Як коваль переміг Змія (українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
+
Жив колись [[Змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього [[Змій|Змія]] один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того [[Змій|Змія]] з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[Змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
  
[[Категорія:Казки про Івана]]
 
 
[[Категорія:Казки про тварин]]
 
 
[[Категорія:Фантастичні казки]]
 
 
[[Категорія:Казки про героїв]]
 
 
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 
 
 
 
Жив колись [[Змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього [[Змій|Змія]] один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того [[Змій|Змія]] з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[Змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
 
  
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
+
[[Файл:Ivan-peremig zmiya.jpg|left]]— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
  
 
— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!
 
— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!
  
 
— Молись!
 
— Молись!
 
 
От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
 
От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
  
Рядок 38: Рядок 24:
  
  
 +
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про Івана]]
 +
 +
{{Казки про тварин}}
 +
 +
[[Категорія:Фантастичні казки]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про героїв]]
  
  
 
{{Казка про змія}}
 
{{Казка про змія}}
 +
{{Казка про чоловіка}}

Поточна версія на 12:08, 31 травня 2016

Жив колись Змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього Змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того Змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає Змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.


Ivan-peremig zmiya.jpg
— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..

— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!

— Молись! От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає Змій.

— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.

— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече.

— Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.

Згодився Змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав Змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і Змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.