Відмінності між версіями «Як коваль переміг Змія (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
Як коваль переміг змія
+
[[Категорія:українська народна казка]]
  
Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
+
[[Категорія:Казки про Івана]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про тварин]]
 +
 
 +
[[Категорія:Фантастичні казки]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про героїв]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про змія]]
 +
 
 +
Жив колись [[змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
  
 
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
 
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
Рядок 11: Рядок 23:
 
От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
 
От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
  
— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.
+
— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає [[змій]].
  
 
— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.
 
— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.
Рядок 23: Рядок 35:
 
— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.
 
— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.
  
Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.
+
Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. [[Змій]] сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Версія за 19:09, 24 вересня 2009


Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.

— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..

— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!

— Молись!

От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.

— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.

— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече.

— Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.

Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.