Золоторунна овечка (грецька народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 08:36, 9 січня 2014

2014-01-09T08:36:50Z

Bogdana в 01:03, 11 вересня 2013

2013-09-11T01:03:09Z

Bogdana в 01:02, 11 вересня 2013

2013-09-11T01:02:47Z

Bogdana в 01:41, 6 вересня 2013

2013-09-06T01:41:26Z

Bogdan в 19:41, 9 травня 2013

2013-05-09T19:41:06Z

Bogdan в 18:57, 9 травня 2013

2013-05-09T18:57:19Z

Bogdan: перейменував «Золоторунна овечка» на «Золоторунна овечка (грецька народна казка)»

2013-05-07T22:04:18Z

перейменував «Золоторунна овечка» на «Золоторунна овечка (грецька народна казка)»

Bogdan в 16:08, 29 квітня 2013

2013-04-29T16:08:02Z

Bogdan: Створена сторінка: Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й ...

2013-04-29T15:26:59Z

Створена сторінка: Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й ...

Нова сторінка

Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги.

А менший син був ощадливий. Він одружився, став царем.

З часом у них народилася гарна-прегарна донька. Цар збудував для неї розкішний палац під землею.

Там вона і жила. А щоб ніхто не знав, де царівна, цар стратив майстра, який звів той палац, а потім видав наказ:

«Хто знайде мою доньку, за того вона вийде заміж, а ні — тому голова з плечей».

Багато сміливців погодилось шукати царівну, але ніхто так її й не знайшов.

У цьому царстві жив бідний юнак. І йому схотілося спробувати щастя. Пішов він до мудреця і спитав, що йому робити.

— Тільки золоте руно може тобі допомогти,— відповів той.

Він допоміг хлопцеві влізти в овечу шкуру з золотою вовною і відвів до царя.

— Ти продаєш цю овечку? — спитав цар.

— Ні, царю, не продаю, але якщо вона вам подобається, я можу залишити її на три дні. Потім прийду по неї.

Цар, радий-радісінький, повів овечку до своєї доньки, щоб і вона розважилася трохи.

Минали одну по одній золоті й срібні кімнати. Коли підійшли до останніх дверей, цар мовив:

— Впусти нас, земле!

Двері відчинилися. Знову пройшли багато кімнат. Зупинилися біля одних, цар мовив:

— Впусти нас, земле!

Знову самі відчинилися двері; посеред кімнати сиділа царівна, вся у сріблі.

Царівні дуже сподобалася овечка, а цар, побачивши, що донька трохи звеселіла, залишив овечку, а сам пішов до себе.

Вночі хлопець виліз з овечої шкури і розбудив царівну. Як побачила вона перед собою красеня, так відразу й покохала його. А потім і питає:

— Що тебе привело сюди, хлопче?

— Дізнався я, скільки юнаків віддають за тебе своє життя, то й вирішив будь-що тебе знайти.

— Це добре, що ти мене знайшов, але тепер мій батько оберне мене і служниць на гусей. Коли він спитає тебе, котра з них царівна, ти уважно дивися, я буду чистити на собі пір’я.

Минуло три дні, і мудрець прийшов до царя по овечку.

Що робити цареві? Пішов він до своєї доньки, а вона й каже:

— Спасибі тобі, батечку, мені було так весело з овечкою!

Цар відвів овечку до мудреця, і той пішов додому. Хлопець виліз із золотого руна — і до царя.

— Я знайду царівну,— мовив він.

— Жаль мені твоєї молодості,— відповів цар.— Скільки сміливців позбулися своєї голови, а ти кажеш — знайду! Не знайдеш ,.ти царівни! Загинеш...

— Що буде, те й буде, я готовий віддати своє життя, але спочатку спробую знайти царівну.

Пішов хлопець по кімнатах, а цар за ним. Зупинилися біля великих дверей.

— Скажіть свої три слова,— попросив хлопець.

— Що мені сказати: палаце, палаце, палаце?

— Ні, інші: впусти нас, земле!

Проказав ці слова цар, і двері відчинилися Цар од хвилювання тільки вуса посмикував.

Біля інших дверей сказали те ж саме; незабаром знайшли ту кімнату, де жила царівна.

— Добре, хлопче,— мовив цар.— Царівну ти знайшов. Але тепер свою доньку і служниць я оберну на гусей. Якщо вгадаєш, котра з них царівна, одружишся з нею.

Цар обернув доньку і служниць гусками та й питає хлопця:

— Котра з них царівна?

— Он та, що скубеться,— відповів хлопець.

Повінчали хлопця з царівною. І прожили вони довге щасливе життя.

@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 {{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
 {{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}
-{{Казки про дівчину}}
+{{Казка про дівчину}}
-{{Казки про кохання і дружбу}}
+{{Казка про кохання і дружбу}}

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 А менший син був ощадливий. Він одружився, став царем.
-З часом у них народилася гарна-прегарна [[донька]]. [[Цар]] збудував для неї розкішний палац під землею.
+З часом у них народилася гарна-прегарна донька. [[Цар]] збудував для неї розкішний палац під землею.
 Там вона і жила. А щоб ніхто не знав, де царівна, цар стратив майстра, який звів той палац, а потім видав наказ:
@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 —	Це добре, що ти мене знайшов, але тепер мій батько оберне мене і служниць на гусей. Коли він спитає тебе, котра з них царівна, ти уважно дивися, я буду чистити на собі пір’я.
-Минуло три дні, і мудрець прийшов до царя по овечку.
+Минуло три дні, і [[мудрець]] прийшов до царя по овечку.
 Що робити цареві? Пішов він до своєї доньки, а вона й каже:
@@ Рядок 83: / Рядок 83: @@
 {{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
 {{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}

← Попередня версія		Версія за 19:41, 9 травня 2013
Рядок 82:		Рядок 82:

	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}		{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
		+	{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}

← Попередня версія		Версія за 18:57, 9 травня 2013
Рядок 81:		Рядок 81:


−	~~[[категорія:грецькі народні казки]]~~	+	{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
−
−	~~[[категорія:книги видавництва "Веселка"]]~~

← Попередня версія		Версія за 16:08, 29 квітня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−
	Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги.		Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги.

Рядок 79:		Рядок 78:

	Повінчали хлопця з царівною. І прожили вони довге щасливе життя.		Повінчали хлопця з царівною. І прожили вони довге щасливе життя.
		+
		+
		+
		+	[[категорія:грецькі народні казки]]
		+
		+	[[категорія:книги видавництва "Веселка"]]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Багато сміливців погодилось шукати царівну, але ніхто так її й не знайшов.
-У цьому царстві жив бідний юнак. І йому схотілося спробувати щастя. Пішов він до мудреця і спитав, що йому робити.
+У цьому царстві жив бідний [[юнак]]. І йому схотілося спробувати щастя. Пішов він до мудреця і спитав, що йому робити.
 —	Тільки золоте руно може тобі допомогти,— відповів той.
@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 Він допоміг хлопцеві влізти в овечу шкуру з золотою вовною і відвів до царя.
-—	Ти продаєш цю овечку? — спитав цар.
+—	Ти продаєш цю овечку? — спитав [[цар]].
 —	Ні, царю, не продаю, але якщо вона вам подобається, я можу залишити її на три дні. Потім прийду по неї.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Жив-був на світі цар. Було в ньо- го троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги.
+Жив-був на світі [[цар]]. Було в ньо- го троє [[син]]ів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги.
 А менший син був ощадливий. Він одружився, став царем.
-З часом у них народилася гарна-прегарна донька. Цар збудував для неї розкішний палац під землею.
+З часом у них народилася гарна-прегарна [[донька]]. [[Цар]] збудував для неї розкішний палац під землею.
 Там вона і жила. А щоб ніхто не знав, де царівна, цар стратив майстра, який звів той палац, а потім видав наказ:
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 —	Ні, царю, не продаю, але якщо вона вам подобається, я можу залишити її на три дні. Потім прийду по неї.
-Цар, радий-радісінький, повів овечку до своєї доньки, щоб і вона розважилася трохи.
+[[Цар]], радий-радісінький, повів овечку до своєї доньки, щоб і вона розважилася трохи.
 Минали одну по одній золоті й срібні кімнати. Коли підійшли до останніх дверей, цар мовив:
@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 —	Впусти нас, земле!
-Двері відчинилися. Знову пройшли багато кімнат. Зупинилися біля одних, цар мовив:
+Двері відчинилися. Знову пройшли багато кімнат. Зупинилися біля одних, [[цар]] мовив:
 —	Впусти нас, земле!
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 —	Що буде, те й буде, я готовий віддати своє життя, але спочатку спробую знайти царівну.
-Пішов хлопець по кімнатах, а цар за ним. Зупинилися біля великих дверей.
+Пішов [[хлопець]] по кімнатах, а [[цар]] за ним. Зупинилися біля великих дверей.
-—	Скажіть свої три слова,— попросив хлопець.
+—	Скажіть свої три слова,— попросив [[хлопець]].
 —	Що мені сказати: палаце, палаце, палаце?
@@ Рядок 65: / Рядок 65: @@
 —	Ні, інші: впусти нас, земле!
-Проказав ці слова цар, і двері відчинилися Цар од хвилювання тільки вуса посмикував.
+Проказав ці слова [[цар]], і двері відчинилися Цар од хвилювання тільки вуса посмикував.
 Біля інших дверей сказали те ж саме; незабаром знайшли ту кімнату, де жила царівна.
-—	Добре, хлопче,— мовив цар.— Царівну ти знайшов. Але тепер свою доньку і служниць я оберну на гусей. Якщо вгадаєш, котра з них царівна, одружишся з нею.
+—	Добре, хлопче,— мовив [[цар]].— Царівну ти знайшов. Але тепер свою доньку і служниць я оберну на гусей. Якщо вгадаєш, котра з них царівна, одружишся з нею.
 Цар обернув доньку і служниць гусками та й питає хлопця: