Перегляд вихідного коду сторінки Бідний чоловік і піп (українська народна казка)


Бідний [[чоловік]] і піп

Жив-був бідний [[чоловік]]. Нічого він не мав, лише купу діточок. Ледве [[чоловік]] зводив кінці з кінцями. І знову чекають дитину в сім'ї, уже десяту. Народився хлопчик. [[Чоловік]] стягся на сякі-такі хрестини. Прикликав і попа на гостину. Піп добре наївся, напився і збирається додому. Але недарма кажуть, що в попа очі завидющі, а руки загребущі. Так і цей піп. Де що побачив, завжди просив, щоб йому подарували. Страшенно ненажерливий був.

Ось і тепер, відправляючись додому, піп угледів, що на столі, на підносі, залишилася ще гарно випечена курка. Йому шкода було залишити її, й говорить кухарці, щоб загорнула йому ту курку додому. Це почули й інші миряни й кажуть:

— Для чого ж вам, батюшко, курка?

— На завтра добра буде,— відповів [[пан]] превелебний.

— Та ви ж нині в церкві під час служби твердили, що не треба думати про завтрашній день,— хтось зауважив з віруючих.

— Якраз за те й беру, щоб мені завтра не думати, що з'їсти,— забрав отець духовний курку й вийшов з хати.

Як опинився піп надворі, то побачив у клітці зайця. Батюшці жаль стало покинути зайця. Йому захотілося ще й заячого м'ясця попоїсти, і просить бідного [[чоловік]]а:

— Подаруй мені зайця. А [[чоловік]] одказує:

— Не можу, бо я його зловив у лісі ще зовсім маленьким і приніс додому. Діти виходили його. Якщо я його віддам, то хоч з хати тікай від дітей.

Та піп з двору не йде. Пристав до [[чоловік]]а, щоб дав, і все.

[[Чоловік]] був бідний, але розуму не йшов ні від кого позичати. Покрутив головою, почухав потилицю й каже:

— Що вам, батюшко, із зайця. Я вам завтра свиню подарую.
— Най вам бог пошле царствіє небесне,— каже піп [[чоловік]]ові і далі розпитує: — Яку свиню? Велику чи малу, худу чи вгодовану?

Бідний [[чоловік]] очима міряє батюшку й каже:

— Таку гладеньку, черевату, що ні в кого в селі ще не було такої.

Піп зрадів і на прощання додав, що завтра чекає його. Настав другий день. Узяв [[чоловік]] півлітра горілки та й іде до попа. [[Пан]]отець побачив його і здивувався, чого це він без свині йде до нього. Але ще не встиг запитати в бідного [[чоловік]]а, як той зразу суне півлітру попові в руки. Отець духовний здивувався й каже:

— Де [[свиня]]?

— Випийте цю горілку, і зараз побачимо. 

[[Категорія:Українські народні казки]]