Перегляд вихідного коду сторінки Маладо-перукарка.

Найкраща перукарка на всю округу мала чоловіка лева. Отож треба було бути неабияким сміливцем, щоб робити в неї зачіску.

Щоранку лев ішов на полювання, а повертався лише після обіду. Коли його не було вдома, дехто зрідка наважувався робити зачіску в його жінки. Однак лев силою своїх чарів дізнавався про те відразу ж, навіть коли був за десятки кілометрів від домівки.

Якось нагодився до Маладо-перукарки один чоловік. А треба вам сказати, що й чоловікам іноді доводиться виплітати волосся кісками для особливо значних свят.

Маладо одразу ж його застерегла:

—	Мій чоловік — лев. Він страшенно ревнивий.

—	Я його не боюся,— відказав відвідувач.— До того ж, він зараз дуже далеко. Будь ласка, швидше берися до діла. 

Почала Маладо розплутувати волосся сміливця. Тої ж миті лев відчув, що в нього вдома хтось чужий, і заревів.

—	Чуєш цей рик? — стурбувалася жінка.— Мій чоловік, певно, вже біжить додому.

—	Розчісуй мене, Маладо. Не поспішай. Страх нікого ще не вберіг від смерті.

Лев помчав ще хутчіше. Ось він уже біля своєї хижі. Знову заревів звір люто. Але й цього разу чоловік не злякався.

Ускочив тоді лев до хижі і з люттю пошматував чужинця.

Але той і пошматований спокійно сказав:

—	Розчісуй мене, Маладо.

Тоді лев і каже:

—	Бачу, що до нас сьогодні прийшов справжній сміливець.

Узяв він пошматованого і зробив його ще гарнішим, ніж той був досі. А тоді попросив, щоб жінка заплела його якомога краще.

Чоловік повернувся до селища з чудовою зачіскою. Усі захоплювалися, дивлячись на неї.

—	Скажи, хто тебе так гарно зачесав? — в один голос просили всі.

—	Хто ж, як не Маладо, левова жінка!

Один заздрісний чоловік вирішив і собі піти до Маладо. Прийшов і на її застереження дуже голосно відказав, що не боїться лева. Майже тої ж миті почувся сердитий рик, спочатку здалека. Тому зухвалець не дуже й злякався. Але коли трохи згодом лев зарикав вже біля самої хижі, чоловік перелякався й затремтів від страху.

Ускочив лев до хатини і пошматував необережного чоловіка, а той і мову втратив.

А лев зібрав шматки зарозумільця і склав його незугарним та потворним, ще й жінку попросив, щоб зачесала його абияк. А коли той повернувся до села, то замість захоплення викликав лише регіт.

Не слід бездумно мавпувати тих, кому смієш заздрити, бо в тебе можуть виявитися і сили, і хист зовсім не ті.

{{Шаблон:Казки народів Африки, Веселка(1993)}}