Іван Голик і його брат (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 10:09, 30 травня 2014

2014-05-30T10:09:15Z

Bogdana в 10:02, 30 травня 2014

2014-05-30T10:02:24Z

Snak в 18:45, 3 січня 2014

2014-01-03T18:45:31Z

Kos Street King в 09:55, 25 вересня 2009

2009-09-25T09:55:11Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:06:03Z

1 версія

Показати зміни

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам:
+Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив [[цар]] з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам:
 — Ходімо зі мною до моря, послухаєм, як морські люди пісні співатимуть.
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 — Пропадай же,— каже,— лучче сам, ледащо!
-Тільки що батько сина у море пхнув, його кит-риба зараз і вхопила. Він у ній і ходить. Давай та риба хапати вози з волами і кіньми. Ходить він у рибі, перешукує, що у возах, тим і харчується. Та якось і знайшов у одному возі люльку, тютюн і кресало. Узяв, у люльку тютюну наклав, викресав вогню і давай курить. Одну люльку викурив, наклав другу — викурив, наклав і третю — викурив. От та риба од диму і впилась, приплила до берега і заснула. А по березі ходили мисливці. Ходили-ходили, а один побачив та й каже:
+Тільки що [[батько]] сина у море пхнув, його кит-риба зараз і вхопила. Він у ній і ходить. Давай та риба хапати вози з волами і кіньми. Ходить він у рибі, перешукує, що у возах, тим і харчується. Та якось і знайшов у одному возі люльку, тютюн і кресало. Узяв, у люльку тютюну наклав, викресав вогню і давай курить. Одну люльку викурив, наклав другу — викурив, наклав і третю — викурив. От та риба од диму і впилась, приплила до берега і заснула. А по березі ходили мисливці. Ходили-ходили, а один побачив та й каже:
 — Отже, братця, по гаях скільки ходили, та нічого не знайшли. Чи ви бачите, он яка риба коло берега лежить? Давайте її стрілять!
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 Вони з ляку як кинуться і повтікали. От він у дірку виліз, що мисливці прорубали, вийшов на берег та й сидить. Сидить собі голий — бо на ньому що було убрання, погнило уже, може, він цілий рік був у рибі,— і думає собі: «Як мені тепер у світі жить?»
-А його старший брат зробивсь уже сам великим [[пан]]ом. Батько вмер, так він і зоставсь хазяїном на всій державі. Позбирались судді, сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукать собі дружби, а за ним великий поїзд. Іде, коли ж сидить голий [[чоловік]]. От і посилає він слугу:
+А його старший [[брат]] зробивсь уже сам великим [[пан]]ом. Батько вмер, так він і зоставсь хазяїном на всій державі. Позбирались судді, сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукать собі дружби, а за ним великий поїзд. Іде, коли ж сидить голий [[чоловік]]. От і посилає він слугу:
 — Піди спитай, що то за [[чоловік]]? Той приходить:
@@ Рядок 85: / Рядок 85: @@
 — Побачимо! — каже.
-Приїхали туди, коли ж змій зустрів їх, наче й добрий; прийняв за гостей; звелів увесь поїзд нагодувать, а князя узяв з собою і повів у будинок. Ну, там собі п'ють-гуляють, хороші мислі мають. І в того змія є дванадцять дочок як одна. І вивів їх змій до князя, і розказав, котра старша, а котра підстарша, і до послідньої. Так сама менша більше всіх князеві під норов пішла. Гуляли вони до вечора. Увечері давай прощаться, йти спать. От змій князеві й каже:
+[[Файл:Іван голик і його брат.jpg|left]]Приїхали туди, коли ж [[змій]] зустрів їх, наче й добрий; прийняв за гостей; звелів увесь поїзд нагодувать, а князя узяв з собою і повів у будинок. Ну, там собі п'ють-гуляють, хороші мислі мають. І в того змія є дванадцять дочок як одна. І вивів їх [[змій]] до князя, і розказав, котра старша, а котра підстарша, і до послідньої. Так сама менша більше всіх князеві під норов пішла. Гуляли вони до вечора. Увечері давай прощаться, йти спать. От змій князеві й каже:
 — Ну, котра дочка краща? Князь і каже:

← Попередня версія		Версія за 10:02, 30 травня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:українська народна казка]]~~
−
−	~~[[Категорія:Казки про Івана]]~~
−
−	~~[[Категорія:Казки про тварин]]~~
−
−
−
−	~~[[Категорія:Казки про чоловіка]]~~
−
−	~~[[Категорія:Казки про панів]]~~
−
	Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам:		Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам:

Рядок 447:		Рядок 435:

	{{Казка про змія}}		{{Казка про змія}}
		+
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про Івана]]
		+
		+	{{Казки про тварин}}
		+	{{Казка про чоловіка}}
		+
		+	[[Категорія:Казки про панів]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 [[Категорія:Казки про тварин]]
-[[Категорія:Казки про змія]]
 [[Категорія:Казки про чоловіка]]
@@ Рядок 444: / Рядок 444: @@
 От прийшла пора гнать. Княгиня вийшла, чай п'є. Вони повиганяли із хліва свиней і женуть удвох. Тільки що догнали до воріт — [[свиня]] на воротях стала й стоїть. Княгиня із зміями дивиться, а [[Іван]] Голик як розпустить пугу, як ударить тую свиню, так і кістки розсипались. Тії змії тоді куди хто втрапив. А вона, клята, й не злякалась, та його за чуба. Так він тоді її за коси, та як узяв стьобати, та доки, поки вона нездужала й по світу ходити. Оттоді вже вона покинула свої зміївські норови та й почала хороше жить із [[чоловік]]ом. Живуть та постолом добро возять. Поїхали в ліс, вирубали ківш, то ще б казки було більш.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Іван]] Голик і його брат
+[[Категорія:українська народна казка]]
 Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам:
@@ Рядок 434: / Рядок 444: @@
 От прийшла пора гнать. Княгиня вийшла, чай п'є. Вони повиганяли із хліва свиней і женуть удвох. Тільки що догнали до воріт — [[свиня]] на воротях стала й стоїть. Княгиня із зміями дивиться, а [[Іван]] Голик як розпустить пугу, як ударить тую свиню, так і кістки розсипались. Тії змії тоді куди хто втрапив. А вона, клята, й не злякалась, та його за чуба. Так він тоді її за коси, та як узяв стьобати, та доки, поки вона нездужала й по світу ходити. Оттоді вже вона покинула свої зміївські норови та й почала хороше жить із [[чоловік]]ом. Живуть та постолом добро возять. Поїхали в ліс, вирубали ківш, то ще б казки було більш.