Заяче сало (українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
+
Їхав [[пан]] а кучером [[Іван]]ом у далеку дорогу. Вони їхали мовчки, але мовчанка обридла. [[Пан]] і надумав поговорити. В цей час вискочив [[заєць]]. [[Пан]] і почав свою розмову з зайця.
 
+
[[Категорія:Казки про Івана]]
+
 
+
[[Категорія:Казки про тварин]]
+
 
+
 
+
[[Категорія:Казки про зайчика]]
+
 
+
 
+
 
+
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
+
 
+
[[Категорія:Казки про панів]]
+
 
+
 
+
  
 
ЗАЯЧЕ САЛО
 
 
Їхав [[пан]] а кучером [[Іван]]ом у далеку дорогу. Вони їхали мовчки, але мовчанка обридла. [[Пан]] і надумав поговорити. В цей час вискочив [[заєць]]. [[Пан]] і почав свою розмову з зайця.
 
 
— От у мене в лісі водяться зайці, тільки не такі, як оце пострибав маленький, а великі. Я з-за границі привіз на розплід. Одного разу я зібрався на полювання, взяв із собою [[чоловік]]а з десять загоничів. Вони нагнали па мене зайців, а я їх тільки — бах! та бах! Тоді я набив їх десятки зо три... А одного забпв, то такого величезного, я [[баран]] завбільшки! Ну, а коли здер з нього шкуру, то було більш як півпуда сала. От які в мене зайці!
 
— От у мене в лісі водяться зайці, тільки не такі, як оце пострибав маленький, а великі. Я з-за границі привіз на розплід. Одного разу я зібрався на полювання, взяв із собою [[чоловік]]а з десять загоничів. Вони нагнали па мене зайців, а я їх тільки — бах! та бах! Тоді я набив їх десятки зо три... А одного забпв, то такого величезного, я [[баран]] завбільшки! Ну, а коли здер з нього шкуру, то було більш як півпуда сала. От які в мене зайці!
 +
 
Кучер слухав, слухав, а далі й каже:
 
Кучер слухав, слухав, а далі й каже:
 +
 
— Но-о, гніді, скоро вже і міст той, що під брехунами ламається.
 
— Но-о, гніді, скоро вже і міст той, що під брехунами ламається.
 +
 
Почув це [[пан]] і каже:
 
Почув це [[пан]] і каже:
 +
 
— Чуєш, [[Іван]]е, так от які зайці бувають! Правда, що в нього півпуда сала то не було, а так. фунтів з десять.
 
— Чуєш, [[Іван]]е, так от які зайці бувають! Правда, що в нього півпуда сала то не було, а так. фунтів з десять.
 +
 
— Звісно, [[заєць]] зайцем,— каже [[Іван]].
 
— Звісно, [[заєць]] зайцем,— каже [[Іван]].
 +
 
Ну, їдуть далі, а [[пан]] знову до [[Іван]]а:
 
Ну, їдуть далі, а [[пан]] знову до [[Іван]]а:
 +
 
— От що, [[Іван]]е, а ми скоро вже буде той місток?
 
— От що, [[Іван]]е, а ми скоро вже буде той місток?
 +
 
— Та скоро вже, [[пан]]е,— каже [[Іван]].
 
— Та скоро вже, [[пан]]е,— каже [[Іван]].
 +
 
— Так-от знаєш, [[Іван]]е,— продовжує пап,— мабуть, що на тому зайцеві і десяти фунтів сала не було,— так фунтів три — чотири, не більше.
 
— Так-от знаєш, [[Іван]]е,— продовжує пап,— мабуть, що на тому зайцеві і десяти фунтів сала не було,— так фунтів три — чотири, не більше.
 +
 
- Та мені що,— каже [[Іван]],— хай буде і так.
 
- Та мені що,— каже [[Іван]],— хай буде і так.
 +
 
Але проїхали трохи, [[пан]] повертівся на місці та й знову:
 
Але проїхали трохи, [[пан]] повертівся на місці та й знову:
 +
 
— А чи скоро, [[Іван]]е, вже той міст буде?
 
— А чи скоро, [[Іван]]е, вже той міст буде?
 +
 
— Так, скоро, [[пан]]е, ось-ось, тільки в долину спустимось.
 
— Так, скоро, [[пан]]е, ось-ось, тільки в долину спустимось.
 +
 
— Гм, - каже [[пан]], - а знаєш, [[Іван]]е, на тому зайцеві і зовсім сала не було – сам знаєш, яке на зайцеві сало.
 
— Гм, - каже [[пан]], - а знаєш, [[Іван]]е, на тому зайцеві і зовсім сала не було – сам знаєш, яке на зайцеві сало.
 +
 
— Та звісно, - каже [[Іван]], - [[заєць]] зайцем.
 
— Та звісно, - каже [[Іван]], - [[заєць]] зайцем.
 +
 
Спустились в долину, а [[пан]] і питає:
 
Спустились в долину, а [[пан]] і питає:
 +
 
- А де ж, [[Іван]]е, той міст, що ти про нього говорив?
 
- А де ж, [[Іван]]е, той міст, що ти про нього говорив?
 +
 
- А він, [[пан]]е, - каже [[Іван]], - розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили.
 
- А він, [[пан]]е, - каже [[Іван]], - розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про Івана]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про панів]]

Версія за 22:29, 4 лютого 2014

Їхав пан а кучером Іваном у далеку дорогу. Вони їхали мовчки, але мовчанка обридла. Пан і надумав поговорити. В цей час вискочив заєць. Пан і почав свою розмову з зайця.

— От у мене в лісі водяться зайці, тільки не такі, як оце пострибав маленький, а великі. Я з-за границі привіз на розплід. Одного разу я зібрався на полювання, взяв із собою чоловіка з десять загоничів. Вони нагнали па мене зайців, а я їх тільки — бах! та бах! Тоді я набив їх десятки зо три... А одного забпв, то такого величезного, я баран завбільшки! Ну, а коли здер з нього шкуру, то було більш як півпуда сала. От які в мене зайці!

Кучер слухав, слухав, а далі й каже:

— Но-о, гніді, скоро вже і міст той, що під брехунами ламається.

Почув це пан і каже:

— Чуєш, Іване, так от які зайці бувають! Правда, що в нього півпуда сала то не було, а так. фунтів з десять.

— Звісно, заєць зайцем,— каже Іван.

Ну, їдуть далі, а пан знову до Івана:

— От що, Іване, а ми скоро вже буде той місток?

— Та скоро вже, пане,— каже Іван.

— Так-от знаєш, Іване,— продовжує пап,— мабуть, що на тому зайцеві і десяти фунтів сала не було,— так фунтів три — чотири, не більше.

- Та мені що,— каже Іван,— хай буде і так.

Але проїхали трохи, пан повертівся на місці та й знову:

— А чи скоро, Іване, вже той міст буде?

— Так, скоро, пане, ось-ось, тільки в долину спустимось.

— Гм, - каже пан, - а знаєш, Іване, на тому зайцеві і зовсім сала не було – сам знаєш, яке на зайцеві сало.

— Та звісно, - каже Іван, - заєць зайцем.

Спустились в долину, а пан і питає:

- А де ж, Іване, той міст, що ти про нього говорив?

- А він, пане, - каже Іван, - розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили.

Вовчик
Перегляди
Особисті інструменти