Жаба та гадюка. Іспанська народна казка - Історія редагувань

Bogdana в 18:45, 12 вересня 2013

2013-09-12T18:45:54Z

Bogdan в 20:01, 31 травня 2013

2013-05-31T20:01:59Z

Bogdan: Створена сторінка: Жили собі чоловік та жінка, і не було у них дітей. Якось жінка не втерпіла й каже: — Так хо...

2013-05-31T20:01:44Z

Створена сторінка: Жили собі чоловік та жінка, і не було у них дітей. Якось жінка не втерпіла й каже: — Так хо...

Нова сторінка

Жили собі чоловік та жінка, і не було у них дітей. Якось жінка не втерпіла й каже:

— Так хочеться мати дітей, хай би вони навіть при народженні жабою чи гадюкою перекинулися!

Невдовзі по тому, як жінка висловила таке безглузде бажання, у неї на-родилися жаба і гадюка.

Гадюка, як тільки народилася, поповзла до моря. А жаба зажила в батька-матері розкошуючи.

От якось стрибає жаба по хаті, а мати їй каже:

— Не поталанило мені з тобою! Ти ж бачиш, як я пораюся коло печі, щоб спекти хліба, а не пособиш мені! Навіть віднести батькові обід, а він у лісі голодний, і то не можеш.

— Як це не можу? Зберіть-но все у кошик, то й побачите, як я понесу.

Понесла жаба батькові обід, радісінька, що може чимось прислужитися,і так вона раділа, що, повертаючись із лісу додому, співала всю дорогу.

Співала так, що всіх чарувала.

Один мисливець, заворожений її співом, провів жабу до самісінького дому.

Жабина мати подумала, що мисливець проводив її доньку для сміху, вибігла з рогачем та й каже:

— Нікому не дозволю насміхатися з моєї донечки-жаби!

Коли це наступного дня приходить мисливець до жаби знову, а згодом і по-сватався.

А був це не хто-небудь, а королевич, і мав він ще й брата-близнюка.

Король тоді побивався, кому ж із двох близнюків передати престол, а все через те, що при їхній появі на світ ніхто не здогадався записати, котрий із них первісток.

От король покликав синів та й каже:

— Ви добре знаєте, що довідатися, хто ж із вас престолонаслідник, я не можу, тому-то даю вам і вашим нареченим три завдання.

Хто впорається найкраще, того й корона буде.

Перше, що ви маєте зробити, це принести мені кубок, щоб йому не було рівного в світі.

Ідіть і без нього не вертайтеся.

Засмутився жабин наречений та й каже:

— Брат мій висватав собі доньку багатія і як принесе кубок, то куди кра-щий за мій. Бідна жабо, що мені робити?

Подумала жаба й відповіла:

— Запряжи півня!

От запрягли вони півня, жаба скочила верхи та й помчала до синього моря. А там гукає:

— Приплинь, приплинь, гадюко!

— А хто це мене кличе?

— Твоя сестричка жаба.

— Чого тобі?

— Хочу кубок, та такий, щоб йому не було рівного в світі. Це для нареченого, щоб він підніс його батькові-королю.

— Дам тобі той, з якого п’ють мої цезарки.

Кинулася гадюка в море і винесла на берег сестрі коштовний кубок. Та осідлала півня — й додому, до нареченого.

— Тепер,— сказав король, коли сини піднесли йсму кубки,— принесіть мені шовковий килим, вишитий золотом.

Пішли сини шукати килим.

«Мій брат,— мовив сам собі жабин наречений,— принесе килим кращий, ніж я, бо багатієва донька гарно вишиває, та ще й батько ЇЇ має вдосталь золотих ниток для гаптування. Піду пораджуся з жабою».

Вислухала його жаба та й каже:

— Не журися! Запряжи лишень мені півня!

От запрягли вони півня, жаба сіла верхи та й помчала до синього моря. А там гукає:

— Приплинь, приплинь, гадюко!

— А хто це мене кличе?

— Твоя сестричка жаба.

— Чого тобі?

— Хочу шовковий килим, вишитий золотом, та такий, аби йому не було рівного в світі. Це для нареченого, щоб він підніс його самому королю.

— Дам тобі свій килимок, яким чистять свічники.

От набігла хвиля і винесла на берег прегарний килим із вишитим золотим гербом короля посередині.

