Дванадцять синів і одна дочка (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 06:27, 5 вересня 2014

2014-09-05T06:27:40Z

Bogdana в 06:15, 5 вересня 2014

2014-09-05T06:15:50Z

Bogdana в 22:17, 3 лютого 2014

2014-02-03T22:17:36Z

Kos Street King в 11:03, 25 вересня 2009

2009-09-25T11:03:03Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T15:56:17Z

1 версія

Нова сторінка

Дванадцять синів і одна дочка

Послухайте про [[чоловік]]а, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.

Одної весни сини пішли в поле орати, а сестра повинна була носити їм їсти. А щоб вона не заблудила по дорозі, то брати зробили одну довгу борозну, від їхньої хати та аж до того поля, де вони орали.

Наварила мати синам їсти і наказала дочці, щоб вона йшла борозною і дійде до того місця, де брати орють. Та перед тим, як дочка рушила в дорогу, чорт прийшов та зрівняв ту борозну і зробив іншу, яка вела до нього. Пішла дівчина тою борозною, котру зробив чорт, і прийшла до нього. І чорт цю дівчину тримав у себе.

Брати чекають годину, чекають дві, а сестра так і не несе їм обід. Продовжували далі орати, а коли вже були дуже голодні, то вирішили повернутись додому і взнати, де подівся їхній обід. Від матері вони довідалися, що сестра понесла їм їсти. Дуже дивно стало братам, адже ні обіду, ні сестри.

— Де могла дітись наша сестра? — дивувалися брати.

І вирішили вони, що одинадцятеро з них піде у світ шукати сестру, а дванадцятого, наймолодшого, що звався [[Іван]]ом, залишать вдома.

Вирушили брати із дому і пішли тою самою борозною, якою ішла їх сестра, і дійшли до чорта. Чорт, пропав би, їх усіх піймав, порізав і, склав у бочки. А їх сестру узяв собі за жінку.

Зажурився батько і мати, що нема ні дочки, ані синів. І вирушили їх шукати. Взяли з собою найменшого сина — [[Іван]]а і пішли.

Ідучи дорогою, прийшли на одну полонину, де паслося стадо волів. [[Іван]] такий був сильний, що вола заколов одною рукою, м'ясо їв батько з мамою, а [[Іван]] поїв решту м'яса і кістки.

Пішли далі полонинами, лісами та зворами, куди ще ніхто не ходив. Ідуть, аж бачать, а в лісі якась велика хата. У цій хаті жив той чорт, який узяв їх дочку до себе за жінку. Зайшли вони і дивляться — у одному з приміщень у бочках одинадцять людських трупів порубаних.

Тоді сестра цих, братів, чортова жінка, просила, щоб мати і батько та [[Іван]] ішли геть, бо чорт їх усіх погубить.

Чорта вдома не було. Він був на полюванні. Коли нечистий вертався додому, то в руках завжди тримав одну величезну залізну кулю, якою кидав перед собою, і вона падала біля входу до хати. Це був для його жінки знак, що він повертається додому. Коли залізна куля упала перед хатою, то дочка заховала батька, маму і брата в одну з кімнат і наказала їм сидіти тихо.

Прийшов чорт додому і зразу відчув, що тут хтось чужий. Жінка йому сказала, що це її батьки з її братом прийшли. Тоді чорт вирішив зробити велику гостину і заставив жінку наварити олов'яних галушок.

Як вона наварила, то запросила їх у гості. Чорт наївся цих галушок, а батько і мама та [[Іван]] не могли їх їсти. Тоді усі галушки, що жінка наварила, чорт сам поїв і задумав усіх погубити. Він сказав [[Іван]]ові, що хоче з ним боротися. Пішли у двір і там стали міряти свої сили. Чорт кинув [[Іван]]ом об землю так, що [[Іван]] застряг до п'ят. А коли [[Іван]] кинув чортом об землю, то той застряг у землі по коліна. Виліз чорт із землі, і взялися міряти свої сили в третій раз. Тоді [[Іван]] так кинув чортом на землю, що той застряг по шию. Чорт не міг із землі вилізти, і тоді [[Іван]] убив його.

Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять братів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 — Де могла дітись наша [[сестра]]? — дивувалися [[брат]]и.
-І вирішили вони, що одинадцятеро з них піде у світ шукати сестру, а дванадцятого, наймолодшого, що звався [[Іван]]ом, залишать вдома.
+[[Файл:Дванадцять синів-280х.jpg|left]]І вирішили вони, що одинадцятеро з них піде у світ шукати сестру, а дванадцятого, наймолодшого, що звався [[Іван]]ом, залишать вдома.
 Вирушили брати із дому і пішли тою самою борозною, якою ішла їх сестра, і дійшли до чорта. [[Чорт]], пропав би, їх усіх піймав, порізав і, склав у бочки. А їх сестру узяв собі за жінку.

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Казки про Івана]]
 Дванадцять синів і одна дочка
@@ Рядок 37: / Рядок 33: @@
 Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять братів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.

← Попередня версія		Версія за 11:03, 25 вересня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про Івана]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Казки про чоловіка]]
		+
	Дванадцять синів і одна дочка		Дванадцять синів і одна дочка

Рядок 30:		Рядок 37:

	Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять братів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.		Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять братів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.
−
−	~~[[Категорія:Українські народні казки]]~~

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Послухайте про [[чоловік]]а, що в нього було дванадцять синів і одна дочка.
-Одної весни сини пішли в поле орати, а сестра повинна була носити їм їсти. А щоб вона не заблудила по дорозі, то брати зробили одну довгу борозну, від їхньої хати та аж до того поля, де вони орали.
+Одної весни [[син]]и пішли в поле орати, а сестра повинна була носити їм їсти. А щоб вона не заблудила по дорозі, то брати зробили одну довгу борозну, від їхньої хати та аж до того поля, де вони орали.
 Наварила мати синам їсти і наказала дочці, щоб вона йшла борозною і дійде до того місця, де брати орють. Та перед тим, як дочка рушила в дорогу, чорт прийшов та зрівняв ту борозну і зробив іншу, яка вела до нього. Пішла дівчина тою борозною, котру зробив чорт, і прийшла до нього. І чорт цю дівчину тримав у себе.
-Брати чекають годину, чекають дві, а сестра так і не несе їм обід. Продовжували далі орати, а коли вже були дуже голодні, то вирішили повернутись додому і взнати, де подівся їхній обід. Від матері вони довідалися, що сестра понесла їм їсти. Дуже дивно стало братам, адже ні обіду, ні сестри.
+[[Брат]]и чекають годину, чекають дві, а [[сестра]] так і не несе їм обід. Продовжували далі орати, а коли вже були дуже голодні, то вирішили повернутись додому і взнати, де подівся їхній обід. Від матері вони довідалися, що сестра понесла їм їсти. Дуже дивно стало братам, адже ні обіду, ні сестри.
-— Де могла дітись наша сестра? — дивувалися брати.
+— Де могла дітись наша [[сестра]]? — дивувалися [[брат]]и.
 І вирішили вони, що одинадцятеро з них піде у світ шукати сестру, а дванадцятого, наймолодшого, що звався [[Іван]]ом, залишать вдома.
-Вирушили брати із дому і пішли тою самою борозною, якою ішла їх сестра, і дійшли до чорта. Чорт, пропав би, їх усіх піймав, порізав і, склав у бочки. А їх сестру узяв собі за жінку.
+Вирушили брати із дому і пішли тою самою борозною, якою ішла їх сестра, і дійшли до чорта. [[Чорт]], пропав би, їх усіх піймав, порізав і, склав у бочки. А їх сестру узяв собі за жінку.
 Зажурився батько і мати, що нема ні дочки, ані синів. І вирушили їх шукати. Взяли з собою найменшого сина — [[Іван]]а і пішли.
@@ Рядок 24: / Рядок 19: @@
 Пішли далі полонинами, лісами та зворами, куди ще ніхто не ходив. Ідуть, аж бачать, а в лісі якась велика хата. У цій хаті жив той чорт, який узяв їх дочку до себе за жінку. Зайшли вони і дивляться — у одному з приміщень у бочках одинадцять людських трупів порубаних.
-Тоді сестра цих, братів, чортова жінка, просила, щоб мати і батько та [[Іван]] ішли геть, бо чорт їх усіх погубить.
+Тоді сестра цих, [[брат]]ів, чортова [[жінка]], просила, щоб мати і батько та [[Іван]] ішли геть, бо чорт їх усіх погубить.
-Чорта вдома не було. Він був на полюванні. Коли нечистий вертався додому, то в руках завжди тримав одну величезну залізну кулю, якою кидав перед собою, і вона падала біля входу до хати. Це був для його жінки знак, що він повертається додому. Коли залізна куля упала перед хатою, то дочка заховала батька, маму і брата в одну з кімнат і наказала їм сидіти тихо.
+[[Чорт]]а вдома не було. Він був на полюванні. Коли нечистий вертався додому, то в руках завжди тримав одну величезну залізну кулю, якою кидав перед собою, і вона падала біля входу до хати. Це був для його жінки знак, що він повертається додому. Коли залізна куля упала перед хатою, то дочка заховала батька, маму і брата в одну з кімнат і наказала їм сидіти тихо.
-Прийшов чорт додому і зразу відчув, що тут хтось чужий. Жінка йому сказала, що це її батьки з її братом прийшли. Тоді чорт вирішив зробити велику гостину і заставив жінку наварити олов'яних галушок.
+Прийшов [[чорт]] додому і зразу відчув, що тут хтось чужий. Жінка йому сказала, що це її батьки з її братом прийшли. Тоді чорт вирішив зробити велику гостину і заставив жінку наварити олов'яних галушок.
 Як вона наварила, то запросила їх у гості. Чорт наївся цих галушок, а батько і мама та [[Іван]] не могли їх їсти. Тоді усі галушки, що жінка наварила, чорт сам поїв і задумав усіх погубити. Він сказав [[Іван]]ові, що хоче з ним боротися. Пішли у двір і там стали міряти свої сили. Чорт кинув [[Іван]]ом об землю так, що [[Іван]] застряг до п'ят. А коли [[Іван]] кинув чортом об землю, то той застряг у землі по коліна. Виліз чорт із землі, і взялися міряти свої сили в третій раз. Тоді [[Іван]] так кинув чортом на землю, що той застряг по шию. Чорт не міг із землі вилізти, і тоді [[Іван]] убив його.
-Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять братів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.
+Потім [[Іван]] пішов туди, де були у бочках його одинадцять [[брат]]ів. Вийняв їхні трупи із бочок, розложив їх кожного окремо і полив цілющою водою. Тоді всі вони ожили і почали ходити. Пошукали батька і маму і свою сестру. Зібралися і всі разом щасливо вернули додому. І, може, ще й досі живуть, якщо не померли.
 {{Казка про чоловіка}}
 {{Казка про братів та сестер}}