Вовк, лисиця та осел (грецька народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 00:32, 11 вересня 2013

2013-09-11T00:32:11Z

Bogdana в 13:49, 8 вересня 2013

2013-09-08T13:49:25Z

Bogdana в 05:39, 5 вересня 2013

2013-09-05T05:39:37Z

Bogdan в 19:40, 9 травня 2013

2013-05-09T19:40:29Z

Bogdan в 18:50, 9 травня 2013

2013-05-09T18:50:34Z

Bogdan: перейменував «Вовк, лисиця та осел» на «Вовк, лисиця та осел (грецька народна казка)»

2013-05-07T21:55:14Z

перейменував «Вовк, лисиця та осел» на «Вовк, лисиця та осел (грецька народна казка)»

Bogdan в 16:06, 29 квітня 2013

2013-04-29T16:06:47Z

Bogdan в 15:07, 29 квітня 2013

2013-04-29T15:07:08Z

Bogdan: Створена сторінка: На зеленому лузі пасся осел. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка! — Ходімо, я покажу ...

2013-04-29T15:06:18Z

Створена сторінка: На зеленому лузі пасся осел. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка! — Ходімо, я покажу ...

Нова сторінка

На зеленому лузі пасся осел. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка!

— Ходімо, я покажу тобі вгодованого осла! Ото було б добре поласувати ним!

У вовка аж слинка потекла, коли він уздрів осла.

— Знаєш, що ми зробимо, вовче? — спитала лисиця.

— Що? Поміркуй гарненько, в тебе голова краще працює! — відповів вовк.

— Давай купимо човна, завантажимо маслинами й попросимо осла, щоб він був за весляра. Вийдемо у відкрите море, там його і з’їмо. Ти, вовче, діставай човна, а я піду вмовляти
осла.

Вовк купив човна, завантажив його маслинами. І лисиця не забарилася — привела осла.

Вийшли вони у відкрите море.

— Як зараз тихо, гарно! — обізвалася лисиця.— Незабаром ми дістанемось до місця. Але хто його знає, що може трапитися з нами в дорозі. Чи повернемось цілі й здорові?..
Про всяк випадок хай кожен сповідається в своїх гріхах.

Почали з лисиці.

— Які маєш гріхи? — питає її вовк.

— Давила і їла курей, зайців та кролів,— зітхнувши, призналася лисиця.

— Нічого в тому поганого нема,— мовив вовк.— Ти поїдала саму лиш дрібноту на цій землі. А тепер питай мене!

— Які маєш гріхи, вовче? — спитала лисиця.

— Їв корівок, кіз, овець...

— Не біда,— урвала його лисиця,— ти поїдав дрібноту на цій землі!

Потім вовк спитав осла:

— А ти?

— Якось я перевозив капусту,— похнюпившись, мовив осел,— закортіло її покуштувати. Я повернув голову назад і з’їв один листок.

— А! — вигукнули разом лисиця і вовк.— З’їв капустяний листок, та ще й без солі, без олії! Гріх твій великий, тому ми тебе з’їмо!

— Змилуйтесь над бідним ослом! — заблагав бідолаха.

— Ні! — стояли на своєму лисиця і вовк.— Ми мусимо тебе з’істи!

— Ну, що ж, так і буде,— сказав осел,— тільки виконайте моє останнє прохання. Коли помирав мій батько, він щось написав, на моїй правій задній підкові. Якщо ваша ласка,
вовчику, прочитайте, що він там написав. Хоч перед смертю знатиму. А тоді їжте!

Осел підняв задню ногу. Тільки вовк нахилився, щоб прочитати напис на підкові, осел як хвицне його — той і блиснув у воду. Лисиця бачить таке діло — і собі в море стриб, щоб
урятуватися.

Вовк і лисиця потонули. А човен з маслинами дістався ослові.

← Попередня версія		Версія за 13:49, 8 вересня 2013
Рядок 60:		Рядок 60:
	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}		{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}		{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}
		+	{{Казки про тварин}}

← Попередня версія		Версія за 19:40, 9 травня 2013
Рядок 60:		Рядок 60:

	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}		{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
		+	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}

← Попередня версія		Версія за 18:50, 9 травня 2013
Рядок 59:		Рядок 59:


−	~~[[категорія:грецькі народні казки]]~~	+	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
−
−	~~[[категорія:книги видавництва "Веселка"]]~~

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 Вовк купив човна, завантажив його маслинами. І лисиця не забарилася — привела осла.
-Вийшли вони у відкрите [[море]].
+Вийшли вони у відкрите море.
 —	Як зараз тихо, гарно! — обізвалася лисиця.— Незабаром ми дістанемось до місця. Але хто його знає, що може трапитися з нами в дорозі. Чи повернемось цілі й здорові?..
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 —	А ти?
-—	Якось я перевозив капусту,— похнюпившись, мовив осел,— закортіло її покуштувати. Я повернув голову назад і з’їв один листок.
+—	Якось я перевозив капусту,— похнюпившись, мовив [[осел]],— закортіло її покуштувати. Я повернув голову назад і з’їв один листок.
 —	А! — вигукнули разом лисиця і вовк.— З’їв капустяний листок, та ще й без солі, без олії! Гріх твій великий, тому ми тебе з’їмо!

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-На зеленому лузі пасся осел. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка!
+На зеленому лузі пасся [[осел]]. Його побачила лисиця — і мерщій до вовка!
 —	Ходімо, я покажу тобі вгодованого осла! Ото було б добре поласувати ним!
@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 У вовка аж слинка потекла, коли він уздрів осла.
-—	Знаєш, що ми зробимо, вовче? — спитала лисиця.
+—	Знаєш, що ми зробимо, вовче? — спитала [[лисиця]].
-—	Що? Поміркуй гарненько, в тебе голова краще працює! — відповів вовк.
+—	Що? Поміркуй гарненько, в тебе голова краще працює! — відповів [[вовк]].
 —	Давай купимо човна, завантажимо маслинами й попросимо осла, щоб він був за весляра.
@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 Вовк купив човна, завантажив його маслинами. І лисиця не забарилася — привела осла.
-Вийшли вони у відкрите море.
+Вийшли вони у відкрите [[море]].
 —	Як зараз тихо, гарно! — обізвалася лисиця.— Незабаром ми дістанемось до місця. Але хто його знає, що може трапитися з нами в дорозі. Чи повернемось цілі й здорові?..
@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 —	Ні! — стояли на своєму лисиця і вовк.— Ми мусимо тебе з’істи!
-—	Ну, що ж, так і буде,— сказав осел,— тільки виконайте моє останнє прохання. Коли помирав мій батько, він щось написав, на моїй правій задній підкові. Якщо ваша ласка,
+—	Ну, що ж, так і буде,— сказав осел,— тільки виконайте моє останнє прохання. Коли помирав мій батько, він щось написав, на моїй правій задній підкові. Якщо ваша ласка, вовчику, прочитайте, що він там написав. Хоч перед смертю знатиму. А тоді їжте!
 Осел підняв задню ногу. Тільки вовк нахилився, щоб прочитати напис на підкові, осел як хвицне його — той і блиснув у воду.

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 —	Що? Поміркуй гарненько, в тебе голова краще працює! — відповів вовк.
-—	Давай купимо човна, завантажимо маслинами й попросимо осла, щоб він був за весляра. Вийдемо у відкрите море, там його і з’їмо. Ти, вовче, діставай човна, а я піду вмовляти
+—	Давай купимо човна, завантажимо маслинами й попросимо осла, щоб він був за весляра.
 осла.
@@ Рядок 54: / Рядок 56: @@
 Вовк і лисиця потонули. А човен з маслинами дістався ослові.