Відмінності між версіями «Колобок (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
Рядок 34: Рядок 34:
  
 
Я по засіку метений,
 
Я по засіку метений,
 +
 
Я із борошна спечений,—
 
Я із борошна спечений,—
 +
 
Я від баби втік,
 
Я від баби втік,
 +
 
Я від діда втік,
 
Я від діда втік,
 +
 
То й від тебе втечу!
 
То й від тебе втечу!
  
Рядок 48: Рядок 52:
  
 
Я по засіку метений,
 
Я по засіку метений,
 +
 
Я із борошна спечений,—
 
Я із борошна спечений,—
 +
 
Я від баби втік,
 
Я від баби втік,
 +
 
Я від діда втік,
 
Я від діда втік,
 +
 
Я від зайця втік,
 
Я від зайця втік,
 +
 
То й від тебе втечу!
 
То й від тебе втечу!
  
Рядок 79: Рядок 88:
  
 
Я по засіку метений,
 
Я по засіку метений,
 +
 
Я із борошна спечений,—
 
Я із борошна спечений,—
 +
 
Я від баби втік,
 
Я від баби втік,
 +
 
Я від діда втік,
 
Я від діда втік,
 +
 
Я від зайця втік,
 
Я від зайця втік,
 +
 
Я від вовка втік,
 
Я від вовка втік,
 +
 
Від ведмедя втік,
 
Від ведмедя втік,
 +
 
То й від тебе втечу!
 
То й від тебе втечу!
  
Рядок 94: Рядок 110:
  
 
А [[лисичка]] — гам його! Та й з'їла!
 
А [[лисичка]] — гам його! Та й з'їла!
 +
 +
 +
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005)}}

Версія за 23:37, 9 травня 2013


Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:

Бабусю! Спекла б ти колобок!

— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?

— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.

Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.

А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.

Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу!

Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

То й від тебе втечу!

Та й побіг... Аж іде ведмідь.

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений, Я із борошна спечений,— Я від баби втік, Я від діда втік, Я від зайця втік, Я від вовка втік, То й від тебе втечу!

Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:

— Колобок, колобок, я тебе з'їм!

— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.

— Ану заспівай!

Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

Я від зайця втік,

Я від вовка втік,

Від ведмедя втік,

То й від тебе втечу!

— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.

Колобок скочив їй на язик та й почав співати:

Я по засіку метений...

А лисичка — гам його! Та й з'їла!