий день зібралися, на війну. Каже когут.
 
Пес розповів. Когут закликав гусака, качку, котика — і військо готове. На другий день зібралися, на війну. Каже когут.
Рядок 15: Рядок 15:
 
— Як будете доходити до лісу, то робіть великий гук.
 
— Як будете доходити до лісу, то робіть великий гук.
  
Ще не дійшли до лісу, як пес загавкав, когут закукурікав, гуска ґелґає, качка квакає. Вчув ведмідь такий крик і каже.
+
Ще не дійшли до лісу, як пес загавкав, когут закукурікав, гуска ґелґає, качка квакає. Вчув [[ведмідь]] такий крик і каже.
  
 
— Величезне військо йде. Де я подіюся?
 
— Величезне військо йде. Де я подіюся?
  
І виліз на дуба. Вовк думає: «Як ведмідь боїться, то що мені робити?» Сховався за корч. Свиня дика зарилася в торішнє листя, а лисиця у нору, під корінь.
+
І виліз на дуба. Вовк думає: «Як [[ведмідь]] боїться, то що мені робити?» Сховався за корч. [[Свиня]] дика зарилася в торішнє листя, а лисиця у нору, під корінь.
  
 
Прийшло псове військо під дуба, і когут запіяв. А звірям здається, що він каже:
 
Прийшло псове військо під дуба, і когут запіяв. А звірям здається, що він каже:
Рядок 33: Рядок 33:
 
— Де? Де? Де?
 
— Де? Де? Де?
  
Кіт занявкав, а дика свиня махнула хвостиком, бо комар вкусив. Кіт думав, що це миш, скочив до хвоста. Свиня дика спудилася, що кіт хоче її з'їсти, і втікати. Кіт зі страху вискочив на дуба, а ведмідь думав, що хоче його їсти, і впав на вовка. Вовк утікати. Лис вискакує з-під кореня і драла... Пес за ним. Але не зловив, лише відкусив кавалок хвоста. Так закінчилася війна. Але між псом і вовком нема миру і дотепер.
+
[[Кіт]] занявкав, а дика свиня махнула хвостиком, бо комар вкусив. [[Кіт]] думав, що це миш, скочив до хвоста. Свиня дика спудилася, що [[кіт]] хоче її з'їсти, і втікати. [[Кіт]] зі страху вискочив на дуба, а ведмідь думав, що хоче його їсти, і впав на [[вовк|вовка]]. Вовк утікати. Лис вискакує з-під кореня і драла... Пес за ним. Але не зловив, лише відкусив кавалок хвоста. Так закінчилася війна. Але між псом і вовком нема миру і дотепер.

Поточна версія на 07:27, 23 вересня 2009


Прибіг, вовк до села і каже псові:

— Давай будемо друзями.

Пес друзів не мав і згодився. Почав вовк приходити до нього в гості. Розповідає, що нового в лісі, а сам роззирається по подвір'ю. Подивився і пішов. Пес заснув. Але чує: баран кричить. Пес відкрив очі, бачить: вовк тягне барана з кошари. Пес загавкав. Господар вибіг з хати, вхопив пательмагу і так змастиґав вовка, що той не лише барана лишив, а й сам ледве втік.

Вовк прибігає до лісу, скликає звірів і виповідає псові війну. Але війна має бути не в селі, а в лісі. Вовк взяв собі ведмедя, свиню дику, лисицю, а пес не має з ким іти воювати. Просив вола — боїться, просив коня — не йде. Пес зажурився, а тут підходить до нього когут:

— Чого ти, песику, журишся?

Пес розповів. Когут закликав гусака, качку, котика — і військо готове. На другий день зібралися, на війну. Каже когут.

— Як будете доходити до лісу, то робіть великий гук.

Ще не дійшли до лісу, як пес загавкав, когут закукурікав, гуска ґелґає, качка квакає. Вчув ведмідь такий крик і каже.

— Величезне військо йде. Де я подіюся?

І виліз на дуба. Вовк думає: «Як ведмідь боїться, то що мені робити?» Сховався за корч. Свиня дика зарилася в торішнє листя, а лисиця у нору, під корінь.

Прийшло псове військо під дуба, і когут запіяв. А звірям здається, що він каже:

— Є вони тут!

Качка заквакала, а їм здається, що говорить.

— Так! Так! Так!

Гуска заґелґала, а їм причувається, що питає.

— Де? Де? Де?

Кіт занявкав, а дика свиня махнула хвостиком, бо комар вкусив. Кіт думав, що це миш, скочив до хвоста. Свиня дика спудилася, що кіт хоче її з'їсти, і втікати. Кіт зі страху вискочив на дуба, а ведмідь думав, що хоче його їсти, і впав на вовка. Вовк утікати. Лис вискакує з-під кореня і драла... Пес за ним. Але не зловив, лише відкусив кавалок хвоста. Так закінчилася війна. Але між псом і вовком нема миру і дотепер.