Заєць та лисиця - Історія редагувань

Bogdana в 13:59, 8 вересня 2013

2013-09-08T13:59:00Z

Bogdana в 13:58, 8 вересня 2013

2013-09-08T13:58:33Z

Bogdana в 05:27, 5 вересня 2013

2013-09-05T05:27:19Z

Bogdan в 22:06, 9 травня 2013

2013-05-09T22:06:01Z

Bogdan в 22:01, 9 травня 2013

2013-05-09T22:01:39Z

Bogdan в 19:36, 9 травня 2013

2013-05-09T19:36:01Z

Bogdan в 18:51, 9 травня 2013

2013-05-09T18:51:53Z

Bogdan в 16:02, 29 квітня 2013

2013-04-29T16:02:28Z

Bogdan в 16:40, 26 квітня 2013

2013-04-26T16:40:50Z

Bogdan: Створена сторінка: Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живог...

2013-04-26T16:40:23Z

Створена сторінка: Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живог...

Нова сторінка

Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живого, тільки мороз потріскував.

— Ой-ой-ой,— заскиглила лисиця.— Чи довго ми будемо так мучитися? Всередині бурчить — їсти хочеться!

— А я? — обізвався заєць.— Мабуть, задубію від холоду, і сил немає, щоб погрітися.

Похнюпившись, вони йшли дорогою. Аж бачать — сільське дівча із кошиком іде назустріч. Лисиці и зайцю закортіло подивитися, що там у кошику. Вітерець доніс запах свіжого хліба.

— Зайчику,— каже лисиця,— треба щось придумати, щоб той хліб став нашим.

— Згода! Тільки скажи що, я все зроблю.

— Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— Дів¬чинка поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.

— Добре! — зраділо вигукнув заєць.

Він ліг посеред дороги, вдаючи мертвого, а лисиця заховалася за дерево. Дівчинка, побачивши зайця, поставила кошик на землю і нахи¬лилася, щоб його забрати. Лисиця вискочила із схованки, схопила кошик і дременула в ліс. Заєць — слідом за нею.

— Як гарно все вийшло! — мовив заєць, наздоганяючи лисицю.— Нумо тепер ділитися.

— Ділитися? — здивувалася лисиця.— Це ж я викрала кошик. А ти що зробив?

— Хіба не я допомагав тобі? Хіба не вдавав мертвого? Якби не я, хіба дівчинка поставила б кошик на землю?..

— Не базікай,— відмахнулася лисиця,— дай мені спокійно попоїсти.

Бідолашний заєць не знав, що йому робити. Сів він і похилив у від¬чаї голову. Аж тут йому сяйнуло.

— Правду кажеш, лисичко,— мовив заєць.— Ти викрала кошик із хлібом, і, звичайно, він твій. Але чого тобі давитися самим хлібом? Тут недалечко е озеро. Якщо наловимо риби, буде в нас царська їжа.

— А як же її наловити? — спитала лисиця.— Я не вмію, та й снасті немає.

— Опусти хвіст у воду. Голодна риба буде чіплятися за нього. Витя¬гай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі

У лисиці аж слина потекла.

— Та невже?

— Не віриш?! Поспішай-бо — скоро озеро замерзне.

Лисиця побігла на озеро, опустила хвіст у воду і стала чекати..

— Зайчику, любий! — згодом заверещала вона.— Я не можу поворух¬нутися, мій хвіст примерз. Допоможи мені!

— Спочатку попоїм! — засміявся заєць.— На порожній шлунок і ду¬ша смутиться, кажуть люди.

Сів хитрий заєць, з’їв увесь хліб, а потім каже лисиці:

— Не бійся, весною лід розтане — от і витягнеш хвоста. Чекай, розумнице, до весни!

І заєць побіг, залишивши лисицю, прикуту до льоду.

[[категорія:грецькі народні казки]]

← Попередня версія		Версія за 13:59, 8 вересня 2013
Рядок 57:		Рядок 57:

	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}		{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}
		+	{{Казки про тварин}}

@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 —	А як же її наловити? — спитала лисиця.— Я не вмію, та й снасті немає.
-—	Опусти хвіст у воду. Голодна [[риба]] буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі
+—	Опусти хвіст у воду. Голодна [[риба]] буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнюща.
 У лисиці аж слина потекла.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живого, тільки мороз потріскував.
+Якось [[заєць]] та [[лисиця]] йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живого, тільки мороз потріскував.
 —	Ой-ой-ой,— заскиглила лисиця.— Чи довго ми будемо так мучитися? Всередині бурчить — їсти хочеться!
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 —	Згода! Тільки скажи що, я все зроблю.
-—	Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— Дівчинка поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.
+—	Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— [[Дівчинка]] поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.
 —	Добре! — зраділо вигукнув заєць.
@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 —	А як же її наловити? — спитала лисиця.— Я не вмію, та й снасті немає.
-—	Опусти хвіст у воду. Голодна риба буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі
+—	Опусти хвіст у воду. Голодна [[риба]] буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі
 У лисиці аж слина потекла.