Жаба віддала його принцеві, а той побіг вручити килим батькові.
От і каже король своїм синам:

— Залишається остання спроба. Приведіть у палац своїх наречених, щоб побачити, яка найкраща.

Брат, який посватав багатієву доньку, дуже зрадів: він-бо знав, що його наречена красуня. А той, що посватав жабу, сказав собі:

«Як же мені привести наречену до палацу? Та дарма: якщо вона зарадила мені в двох бідах, то зарадить і в третій».

От він і каже жабі:

— Третє, про що просить мій батько, це привести наречену в палац, щоб побачити, чия краща — моя чи братова.

А жаба на те:

— Значить, ти мене не любиш?

— Ні, люблю.

— Хочеш одружитися зі мною?

— Авжеж.

— Тоді запряжи півня. А як запряжеш, їдь зі мною до синього моря.

От дісталися вони до моря, жаба й гукає:

— Виплинь, виплинь, гадюко!

— А хто ж мене кличе?

— Твоя сестричка жаба!

— Чого тобі?

— Хочу карету, запряжену четвериком, щоб їй не було рівної у світі. Хочу поїхати на ній до палацу короля, нареченого батька. А ти супроводиш нас!

Тільки-но вона це сказала, як вийшли з моря білі коні в золотій збруї, тягнучи за собою карету із слонової кості.

Жаба та гадюка посідали в карету, королевич скочив на передок, узявся за віжки і рушив каретою до палацу.

Коли вони їхали, жаба навмисне впустила хустину на дорогу.

Наречений зупинив коней і нахилився, щоб підняти її; та коли він хотів віддати її жабі, то з подивом побачив, що в кареті сидить чудової вроди дівчина.

— Не лякайся,— сказала вона.

— Мене після народження через безглузде бажання матері обернули в жабу.

І я не можу розбити чарів, доки не зустріну хлопця, який узяв би мене за дружину.

Хочу, щоб мене охрестили І назвали Марією.

А сестра моя може вернутися до моря.

Побачив король, як до палацу в’їжджає розкішна карета і як із неї виходить прекрасна дівчина, й зібрав увесь двір, щоб визначити, як сини виконали три його завдання.

Але спочатку влаштували бенкет.

От коли гості сідали за стіл, брат-близнюк і каже своїй нареченій, багатиревій доньці:

— Роби все так, як робитиме Марія.

От що не подадуть на стіл, Марія відщипне та й сховає в поділ.

Те саме робила й багатирева донька.

А наприкінці бенкету Марія зібрала недоїдки, сховані в поділ, та й кинула на короля і на всіх гостей, і недоїдки ті перетвори-лися в квіти.

Багатирева донька схотіла зробити те саме, що й Марія, і почала кидати недоїдки в короля та інших осіб, які сиділи за столом, і перемастила їм одяг.

Потім король показав двору три дарунки, які піднесли його сини, і всі вирі-шили, що найкращі підніс Маріїн наречений.

За це його було призначено престолонаслідником, а наступного дня він одружився з Марією.

От один із гостей, запрошений на весілля, вельможний принц, побажав узяти собі за жінку гадюку. Повела його на берег моря Марія та й гукає:

— Виплинь, виплинь, гадюко!

— А хто це мене кличе?

— Королева, твоя сестра.

— Чого тобі? Чого хочеш?

— Щоб ти вийшла назавжди з моря. Ось цей принц хоче одружитися з тобою!

Вийшла гадюка та й питає у принца.

— Ти справді любиш мене?

— Люблю!

— Поглянь, я проста собі гадюка!

— Дарма! Люблю тебе таку, як є!

— От спасибі! Ти звільнив мене від закляття, на яке мене прирекло безглузде бажання матері.

По цих словах перекинулася вона дівчиною, такою ж гарною, як і сестра, і вийшла заміж за принца.

І зажили всі щасливо.

