Біб, соломинка та вуглинка (японська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 04:54, 8 січня 2014

2014-01-08T04:54:58Z

Bogdan в 15:34, 24 вересня 2013

2013-09-24T15:34:45Z

Bogdan: перейменував «Біб, соломинка та вуглинка» на «Біб, соломинка та вуглинка (японська народна казка)»

2013-09-24T15:30:47Z

перейменував «Біб, соломинка та вуглинка» на «Біб, соломинка та вуглинка (японська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

2013-09-24T15:26:38Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

Нова сторінка

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 —    Як мені тебе жаль! Проте не треба сміятися з інших.
-Дівчина роздобула голку з чорною ниткою і зашила бобові живіт. Кажуть, тому й досі на ньому видно чорну смужку.
+[[Дівчина]] роздобула голку з чорною ниткою і зашила бобові живіт. Кажуть, тому й досі на ньому видно чорну смужку.
 {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
 {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

← Попередня версія		Версія за 15:34, 24 вересня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	Жила собі колись бабуся.

		+	Якось задумала вона наварити бобу, тож намочила його у воді.

		+	Трохи згодом дивиться — біб уже розм'як і набух. Бабуся заходилася пересипати його в казанок — одна зернина впала на землю й покотилася у куток саду.
		+
		+	«Добре, що тільки одна зернина випала»,— подумала бабуся й пішла по солому на розпал.
		+
		+	Раптом дмухнув вітер — і одна соломинка полетіла до бобу.
		+
		+	«Добре, що тільки одну соломинку понесло з вітром»,— подумала бабуся й почала варити біб.
		+
		+	Як розпалила вогонь, з нього випала червона вуглинка й покотилася до бобу та соломинки.
		+
		+	Через якийсь час біб, соломинка та вуглинка вирушили на прощу до храму Теє.
		+
		+	Ідуть та йдуть, аж бачать — перед ними річечка.
		+
		+	— От тобі й маєш! — промовили біб та вуглинка.
		+
		+	— Не журіться, я — найдовша, а тому буду мостом. Ви перейдете й мене перетягнете,— сказала соломинка й перекинулася одним кінцем на протилежний берег.
		+
		+	Перший хотів іти через місток біб. Але вуглинка закричала:
		+
		+	— Я перша! Я перша!
		+
		+	— Ні, я перший! Я перший! — заперечив біб.
		+
		+	— Та не сперечайтеся! Визначіть першого жеребкуванням! — порадила соломинка.
		+
		+	Біб і вуглинка послухалися.
		+
		+	— От бачиш — таки на моє вийшло! — сказала вуглинка і ступила на соломинку. Та ненароком глянула вниз — і голова в неї пішла обертом, бо вона страх не любила води. Ноги в неї задерев'яніли, вона не могла й кроку ступити.
		+
		+	— Іди! Чого стала? — підганяла її соломинка. Бо вона не зносила жару.
		+
		+	Але вуглинка стояла як укопана.
		+
		+	А тим часом соломинка загорілась і переламалася посередині.
		+
		+	Бовть! — і вуглинка з соломинкою попадали у воду.
		+
		+	Біб спостерігав цю пригоду, та й ну сміятися:
		+
		+	— Ха-ха-ха!..
		+
		+	Так реготав, що шкурка на животі у нього луснула,
		+
		+	— Ой, болить! Ой, болить!..— простогнав він. Мимо йшла дівчина.
		+
		+	— Що сталося? — запитала вона.
		+
		+	— Капосна вуглинка впала в річку, а я сміявся, і в мене луснув живіт.
		+
		+	— Як мені тебе жаль! Проте не треба сміятися з інших.
		+
		+	Дівчина роздобула голку з чорною ниткою і зашила бобові живіт. Кажуть, тому й досі на ньому видно чорну смужку.
	{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}		{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}

	{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}		{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

← Попередня версія	Версія за 15:30, 24 вересня 2013
(Немає відмінностей)