Відмінності між версіями «Качанець, який не хотів рости (французька народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що. | Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що. | ||
| − | — Агов, Антуанет! — гукнув господар. | + | — Агов, Антуанет! — гукнув [[господар]]. |
— Чого вам? | — Чого вам? | ||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
— Я зараз заріжу корову! — вигукнув різник. | — Я зараз заріжу корову! — вигукнув різник. | ||
| − | — Я вип'ю всю воду із струмка,— сказала корова. | + | — Я вип'ю всю воду із струмка,— сказала [[корова]]. |
— Я вмить заллю вогонь,— сказав струмок. | — Я вмить заллю вогонь,— сказав струмок. | ||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
— Я відшмагаю цуцика! — сказала гілка. | — Я відшмагаю цуцика! — сказала гілка. | ||
| − | — А я вкушу неслухняну Антуанет за ногу! — сказав цуцик. | + | — А я вкушу неслухняну Антуанет за ногу! — сказав [[цуцик]]. |
— Побіжу поллю качанець,— сказала Антуанет. | — Побіжу поллю качанець,— сказала Антуанет. | ||
Поточна версія на 04:07, 9 жовтня 2013
Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що.
— Агов, Антуанет! — гукнув господар.
— Чого вам?
— Піди-но полий качанець.
— Краще я піду погуляю.
— Цуцику, ану вкуси неслухняну Антуанет за ногу!
— Я краще гризтиму кісточку.
— Гілко, відшмагай-но цуцика!
— Краще я лишуся на дереві.
— Вогню, спали-но цю гілку!
— Вона надто зелена та соковита; я димітиму без вогню.
— Водичко, залий-но вогонь!
— Я краще побіжу струмочком по квітучому лугу.
— Корівко, випий-бо всю воду із струмка!
— Я не хочу пити.
— Різнику, ану заріж корову!
— Таж вона сухоребра.
— Смерте, візьми-но різника!
— А чого ж, залюбки.
— Я зараз заріжу корову! — вигукнув різник.
— Я вип'ю всю воду із струмка,— сказала корова.
— Я вмить заллю вогонь,— сказав струмок.
— Я зараз спалю зелену гілку,— сказав вогонь.
— Я відшмагаю цуцика! — сказала гілка.
— А я вкушу неслухняну Антуанет за ногу! — сказав цуцик.
— Побіжу поллю качанець,— сказала Антуанет.
І почав тоді качанець рости та рости...
