Рукавичка (українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
 
(6 проміжних версій 3 користувачів не показані)
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Категорія:Казки про тварин]]
 
[[Категорія:Казки про тварин]]
  
[[Категорія:Казки про діда]]
+
[[Категорія:Казки про діда і бабу]]
  
 
[[Категорія:Казки про зиму]]
 
[[Категорія:Казки про зиму]]
  
  
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
+
Ішов [[дід]] лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив [[дід]] рукавичку.
  
 
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
 
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
Рядок 40: Рядок 40:
 
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
 
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
  
— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
+
— Та я [[лисичка]]-сестричка. Пустіть і мене!
  
 
— Та йди!
 
— Та йди!
Рядок 56: Рядок 56:
 
Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
 
Уліз і той. Уже їх п'ятеро.
  
Де не взявся — біжить кабан.
+
Де не взявся — біжить [[кабан]].
  
 
— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
 
— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
Рядок 70: Рядок 70:
 
— Та що вже з тобою робити,— йди!
 
— Та що вже з тобою робити,— йди!
  
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
+
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить [[ведмідь]] — та й собі до рукавички, реве й питається:
  
 
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
 
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
  
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
+
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, [[вовк|вовчик]]-братик та [[кабан]]-іклан. А ти хто?
  
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
+
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я [[ведмідь]]-набрідь. Пустіть і мене!
  
 
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
 
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
Рядок 86: Рядок 86:
 
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
 
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
  
Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
+
Коли це [[дід]] оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
  
 
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.
 
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.
  
Прийшов дід та й забрав рукавичку.
+
Прийшов [[дід]] та й забрав рукавичку.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}
 +
 
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005)}}

Поточна версія на 03:56, 10 травня 2013


Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жабка плигає та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!

От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:

— А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди!

От уже їх троє.

Коли це біжить лисичка — та до рукавички:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди!

Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди!

Уліз і той. Уже їх п'ятеро.

Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?

— Та вже влізу,— пустіть!

— Та що вже з тобою робити,— йди!

Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.

Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.




Вовчик
Перегляди
Особисті інструменти