https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96 2026-04-06T20:37:04Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.9 https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D1%80%D1%96&diff=4108&oldid=prev 2013-08-10T12:33:04Z

<p>Створена сторінка: Kінчі був такий негарний, що жодна дівчина не хотіла йти за нього заміж. Одного разу пішов...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Kінчі був такий негарний, що жодна дівчина не хотіла йти за нього заміж.<br /> <br /> Одного разу пішов хлопець у гори шукати дерево іранжирі. Знайшов те, що шукав, узяв сокиру і зрубав дерево. Потім вирізав зі стовбура прекрасну дівчину, вбрав її у яскраву сукню, прикрасив залізними браслетами, мідними перснями й намистом. А на чоло їй надів білу плоску черепашку-чінгуру, яку носять лише люди з царського роду. Як тільки черепашка-чінгуру торкнулася чола дерев’яної дівчини, та ожила.<br /> <br /> — Ти будеш моєю дружиною,— сказав Бінчі,— і ми разом підемо до країни, де сходить сонце.<br /> <br /> Дівчина погодилась, і вони пішли разом.<br /> <br /> Коли це назустріч їм слон.<br /> <br /> — Яка в тебе гарна дружина, Бінчі! — каже слон.— Давай поборемося. Хто переможе, тому вона й дістанеться.<br /> <br /> Бінчі нічого не лишалося, як погодитися. Як почали вони сходитися, красуня заспівала:<br /> <br /> Бінчі, мій Бінчі!<br /> <br /> Не впади, Бінчі!<br /> <br /> Я — дике й могутнє дерево!<br /> <br /> Не впади, Бінчі!<br /> <br /> Тільки скінчила вона пісню, як слон, переможений, упав на землю.<br /> <br /> — Хто б міг подумати, що ти мене подолаєш! — пробурчав слон.<br /> <br /> А Бінчі з дружиною пішли своєю дорогою.<br /> <br /> Коли це назустріч їм лев.<br /> <br /> — Яка в тебе гарна дружина, Бінчі! — каже лев.— Давай поборемось. Хто переможе, тому вона й буде.<br /> <br /> Довелося Бінчі боротися і з левом. Та тільки вони зійшлися, як красуня заспівала:<br /> <br /> Бінчі, мій Бінчі!<br /> <br /> Бий з усієї сили!<br /> <br /> Я — дике й могутнє дерево!<br /> <br /> Не бійся, Бінчі!<br /> <br /> Не встигла вона скінчити пісню, як лев упав на землю з риком:<br /> <br /> — Хто б. міг подумати, що ти дужчий за мене!<br /> <br /> Пішли Бінчі з дружиною далі. Коли це назустріч їм антилопа.<br /> <br /> — Яка в тебе гарна жінка, Бінчі! — каже.— Нумо поборемось, хто переможе, тому вона й дістанеться.<br /> <br /> Не довго думаючи, кинувся Бінчі на антилопу, а дівчина тим часом заспівала:<br /> <br /> Бінчі, мій Бінчі!<br /> <br /> Гарненько тасуй її кулаками!<br /> <br /> Я — дике й могутнє дерево.<br /> <br /> Не бійся нічого!<br /> <br /> Скінчила дружина пісню, впала антилопа на землю переможена, та потім скочила на ноги і втекла, згораючи з сорому.<br /> <br /> Пішли Бінчі з дружиною далі і прийшли до села, де сходить сонце.<br /> <br /> — Почекай мене тут,— сказав Бінчі дружині, коли вони підійшли до першої хатини.— Я пошукаю, де нам заночувати, і повернуся по тебе.<br /> <br /> Не встиг Бінчі піти, аж тут нагодилися слуги вождя того села. Побачили гарну жінку, питають, хто вона й звідки. А та відказує, що вона дружина Бінчі. <br /> <br /> — Бридкому Бінчі не потрібна така гарна жінка! — сказали слуги і повели<br /> <br /> її до вождя. А той тільки глянув на неї — і вже закохався. Тим часом повернувся Бінчі до хатини, де лишив свою дружину, а там нікого нема.<br /> <br /> — Хто, хто міг вкрасти мою дружину? — заплакав він у відчаї. А тоді почав усіх розпитувати, чи не бачив хто його дружину.<br /> <br /> — Бачили ми слуг вождя з чужою гарною жінкою,— сказали йому люди.— .Може, це та, яку ти шукаєш?<br /> <br /> Побіг Бінчі до вождя і каже:<br /> <br /> — Володарю, це ви забрали мою дружину?<br /> <br /> — Так, Бінчі. Нащо тобі, такому бридкому, така гарна дружина? — відповів вождь.<br /> <br /> — Верніть мені дружину! — закричав Бінчі.— А то пошкодуєте!<br /> <br /> Вождь на це засміявся і наказав слугам викинути Бінчі геть. Коли<br /> <br /> Бінчі випхали у двір, він почав співати:<br /> <br /> Іранжирі, Іранжирі, віддай мої дарунки.<br /> <br /> Я вертаю сам туди, звідки ми вдвох прийшли!<br /> <br /> Дівчина почула пісню і передала Бінчі через слуг яскраву сукню, залізні браслети, мідні персні і намисто. Але черепашку-чінгуру, пласку й білу, лишила собі. Тоді Бінчі знову заспівав:<br /> <br /> Іранжирі, Іранжирі,<br /> <br /> віддай мені черепашку-чінгуру.<br /> <br /> Я вертаю сам туди, звідки ми вдвох прийшли!<br /> <br /> Та дівчина не хотіла віддавати черепашку.<br /> <br /> Тоді Бінчі зайшов до неї в хату, вийняв черепашку з її волосся і швиденько пішов геть. Ту ж мить прекрасна жінка перетворилася на дерево іранжирі. Дерево почало рости і виросло таке велике, що перекинуло хатину і розчавило вождя та його слуг.<br /> <br /> А Бінчі повернувся додому і більше ніколи не одружувався.<br /> <br /> {{Шаблон:Казки народів Африки, Веселка(1993)}}</div>

Bogdan