<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83</id>
	<title>Казка про дідового півника і бабину курочку - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83&amp;action=history"/>
	<updated>2026-05-02T22:12:27Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.35.9</generator>
	<entry>
		<id>https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83&amp;diff=3792&amp;oldid=prev</id>
		<title>Bogdan в 03:45, 10 травня 2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83&amp;diff=3792&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2013-05-10T03:45:50Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;Десь за річкою, за лугом, за низеньким перелазом жили собі старенькі дідусь з бабусею. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нікого на білому світі вони не мали. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть корівки чи кізочки у них не було. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У дідуся був півник, в бабусі — курочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Курочка кожного дня несла яєчко. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабуся продасть яєчко — й виручить гроші на сіль, на мило, на гас. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А в діда грошей немає: який йому з півня хосен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надоїло бабі позичати з свого добра дідові, й каже вона: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«В тебе є півник. Най знесе й тобі яєчко».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та не хотів півник нести яєчко. Розсердився дід й прогнав його.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стрибнув півень на перелаз, закукурікав і помандрував у світ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іде дорогами-шляхами, селами-містами, шукає пристанища. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перейшов він через широкий луг, перелетів річку й опинився в густому темному лісі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зустрічає він ведмедя. Ведмідь і питає півника: «Куда ти йдеш?»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відповідає йому півник: «Прогнав мене дід, іду я до світлого царя найматися».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Піду і я! Буде нас двоє, легше до царя потрапимо, легше на службу станемо!»—мовить ведмідь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Ставай за мною!» — каже впевнено півень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідуть двоє. Попереду півень, а за ним ведмідь. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пройшли один ліс, пройшли другий, пройшли і третій. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В четвертому лісі, біля самих полонин, зустрічають вовка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Куди, півнику, з моїм вуйком путь тримаєш?» &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Прогнав мене дід, іду я до світлого царя на службу найматися!» —відповідає півень.— «Візьміть і мене з собою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На полонині нічим поживитися, вівчарі пильно вартують овець!» — каже вовк. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Що ж, коли просишся, ходи! Ставай третім!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідуть втрьох: півник, ведмідь і вовк. Перейшли полонину, подалися одною яругою, другою, третьою. В четвертій ярузі зустрічають лисичку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Куди ти, півнику, з вуйком-ведмедем і братом-вовком ідеш?» — питає лисиця. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Прогнав мене дід, іду я до світлого царя на службу найматися».— «Візьміть і мене! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В селі люди замки на всі курники повішали, гусей, качат позамикали. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Доведеться з голоду помирати!» — скаржиться лисиця. «Ставай четвертою! —мовив півник.—Будеш в нашій компанії!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ідуть вже четверо: півник, ведмідь, вовк і лисичка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перейшли звори, перейшли ріки, поля і ниви. Коли бачили садиби, обминали їх, щоб не потрапити людям на очі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нарешті добралися до царських палат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вилетів півень на золоті ворота, закукурікав: «Кукуріку, я тут, світлий царю!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Почув цар і каже своєму слузі: «Іди запитай, що хоче півень».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Півник каже: «Прогнав мене дід з дому, прийшов я царю служити».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наказав цар, щоб півня впустили між курей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли підійшли до курника, каже півень царському слузі: «Впусти в курник і мою сестричку-лисичку!» — «Най іде!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Залізла лисичка в курник і всіх курей передушила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На другий день рано-вранці вилетів півник на царські ворота й кричить: «Кукуріку, я тут, світлий царю!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прокинувся цар і наказав півня в стайню до коней.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Просить півень царського слугу: «Впусти до стайні й мого братика-вовка!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Впустив слуга разом з півнем до стайні й вовка, а сам пішов. А вовк загриз усіх коней.