Гроші розбещують - Історія редагувань

Bogdana в 22:04, 16 грудня 2013

2013-12-16T22:04:41Z

Bogdan в 15:32, 15 листопада 2013

2013-11-15T15:32:00Z

Bogdan в 15:31, 15 листопада 2013

2013-11-15T15:31:37Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

2013-11-05T16:09:18Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 —	То розкажи, щоб і ми почули,— засміялися друзі.
-—	Коли я розбагатів, набралося в мене дев’ять повних горщиків золота й десять горщиків, насипаних до половини,—розпочав Хитрий Петр.— «Що робити з цим добром?» — подумав я і став будувати чешми ', мости, позичати гроші, роздавати їх просто так і під проценти, одне слово, робив комерцію. Були в мене сусіди — чоловік і жінка. Такі гарні люди, скромні, тихі, працьовиті. Одружили дітей і жили самі, радіючи світу ясному. От я і надумав вивірити, що за люди мої сусіди. Покликав їх до себе й дав їм горщика, де було до половіти насипано золота. Так і так, кашу, в мене цього добра багато, а у вас немає, то візьміть цей горщик, аби і у вас дома дзвеніло золото.
+—	Коли я розбагатів, набралося в мене дев’ять повних горщиків золота й десять горщиків, насипаних до половини,—розпочав Хитрий Петр.— «Що робити з цим добром?» — подумав я і став будувати чешми ', мости, позичати гроші, роздавати їх просто так і під проценти, одне слово, робив комерцію. Були в мене сусіди — [[чоловік]] і [[жінка]]. Такі гарні люди, скромні, тихі, працьовиті. Одружили дітей і жили самі, радіючи світу ясному. От я і надумав вивірити, що за люди мої сусіди. Покликав їх до себе й дав їм горщика, де було до половіти насипано золота. Так і так, кашу, в мене цього добра багато, а у вас немає, то візьміть цей горщик, аби і у вас дома дзвеніло золото.
-Взяли вони горщика, питали й перепитували, чи вимагатиму я те золото назад, але я їм сказав: воно довічно ваше, що хочете, те з ним і робіть. І вони пішли собі. А ввечері дивлюсь: у сусідів чогось довго світло горить. «Чого б то»,— думаю собі і вийшов роздивитися краще. Причаївся в темряві й слухаю, а сусідка саме каже: «Як же це так, чоловіче? Чого в Петра аж дев’ять повних горщиків золота, а в нас тільки половина одного? Хіба ми гірші від нього? Хіба він той, за кого себе видає? Треба назбирати цілий горщик, зрівнятися з ним багатством!»
+Взяли вони горщика, питали й перепитували, чи вимагатиму я те золото назад, але я їм сказав: воно довічно ваше, що хочете, те з ним і робіть. І вони пішли собі. А ввечері дивлюсь: у [[сусід]]ів чогось довго світло горить. «Чого б то»,— думаю собі і вийшов роздивитися краще. Причаївся в темряві й слухаю, а сусідка саме каже: «Як же це так, чоловіче? Чого в Петра аж дев’ять повних горщиків золота, а в нас тільки половина одного? Хіба ми гірші від нього? Хіба він той, за кого себе видає? Треба назбирати цілий горщик, зрівнятися з ним багатством!»
-Вернувся я в хату й відтоді почав стежити за своїми сусідами. Вони працювали день і ніч, крали, носили, все тягли додому, аж поки до краю наповнили золотом той горщик. Потім узяли другий горщик, і життя їхнє стало не життя, а якась дивна гонитва за золотом — аби наповнити золотом якомога більше горщиків, аби наздогнати мене.
+Вернувся я в хату й відтоді почав стежити за своїми [[сусід]]ами. Вони працювали день і ніч, крали, носили, все тягли додому, аж поки до краю наповнили золотом той горщик. Потім узяли другий горщик, і життя їхнє стало не життя, а якась дивна гонитва за золотом — аби наповнити золотом якомога більше горщиків, аби наздогнати мене.
 Тож, як хочеш пізнати людину, покажи їй гроші й зачекай...

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Якось Хитрий Петр зустрівся З Дру зями. Погомонів з ними, а тоді й каже:
+Якось Хитрий Петр зустрівся з друзями. Погомонів з ними, а тоді й каже:
 —	Як хочеш знати, хто перед тобою і чого він варт, покажи йому гроші й скажи: так і так, це твоє...
@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 —	Нікого ти не спіймаєш на грошах,— відказали йому друзі.
-—	Стривайте, люди, не думайте так! — розвів руками Хитрий Петр.— На цьому ділі я добре знаюсь, а ви —ні; не бачили, не чули, то поспитайте краще мене!
+—	Стривайте, люди, не думайте так! — розвів руками Хитрий Петр. — На цьому ділі я добре знаюсь, а ви —ні; не бачили, не чули, то поспитайте краще мене!
 —	То розкажи, щоб і ми почули,— засміялися друзі.

← Попередня версія	Версія за 15:31, 15 листопада 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Якось Хитрий Петр зустрівся З Дру зями. Погомонів з ними, а тоді й каже:

	+	— Як хочеш знати, хто перед тобою і чого він варт, покажи йому гроші й скажи: так і так, це твоє...
	+
	+	— Нікого ти не спіймаєш на грошах,— відказали йому друзі.
	+
	+	— Стривайте, люди, не думайте так! — розвів руками Хитрий Петр.— На цьому ділі я добре знаюсь, а ви —ні; не бачили, не чули, то поспитайте краще мене!
	+
	+	— То розкажи, щоб і ми почули,— засміялися друзі.
	+
	+	— Коли я розбагатів, набралося в мене дев’ять повних горщиків золота й десять горщиків, насипаних до половини,—розпочав Хитрий Петр.— «Що робити з цим добром?» — подумав я і став будувати чешми ', мости, позичати гроші, роздавати їх просто так і під проценти, одне слово, робив комерцію. Були в мене сусіди — чоловік і жінка. Такі гарні люди, скромні, тихі, працьовиті. Одружили дітей і жили самі, радіючи світу ясному. От я і надумав вивірити, що за люди мої сусіди. Покликав їх до себе й дав їм горщика, де було до половіти насипано золота. Так і так, кашу, в мене цього добра багато, а у вас немає, то візьміть цей горщик, аби і у вас дома дзвеніло золото.
	+
	+	Взяли вони горщика, питали й перепитували, чи вимагатиму я те золото назад, але я їм сказав: воно довічно ваше, що хочете, те з ним і робіть. І вони пішли собі. А ввечері дивлюсь: у сусідів чогось довго світло горить. «Чого б то»,— думаю собі і вийшов роздивитися краще. Причаївся в темряві й слухаю, а сусідка саме каже: «Як же це так, чоловіче? Чого в Петра аж дев’ять повних горщиків золота, а в нас тільки половина одного? Хіба ми гірші від нього? Хіба він той, за кого себе видає? Треба назбирати цілий горщик, зрівнятися з ним багатством!»
	+
	+	Вернувся я в хату й відтоді почав стежити за своїми сусідами. Вони працювали день і ніч, крали, носили, все тягли додому, аж поки до краю наповнили золотом той горщик. Потім узяли другий горщик, і життя їхнє стало не життя, а якась дивна гонитва за золотом — аби наповнити золотом якомога більше горщиків, аби наздогнати мене.
	+
	+	Тож, як хочеш пізнати людину, покажи їй гроші й зачекай...
	+
	+	Друзі погодилися з Хитрим Петром — таки справді, гроші розбещують людей.