Калинова сопілка (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 04:31, 8 травня 2014

2014-05-08T04:31:22Z

Bogdana в 04:30, 8 травня 2014

2014-05-08T04:30:49Z

Kos Street King в 06:36, 28 вересня 2009

2009-09-28T06:36:12Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:07:01Z

1 версія

Нова сторінка

Калинова сопілка

Був собі [[дід]] да [[баба]]. У [[дід]]а дочка, і в баби дочка. От і пішли вони в гай по ягоди. Так [[дід]]ова збирає да й збира, да й назбирала повну миску, а бабина візьме ягідку, то і з'їсть. От і каже [[дід]]ова:

— Ходімо, сестро, додому, поділимось.

От ідуть да йдуть шляхом, а бабина говорить:

— Ляжмо, сестро, відпочиньмо.

Полягали, [[дід]]ова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:

— Дивіться, скільки я ягід назбирала. А [[дід]] і пита:

— Де ж ти мою дочку діла?

— Іде ззаду.

Коли ж ідуть чумаки да й кажуть:

— Станьмо, братця, от тут одпочинем.

Да й стали. Глянуть — над шляхом могила, а на могилі така гарна калина виросла! Вони вирізали з тії калини сопілку, да й став один чумак грає, а сопілка говорить:

Ой помалу-малу, чумаченьку, грай,
Да не врази мого ти серденька вкрай!
Мене сестриця з світу згубила —
Ніж у серденько да й устромила.

А другі кажуть:

— Щось воно, братця, значить, що калинова сопілка так промовляє.

От прийшли вони в село да й натрапили якраз на того [[дід]]а:

— Пусти нас, [[дід]]у, переночувать, ми тобі скажемо пригоду.

Він їх і пустив. Тільки вони увійшли у хату, зараз один сів на лаві, а другий став біля його да й каже:

— А ну, брате, вийми сопілку да заграй!

Той вийняв. Сопілка і говорить:

Ой помалу малу, чумаченьку, грай,
Да не врази мого ти серденька вкрай!
Мене сестриця з світу згубила —
Ніж у серденько да й устромила.

Тоді [[дід]] каже:

— Що воно за сопілка, що вона так гарно грає, що аж мені плакати хочеться! А ке, я заграю!

Він йому й дав. А та сопілка говорить:

Ой помалу-малу, мій таточку, грай,
Да не врази мого ти серденька вкрай!
Мене сестриця з світу згубила —
Ніж у серденько да й устромила.

А [[баба]], сидя на печі:

— А ке, лиш сюди, старий, і я заграю!

Він їй подав, вона стала грать,— сопілка й говорить:

Ой помалу-малу, матусенько, грай,
Да не врази мого ти серденька вкрай!
Мене сестриця з світу згубила —
Ніж у серденько да й устромила.

А бабина дочка сиділа на печі у самому куточку. І злякалась, що дізнаються. А [[дід]] і каже:

— А подай їй, щоб заграла!

От вона взяла, аж сопілка й їй одказує:

Ой помалу-малу, душогубко, грай,
Да не врази мого ти серденька вкрай!
Ти ж мене, сестро, з світу згубила —
Ніж у серденько да й устромила!

Тоді-то вже всі дізналися, що воно є. По [[дід]]овій дочці обід поставили, а бабину прив'язали до кінського хвоста да й рознесли по полю.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 — Ляжмо, сестро, відпочиньмо.
-[[Файл:Калина 300х241.jpg|left]]Полягали, [[дід]]ова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:
+[[Файл:Калина 300х241.jpeg|left]]Полягали, [[дід]]ова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:
 — Дивіться, скільки я ягід назбирала. А [[дід]] і пита:

← Попередня версія		Версія за 06:36, 28 вересня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про діда і бабу]]
		+
		+
	Калинова сопілка		Калинова сопілка

Рядок 81:		Рядок 86:

	Тоді-то вже всі дізналися, що воно є. По [[дід]]овій дочці обід поставили, а бабину прив'язали до кінського хвоста да й рознесли по полю.		Тоді-то вже всі дізналися, що воно є. По [[дід]]овій дочці обід поставили, а бабину прив'язали до кінського хвоста да й рознесли по полю.
−
−	~~[[Категорія:Українські народні казки]]~~

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Був собі [[дід]] да [[баба]]. У [[дід]]а дочка, і в баби дочка. От і пішли вони в гай по ягоди. Так [[дід]]ова збирає да й збира, да й назбирала повну миску, а бабина візьме ягідку, то і з'їсть. От і каже [[дід]]ова:
@@ Рядок 14: / Рядок 7: @@
 — Ляжмо, сестро, відпочиньмо.
-Полягали, [[дід]]ова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:
+[[Файл:Калина 300х241.jpg|left]]Полягали, [[дід]]ова, втомившись, заснула, а бабина взяла ніж да й устромила їй у серце, да викопала ямку, да й поховала її. А сама пішла додому да й каже:
 — Дивіться, скільки я ягід назбирала. А [[дід]] і пита:
@@ Рядок 86: / Рядок 79: @@
 Тоді-то вже всі дізналися, що воно є. По [[дід]]овій дочці обід поставили, а бабину прив'язали до кінського хвоста да й рознесли по полю.