Відмінності між версіями «Лисиця, що мала мішок хитрощів, і кіт (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 3: Рядок 3:
 
— Добридень, лисичко-сестричко. Як ся маєш у тяжкі часи?
 
— Добридень, лисичко-сестричко. Як ся маєш у тяжкі часи?
  
[[Лисиця]] подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула:
+
[[Файл:Лисичка-і-міх-хитрощів-250.jpg|left]][[Лисиця]] подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула:
  
 
— Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?
 
— Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?

Версія за 19:53, 23 січня 2015

Якось у лісі здибалися лисиця з котом. Кіт уклонився їй низенько й мовив:

— Добридень, лисичко-сестричко. Як ся маєш у тяжкі часи?

Лисичка-і-міх-хитрощів-250.jpg

Лисиця подивилася на котика згорда й не знала, чи варто йому відповідати. Вона крикнула:

— Як ти смієш, дурню, про таке мене питати?! Котюга нещасний! Ти вчений хоч трохи?

— Та вчений, лисичко...

— Хто тебе вчив?

— А біда, лисичко.

— Що вмієш робити?

— Ну, скочити на дерево і врятуватися від псів, коли вони женуться за мною.

— Все то є дурниці... Я, ади, добре вивчена. А опріч того, маю мішок хитрощів. У тебе їх немає і ніколи не буде. Ходи зі мною й дечого навчишся...

Раптом показався мисливець зі псами.

Кіт скочив до дерева, видряпався по стовбуру і сховався між гіллям. Лисичка-сестричка попала псам у зуби. Кіт гукнув із дерева:

Пані лисице, розв'яжіть мішок із хитрощами! Лисичка не озвалася, бо вже не було як: язик задубів, очі посоловіли.