Гуска й качка (Болгарська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 15:35, 14 грудня 2013

2013-12-14T15:35:18Z

Bogdan: перейменував «Гуска й качка» на «Гуска й качка (Болгарська народна казка)»

2013-11-19T15:00:41Z

перейменував «Гуска й качка» на «Гуска й качка (Болгарська народна казка)»

Bogdan в 16:18, 12 листопада 2013

2013-11-12T16:18:16Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

2013-11-05T16:07:18Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Були в одного чоловіка гуска й качка. Коли гуска знесла своє перше яйце, господар узяв його в руки, і таке воно видалося йому велике та гарне, іцо на радощах набрав повну пригорщу вівса й висипав перед гускою, щоб наїлася.
+Були в одного [[чоловік]]а гуска й качка. Коли гуска знесла своє перше яйце, господар узяв його в руки, і таке воно видалося йому велике та гарне, іцо на радощах набрав повну пригорщу вівса й висипав перед гускою, щоб наїлася.
 Качка побачила, що гуска їсть овес, і почала й собі клювати. Гуска спересердя вдарила її дзьобом і прогнала геть від зерна. Так гуска з качкою посварилися через вівсяні зернята.
@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Господар, що бачив їхню сварку, взяв прут і вдарив качку, щоб гуска могла сама спокійно наїстись. Качка дуже образилась.
-—	Чому ти, мій господарю, не даєш мені поклювати вівса? — запитала вона.— Чим я гірша за гуску, хіба й мені їсти не хочеться? Чи я не твоя так само, як і гуска? Чи, може, ця гуска несе тобі червоні яйця? Її ти годуєш, а мене женеш, щоб я сама шукала собі їжі по канавах, щоб у болоті порпалась та черв’яків вигрібала.
+—	Чому ти, мій [[господар]]ю, не даєш мені поклювати вівса? — запитала вона.— Чим я гірша за гуску, хіба й мені їсти не хочеться? Чи я не твоя так само, як і гуска? Чи, може, ця гуска несе тобі червоні яйця? Її ти годуєш, а мене женеш, щоб я сама шукала собі їжі по канавах, щоб у болоті порпалась та черв’яків вигрібала.
 —	 Послухай-но мене, сестрице-качко,— сказала гуска,— я тобі відповім за нашого господаря. Справді, червоних яєць я не несу, але ж мої зав більшки з чоловічий кулак. Дарма, що мої яйця білі, зате кожного дня в моєму гнізді є по яйцю, не те, що в тебе. Несеш по одному яєчку та
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 такому маленькому, он у найменшої курки яйця більші. І несешся ти не в гнізді, а губиш свої яйця по канавах та в грязюці. А діти побачать десь твоє яйце, то й біжать наввипередки, ще й поб’ються, вимастяться в болоті, забруднять одежу, і тоді матері лають їх за непослух. Бачиш, яка з тебе користь? Ось чому господар не тобі дає вівса, а мені.
-—	Правду ти кажеш, гусочко,— сказав господар.— Та нехай і качка поклює, бо хоч вона й завдає мені клопоту щовечора, коли я її шукаю, і щоранку, коли виганяю на пашу, яйця її мені теж потрібні.
+—	Правду ти кажеш, гусочко,— сказав [[господар]].— Та нехай і качка поклює, бо хоч вона й завдає мені клопоту щовечора, коли я її шукаю, і щоранку, коли виганяю на пашу, яйця її мені теж потрібні.
 {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 {{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

← Попередня версія	Версія за 16:18, 12 листопада 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Були в одного чоловіка гуска й качка. Коли гуска знесла своє перше яйце, господар узяв його в руки, і таке воно видалося йому велике та гарне, іцо на радощах набрав повну пригорщу вівса й висипав перед гускою, щоб наїлася.
	+
	+	Качка побачила, що гуска їсть овес, і почала й собі клювати. Гуска спересердя вдарила її дзьобом і прогнала геть від зерна. Так гуска з качкою посварилися через вівсяні зернята.
	+
	+	Господар, що бачив їхню сварку, взяв прут і вдарив качку, щоб гуска могла сама спокійно наїстись. Качка дуже образилась.
	+
	+	— Чому ти, мій господарю, не даєш мені поклювати вівса? — запитала вона.— Чим я гірша за гуску, хіба й мені їсти не хочеться? Чи я не твоя так само, як і гуска? Чи, може, ця гуска несе тобі червоні яйця? Її ти годуєш, а мене женеш, щоб я сама шукала собі їжі по канавах, щоб у болоті порпалась та черв’яків вигрібала.
	+
	+	— Послухай-но мене, сестрице-качко,— сказала гуска,— я тобі відповім за нашого господаря. Справді, червоних яєць я не несу, але ж мої зав більшки з чоловічий кулак. Дарма, що мої яйця білі, зате кожного дня в моєму гнізді є по яйцю, не те, що в тебе. Несеш по одному яєчку та
	+
	+	такому маленькому, он у найменшої курки яйця більші. І несешся ти не в гнізді, а губиш свої яйця по канавах та в грязюці. А діти побачать десь твоє яйце, то й біжать наввипередки, ще й поб’ються, вимастяться в болоті, забруднять одежу, і тоді матері лають їх за непослух. Бачиш, яка з тебе користь? Ось чому господар не тобі дає вівса, а мені.
	+
	+	— Правду ти кажеш, гусочко,— сказав господар.— Та нехай і качка поклює, бо хоч вона й завдає мені клопоту щовечора, коли я її шукаю, і щоранку, коли виганяю на пашу, яйця її мені теж потрібні.