Відмінності між версіями «Лисиця, що мала мішок хитрощів, і кіт (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
 
 
 
 
[[Категорія:Казки про тварин]]
 
 
 
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 
 
[[Категорія:Казки про панів]]
 
 
 
 
 
[[Лисиця]], що мала мішок хитрощів, і [[кіт]]
 
 
Якось у лісі здибалися [[лисиця]] з котом. [[Кіт]] уклонився їй низенько й мовив:
 
Якось у лісі здибалися [[лисиця]] з котом. [[Кіт]] уклонився їй низенько й мовив:
  
Рядок 39: Рядок 24:
  
 
— [[Пан]]і лисице, розв'яжіть мішок із хитрощами! Лисичка не озвалася, бо вже не було як: язик задубів, очі посоловіли.
 
— [[Пан]]і лисице, розв'яжіть мішок із хитрощами! Лисичка не озвалася, бо вже не було як: язик задубів, очі посоловіли.
 +
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
 +
 +
{{Казки про тварин}}
 +
 +
 +
{{Казка про чоловіка}}
 +
 +
[[Категорія:Казки про панів]]

Версія за 19:51, 23 січня 2015

Якось у лісі здибалися лисиця з котом. Кіт уклонився їй низенько й мовив:

— Добридень, лисичко-сестричко. Як ся маєш у тяжкі часи?

Лисиця подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула:

— Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?

— Та вчений, лисичко...

— Хто тебе вчив?

— А біда, лисичко.

— Що вмієш робити?

— Ну, скочити на дерево і врятуватися від псів, коли вони женуться за мною.

— Все то є дурниці... Я, ади, добре вивчена. А опріч того, маю мішок хитрощів. У тебе їх немає і ніколи не буде. Ходи зі мною й дечого навчишся...

Раптом показався мисливець зі псами.

Кіт скочив до дерева, видряпався по стовбуру і сховався між гіллям. Лисичка-сестричка попала псам у зуби. Кіт гукнув із дерева:

Пані лисице, розв'яжіть мішок із хитрощами! Лисичка не озвалася, бо вже не було як: язик задубів, очі посоловіли.