Відмінності між версіями «Качанець, який не хотів рости (французька народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що.
  
 +
—    Агов, Антуанет! — гукнув [[господар]].
  
 +
—    Чого вам?
 +
 +
—    Піди-но полий качанець.
 +
 +
—    Краще я піду погуляю.
 +
 +
—    Цуцику, ану вкуси неслухняну Антуанет за ногу!   
 +
 +
—    Я краще гризтиму кісточку.   
 +
 +
—    Гілко, відшмагай-но цуцика!   
 +
 +
—    Краще я лишуся на дереві.
 +
 +
—    Вогню, спали-но цю гілку!
 +
 +
—    Вона надто зелена та соковита; я димітиму без вогню.
 +
 +
—    Водичко, залий-но вогонь!
 +
 +
—    Я краще побіжу струмочком по квітучому лугу.
 +
 +
—    Корівко, випий-бо всю воду із струмка!
 +
 +
—    Я не хочу пити.
 +
 +
—    Різнику, ану заріж корову!
 +
 +
—    Таж вона сухоребра.
 +
 +
—    Смерте, візьми-но різника!
 +
 +
—    А чого ж, залюбки.
 +
 +
—    Я зараз заріжу корову! — вигукнув різник.
 +
 +
—    Я вип'ю всю воду із струмка,— сказала [[корова]].
 +
 +
—    Я вмить заллю вогонь,— сказав струмок.
 +
 +
—    Я зараз спалю зелену гілку,— сказав вогонь.
 +
 +
—    Я відшмагаю цуцика! — сказала гілка.
 +
 +
—    А я вкушу неслухняну Антуанет за ногу! — сказав [[цуцик]].
 +
 +
—    Побіжу поллю качанець,— сказала Антуанет.
 +
 +
І почав тоді качанець рости та рости...
  
  

Поточна версія на 04:07, 9 жовтня 2013

Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що.

— Агов, Антуанет! — гукнув господар.

— Чого вам?

— Піди-но полий качанець.

— Краще я піду погуляю.

— Цуцику, ану вкуси неслухняну Антуанет за ногу!

— Я краще гризтиму кісточку.

— Гілко, відшмагай-но цуцика!

— Краще я лишуся на дереві.

— Вогню, спали-но цю гілку!

— Вона надто зелена та соковита; я димітиму без вогню.

— Водичко, залий-но вогонь!

— Я краще побіжу струмочком по квітучому лугу.

— Корівко, випий-бо всю воду із струмка!

— Я не хочу пити.

— Різнику, ану заріж корову!

— Таж вона сухоребра.

— Смерте, візьми-но різника!

— А чого ж, залюбки.

— Я зараз заріжу корову! — вигукнув різник.

— Я вип'ю всю воду із струмка,— сказала корова.

— Я вмить заллю вогонь,— сказав струмок.

— Я зараз спалю зелену гілку,— сказав вогонь.

— Я відшмагаю цуцика! — сказала гілка.

— А я вкушу неслухняну Антуанет за ногу! — сказав цуцик.

— Побіжу поллю качанець,— сказала Антуанет.

І почав тоді качанець рости та рости...