{{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Жили собі чоловік та жінка, і не було у них дітей. Якось жінка не втерпіла й каже:
+Жили собі [[чоловік]] та [[жінка]], і не було у них дітей. Якось жінка не втерпіла й каже:
 —	Так хочеться мати дітей, хай би вони навіть при народженні жабою чи гадюкою перекинулися!
-Невдовзі по тому, як жінка висловила таке безглузде бажання, у неї на-родилися жаба і гадюка.
+Невдовзі по тому, як жінка висловила таке безглузде бажання, у неї на-родилися [[жаба]] і гадюка.
-Гадюка, як тільки народилася, поповзла до моря. А жаба зажила в батька-матері розкошуючи.
+[[Гадюка]], як тільки народилася, поповзла до моря. А жаба зажила в батька-матері розкошуючи.
 От якось стрибає жаба по хаті, а мати їй каже:
-—	Не поталанило мені з тобою! Ти ж бачиш, як я пораюся коло печі, щоб спекти хліба, а не пособиш мені! Навіть віднести батькові обід, а він у лісі голодний, і то не можеш.
+—	Не поталанило мені з тобою! Ти ж бачиш, як я пораюся коло печі, щоб спекти хліба, а не пособиш мені! Навіть віднести [[батько]]ві обід, а він у лісі голодний, і то не можеш.
 —	Як це не можу? Зберіть-но все у кошик, то й побачите, як я понесу.
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Коли це наступного дня приходить мисливець до жаби знову, а згодом і по-сватався.
-А був це не хто-небудь, а королевич, і мав він ще й брата-близнюка.
+А був це не хто-небудь, а королевич, і мав він ще й [[брат]]а-близнюка.
 Король тоді побивався, кому ж із двох близнюків передати престол, а все через те, що при їхній появі на світ ніхто не здогадався записати, котрий із них первісток.
-От король покликав синів та й каже:
+От [[король]] покликав [[син]]ів та й каже:
 —	Ви добре знаєте, що довідатися, хто ж із вас престолонаслідник, я не можу, тому-то даю вам і вашим нареченим три завдання.
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 Ідіть і без нього не вертайтеся.
-Засмутився жабин наречений та й каже:
+Засмутився жабин [[наречений]] та й каже:
-—	Брат мій висватав собі доньку багатія і як принесе кубок, то куди кра-щий за мій. Бідна жабо, що мені робити?
+—	[[Брат]] мій висватав собі доньку багатія і як принесе кубок, то куди кра-щий за мій. Бідна жабо, що мені робити?
 Подумала жаба й відповіла:
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 —	А хто це мене кличе?
-—	Твоя сестричка жаба.
+—	Твоя сестричка [[жаба]].
 —	Чого тобі?
@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 Пішли сини шукати килим.
-«Мій брат,— мовив сам собі жабин наречений,— принесе килим кращий, ніж я, бо багатієва донька гарно вишиває, та ще й батько ЇЇ має вдосталь золотих ниток для гаптування. Піду пораджуся з жабою».
+«Мій брат,— мовив сам собі жабин наречений,— принесе килим кращий, ніж я, бо багатієва донька гарно вишиває, та ще й [[батько]] ЇЇ має вдосталь золотих ниток для гаптування. Піду пораджуся з жабою».
 Вислухала його жаба та й каже:
@@ Рядок 132: / Рядок 132: @@
 Коли вони їхали, жаба навмисне впустила хустину на дорогу.
-Наречений зупинив коней і нахилився, щоб підняти її; та коли він хотів віддати її жабі, то з подивом побачив, що в кареті сидить чудової вроди дівчина.
+[[Наречений]] зупинив коней і нахилився, щоб підняти її; та коли він хотів віддати її жабі, то з подивом побачив, що в кареті сидить чудової вроди [[дівчина]].
 —	Не лякайся,— сказала вона.
@@ Рядок 170: / Рядок 170: @@
 —	А хто це мене кличе?
-—	Королева, твоя сестра.
+—	Королева, твоя [[сестра]].
 —	Чого тобі? Чого хочеш?
@@ Рядок 176: / Рядок 176: @@
 —	Щоб ти вийшла назавжди з моря.	Ось цей	принц	хоче	одружитися з тобою!
-Вийшла гадюка та й питає у принца.
+Вийшла [[гадюка]] та й питає у принца.
 —	Ти справді любиш мене?
@@ Рядок 195: / Рядок 195: @@
 {{Шаблон:Іспанські народні казки українською мовою}}

@@ Рядок 91: / Рядок 91: @@
 Жаба віддала його принцеві, а той побіг вручити килим батькові.
 От і каже король своїм синам:
 —	Залишається остання спроба. Приведіть у палац своїх наречених, щоб побачити, яка найкраща.