Де пряжі кінець (українська народна казка)

Пішла дівка заміж.

Довелося їй пряжу звивати, - вона не знала, де кінець нитки.

Дивилась, дивилась, не могла знайти. Коли каже:

- Чоловіче, запрягай коней, поїдемо до мами в гості! От чоловік запряг коней, ідуть собі до мами в гості, їдуть вони, а дві дівчини пасуть товар і ті дівчата собі гуляють. А та жінка каже до тих дівчат:

- Гуляєш, чорти твою матір! А де в нитки кінець, то не знаєш! А ті дівчата кажуть:

- Чому не знаю! Верхня нитка в чинах. Так ті дівчата їй сказали, а вона каже:

- Завертай, чоловіче, коней!

Чоловік завернув коней: вона приїхала додому, почала шукати верхню нитку в чинах і знайшла.

- Вже все.

Вона не знала, де нитка в мотку, то вона сказала так на докір тим дівчатам, вона собі думала: як вона не знає, то й дівчата не знають.

А як ті дівчата їй сказали, вона сказала до чоловіка:

- Завертай коней назад!

І вона приїхала додому і знайшла кінець.

Записано Осипом Роздольським в с. Барлин від Антошка Мороза, в 1893 році. Стиль запису збережено.