← Попередня версія		Версія за 22:06, 9 травня 2013
Рядок 57:		Рядок 57:

	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}		{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}
−
−	~~{{Шаблон:Книги видавництва "Веселка"}}~~

← Попередня версія		Версія за 22:01, 9 травня 2013
Рядок 57:		Рядок 57:

	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}		{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}
		+
		+	{{Шаблон:Книги видавництва "Веселка"}}

← Попередня версія		Версія за 19:36, 9 травня 2013
Рядок 54:		Рядок 54:

	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}		{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
		+
		+
		+	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}

← Попередня версія		Версія за 18:51, 9 травня 2013
Рядок 53:		Рядок 53:


−	~~[[категорія:грецькі народні казки]]~~	+	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
−
−	~~[[категорія:книги видавництва "Веселка"]]~~

← Попередня версія		Версія за 16:02, 29 квітня 2013
Рядок 53:		Рядок 53:


		+	[[категорія:грецькі народні казки]]

−	[[категорія:~~грецькі народні казки~~]]	+	[[категорія:книги видавництва "Веселка"]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живого, тільки мороз потріскував.
@@ Рядок 12: / Рядок 11: @@
 —	Згода! Тільки скажи що, я все зроблю.
-—	Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— Дів¬чинка поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.
+—	Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— Дівчинка поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.
 —	Добре! — зраділо вигукнув заєць.
-Він ліг посеред дороги, вдаючи мертвого, а лисиця заховалася за дерево. Дівчинка, побачивши зайця, поставила кошик на землю і нахи¬лилася, щоб його забрати. Лисиця вискочила із схованки, схопила кошик і дременула в ліс. Заєць — слідом за нею.
+Він ліг посеред дороги, вдаючи мертвого, а лисиця заховалася за дерево. Дівчинка, побачивши зайця, поставила кошик на землю і нахилилася, щоб його забрати. Лисиця вискочила із схованки, схопила кошик і дременула в ліс. Заєць — слідом за нею.
 —	Як гарно все вийшло! — мовив заєць, наздоганяючи лисицю.— Нумо тепер ділитися.
@@ Рядок 26: / Рядок 25: @@
 —	Не базікай,— відмахнулася лисиця,— дай мені спокійно попоїсти.
-Бідолашний заєць не знав, що йому робити. Сів він і похилив у від¬чаї голову. Аж тут йому сяйнуло.
+Бідолашний заєць не знав, що йому робити. Сів він і похилив у відчаї голову. Аж тут йому сяйнуло.
 —	Правду кажеш, лисичко,— мовив заєць.— Ти викрала кошик із хлібом, і, звичайно, він твій. Але чого тобі давитися самим хлібом? Тут недалечко е озеро. Якщо наловимо риби, буде в нас царська їжа.
@@ Рядок 32: / Рядок 31: @@
 —	А як же її наловити? — спитала лисиця.— Я не вмію, та й снасті немає.
-—	Опусти хвіст у воду. Голодна риба буде чіплятися за нього. Витя¬гай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі
+—	Опусти хвіст у воду. Голодна риба буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнющаі
 У лисиці аж слина потекла.
@@ Рядок 42: / Рядок 41: @@
 Лисиця побігла на озеро, опустила хвіст у воду і стала чекати..
-—	Зайчику, любий! — згодом заверещала вона.— Я не можу поворух¬нутися, мій хвіст примерз. Допоможи мені!
+—	Зайчику, любий! — згодом заверещала вона.— Я не можу поворухнутися, мій хвіст примерз. Допоможи мені!
-—	Спочатку попоїм! — засміявся заєць.— На порожній шлунок і ду¬ша смутиться, кажуть люди.
+—	Спочатку попоїм! — засміявся заєць.— На порожній шлунок і душа смутиться, кажуть люди.
 Сів хитрий заєць, з’їв увесь хліб, а потім каже лисиці: