Відмінності між версіями «Віл, лисичка та ішак: (Туркменська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: Віл, лисиця та ішак заприятелювали між собою, І от надумали вони помандрувати трохи. Ішак ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
Віл, лисиця та ішак заприятелювали між собою, І от надумали вони помандрувати трохи. Ішак з волом напасуться, а подруга лисичка щось уполює собі дорогою.
+
Віл, [[лисиця]] та ішак заприятелювали між собою, І от надумали вони помандрувати трохи. Ішак з волом напасуться, а подруга [[лисичка]] щось уполює собі дорогою.
  
 
От заблукали вони в якесь провалля, а ішак і каже:
 
От заблукали вони в якесь провалля, а ішак і каже:
Рядок 5: Рядок 5:
 
— Ой, біда мені та й годі! Мушу хоч трохи поре-віти, бо не витерплю більше.
 
— Ой, біда мені та й годі! Мушу хоч трохи поре-віти, бо не витерплю більше.
  
— Друже ішачку, тут не можна галасувати. Хіба ж ти не знаєш? — злякалися віл та лисиця.— У нас і так хтозна-скільки ворогів, а ще як і ти заревеш, то лиха не обберемося.
+
— Друже ішачку, тут не можна галасувати. Хіба ж ти не знаєш? — злякалися [[віл]] та [[лисиця]].— У нас і так хтозна-скільки ворогів, а ще як і ти заревеш, то лиха не обберемося.
  
 
Ішак потерпів ще трохи і знову каже:
 
Ішак потерпів ще трохи і знову каже:
Рядок 11: Рядок 11:
 
— Коли ж я більше не можу!—Та як зареве.
 
— Коли ж я більше не можу!—Та як зареве.
  
— Хоч не реви з усієї сили, а потихеньку! — прохають його віл та лисиця.
+
— Хоч не реви з усієї сили, а потихеньку! — прохають його віл та [[лисиця]].
  
 
Ішак заревів тихіше: «А-а-а!» Тоді як зареве знову: «І-га-га!» — аж луна пішла проваллям. Дивляться друзі, а вже зграя вовків біжить, перемовляючись:
 
Ішак заревів тихіше: «А-а-а!» Тоді як зареве знову: «І-га-га!» — аж луна пішла проваллям. Дивляться друзі, а вже зграя вовків біжить, перемовляючись:
Рядок 27: Рядок 27:
 
— Ой, лихо мені, зараз упаду!
 
— Ой, лихо мені, зараз упаду!
  
— Потримайся ще трошечки, друже,— вмовляє його лисичка,— бо не обберемося лиха.
+
— Потримайся ще трошечки, друже,— вмовляє його [[лисичка]],— бо не обберемося лиха.
  
 
Віл потримався ще трохи, а тоді як крикне:
 
Віл потримався ще трохи, а тоді як крикне:

Поточна версія на 07:33, 16 травня 2015

Віл, лисиця та ішак заприятелювали між собою, І от надумали вони помандрувати трохи. Ішак з волом напасуться, а подруга лисичка щось уполює собі дорогою.

От заблукали вони в якесь провалля, а ішак і каже:

— Ой, біда мені та й годі! Мушу хоч трохи поре-віти, бо не витерплю більше.

— Друже ішачку, тут не можна галасувати. Хіба ж ти не знаєш? — злякалися віл та лисиця.— У нас і так хтозна-скільки ворогів, а ще як і ти заревеш, то лиха не обберемося.

Ішак потерпів ще трохи і знову каже:

— Коли ж я більше не можу!—Та як зареве.

— Хоч не реви з усієї сили, а потихеньку! — прохають його віл та лисиця.

Ішак заревів тихіше: «А-а-а!» Тоді як зареве знову: «І-га-га!» — аж луна пішла проваллям. Дивляться друзі, а вже зграя вовків біжить, перемовляючись:

— Хто це там репетує? Де?

— Ой, лихо ж нам тепер буде! — закричали друзі і кинулись утікати.

— А що, друже ішачку, хіба ж не твоя дурна забаганка призвела нас до такої біди? — стали дорікати лисичка з волом. А тоді — нічого не вдієш — подерлися всі троє на дерево. А вовки й собі прибігли до того дерева, покрутилися довкола. Та ба — нікого не видно. Ото посідали вовки під деревом і дивуються:

— Куди ж це вони поділися?

А тим часом віл, який сидів на самісінькому вершечку дерева, каже своїм друзям:

— Ой, лихо мені, зараз упаду!

— Потримайся ще трошечки, друже,— вмовляє його лисичка,— бо не обберемося лиха.

Віл потримався ще трохи, а тоді як крикне:

— Ой, не вийшло! — Та як бебехнеться прямо на вовків.

— Хапай, воле, капосних вовків! Ми теж плигаємо!— закричала згори лисичка.

Вовки побачили вола й перелякалися до смерті. А як почули ще й лисиччині погрози, то залементували: «Ой! Ой!» — і кинулися врозтіч.

А друзі спокійнісінько повернулися додому.