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рано-вранці півень знову на царських воротах виспівує: «Кукуріку, я тут, світлий царю!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розізлився цар, що півень йому заважає спати, наказує слузі: «Замкни того півня, та так, щоб більше не будив мене вранці!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Думав слуга, думав, куди б закрити півника, й вирішив замкнути його разом з волами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Повів слуга до стайні, в якій були воли. Просить півень слугу: «Впусти спершу до стайні мого вуйка-ведмедя, а потім я й сам зайду».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слуга погодився, і зайшли ведмідь з півником у хлів. Півник скочив на перекладинку, що висіла під самою стелею, а ведмідь приступив до роботи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До ранку не залишилося жодного живого вола. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ще й кості голодний ведмідь обгриз, шкуру пошматував, роги і ратиці по хліву розкидав.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рано-вранці, тільки зазоріло, вилетів півень на ворота під самим царським вікном і заспівав: «Кукуріку, я тут, світлий царю!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепер уже справді розізлився цар. Йому снився чарівний сон, а півень розбудив його.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Замкни цього півня, коли ні, то накажу замкнути тебе до в'язниці!» — каже цар слузі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Замикали ми вже того півня й до курника, й до стайні, й до хліва. Та він все тікає! Що з ним робити зараз?» &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Замкніть його до казни. В казні ковані двері, звідти не втече!» — наказав цар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Замкнули півня до казни. Всю ніч там півень орудував. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Всі гроші поклював, всі коштовності поковтав. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не залишилося в казні й ламаного крейцера.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рано-вранці, як (тільки зазоріло), півень вилетів надвір через віконну решітку, стрибнув на царські ворота й кукурікає: «Кукуріку, будь здоровий, світлий царю!» — «Піймайте того півня й відрубайте йому голову!» — лютував цар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кинулось за півнем все царське військо, та півень не ждав, щоб йому голову відрубали. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Він стрибав через луки і поля, через яруги, перелітав через ріки, скакав через гори. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ведмідь, вовк і лисиця — слідом за півником. В густому лісі залишився ведмідь, в глибокій ярузі залишилася лисичка, в лісі під полониною затаївся вовк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загубив по дорозі півник одного крейцера. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загубив би й інші коштовності, та близько була дідова хата. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Півник стрибнув на вікно й закукурікав: «Кукуріку, простели, діду, плахту!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тільки дід простелив плахту, півник трусонув крильцями, почали з нього сипатися дорогоцінності. Сипались до тих пір, поки не заповнили всю хату.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пішов дід до баби, позичив мірку, щоб поміряти свої скарби, коли вже полічити не можна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Для чого тобі, діду, мірка?» — питає баба. «Вийняв я з ями картоплю, хочу поміряти!» — відповідає дід.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та баба не повірила дідові. Дуже хотіла баба знати, яку-то картоплю буде міряти дід. Капнула на дно мірки смоли. Дід скарби міряв, і на дно мірки приліпився золотий крейцер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Побачила його баба й доти діда просила, поки не розказав їй всю правду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розізлилася баба на свою курочку за те, що вона їй кожного дня несе тільки одне яєчко, й прогнала. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хай, мовляв, іде в світ, як півник, найматися на службу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пішла курочка лугом, полем і знайшла той золотий крейцер, що півник загубив. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проковтнула курочка крейцер і повернулася додому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Стели плахту!» — кричить курочка бабі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баба дуже зраділа. Зібрала всі плахти, які тільки мала на господарстві. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стрибнула курочка на плахту, трусонула крильцями, закудкудахтала, та випав з неї тільки один крейцер. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розізлилася баба на курочку й зарізала її.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Довго жила баба на той крейцер, що прилип до дна мірки, й на той, що курочка принесла. Нарешті дід взяв бабу до себе, і стали вони жити разом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Певно, добре їм ведеться, бо той півник часто стрибає на дідове підвіконня й співає; «Кукуріку, простели, діду, плахту!»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спробуйте і ви простелити, можливо, і вам півень насипле золота!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Bogdan</name></author>
	</entry>
</feed>