Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979) - Історія редагувань

Snak в 20:33, 21 січня 2014

2014-01-21T20:33:41Z

Snak в 20:32, 21 січня 2014

2014-01-21T20:32:10Z

Bogdan: Перенаправлено на Болгарські народні казки (Веселка, 1979)

2013-11-19T14:49:55Z

Перенаправлено на Болгарські народні казки (Веселка, 1979)

Нова сторінка

#redirect [[Болгарські народні казки (Веселка, 1979)]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 == Вступне слово ==
 [[Файл:Bolgarsky.jpg‎|right|Обклалинка кники Польські народні казки (Веселка,1980)]]
-Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
+'''Народні казки''' завжди були важливою частиною національної духовної культури '''Болгарії'''. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
 Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.
-Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
+Наступний великий розділ '''болгарських народних казок''' — це [[казки про тварин]]. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. [[Лисиця]], [[вовк]], [[ведмідь]], [[заєць]], їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: [[кінь]], віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
-Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
+Найбагатший розділ побутових '''казок'''. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
-Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
+'''Казки''', вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям '''болгарських народних казок''', а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
 == Зміст ==

← Попередня версія		Версія за 20:32, 21 січня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~#redirect~~ [[~~Болгарські~~ народні казки (Веселка, ~~1979~~)]]	+
		+
		+	== Вступне слово ==
		+	[[Файл:Bolgarsky.jpg‎\|right\|Обклалинка кники Польські народні казки (Веселка,1980)]]
		+
		+	Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
		+
		+	Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.
		+
		+	Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
		+
		+	Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
		+
		+	Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
		+
		+	== Зміст ==
		+
		+	[[Їжак і сонце]]
		+
		+	[[Кошеня і лев]]
		+
		+	[[Вовк і собака]]
		+
		+	[[Раз та гаразд]]
		+
		+	[[Людина — найсильніша]]
		+
		+	[[Горобець і лисиця]]
		+
		+	[[Лисиця і лелека]]
		+
		+	[[Лисиця і їжак]]
		+
		+	[[Як чоловік із змією судився]]
		+
		+	[[Людина, ведмідь і лисиця]]
		+
		+	[[Вовк і сорока]]
		+
		+	[[Ворона і рак]]
		+
		+	[[Погонич і його верблюди]]
		+
		+	[[Виноградар і змія]]
		+
		+	[[Сильний лев і маленьке мишеня]]
		+
		+	[[У розумного царя сильне військо]]
		+
		+	[[Добрий урок]]
		+
		+	[[Кішка й дурні люди]]
		+
		+	[[Лихе слово не забувається]]
		+
		+	[[Страшне кошеня]]
		+
		+	[[Як друзі вовків налякали]]
		+
		+	[[Битий небиту несе]]
		+
		+	[[Хитра лисиця]]
		+
		+	[[Що шукав, те й знайшов]]
		+
		+	[[Як друзі разом у лісі жили]]
		+
		+	[[Верблюд-суддя]]
		+
		+	[[Сліпа курка]]
		+
		+	[[Сильний горобець]]
		+
		+	[[Гуска й качка]]
		+
		+	[[Зозуля і риба]]
		+
		+	[[Курка й вівця]]
		+
		+	[[Два ослики]]
		+
		+	[[Заєць-рятівник]]
		+
		+	[[Швидка робота]]
		+
		+	[[Гостинні мурашки]]
		+
		+	[[Троє братів і золота яблуня]]
		+
		+	[[Золоте дівча]]
		+
		+	[[Кажи, прядко!]]
		+
		+	[[Жива вода]]
		+
		+	[[Хлопець і вітер]]
		+
		+	[[Бідар і водяник]]
		+
		+	[[Правда і кривда]]
		+
		+	[[Як бідний чоловік з лихварем судився]]
		+
		+	[[Найкращий стрілець]]
		+
		+	[[Пещена донька]]
		+
		+	[[Біда вчить]]
		+
		+	[[Сливи за сміття]]
		+
		+	[[Найдорожчий плід]]
		+
		+	[[Хто не робить, той з голоду вмирає]]
		+
		+	[[Охочий до науки хлопець]]
		+
		+	[[Ліве око царя]]
		+
		+	[[Шануй батька і в старості]]
		+
		+	[[Розумна невістка]]
		+
		+	[[Сват і кмітлива дівчина]]
		+
		+	[[Нема гіршого від пияцтва]]
		+
		+	[[Найдорожче — це сіль]]
		+
		+	[[Хитрий Петр і брехуни]]
		+
		+	[[Хитрий Петр і лихвар]]
		+
		+	[[Хитрий Петр і перукар]]
		+
		+	[[Хитрий Петр на тому світі]]
		+
		+	[[Гроші розбещують]]
		+
		+	[[Життя — це сходи]]
		+
		+	[[Хитрий Петр і скнари]]
		+
		+	[[Спершу навчіться!]]
		+
		+	[[Хитрий Петр убиває собаку]]
		+
		+	[[Хто копає яму іншому]]
		+
		+	[[Хитрий Петр в суді]]
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Книги]]
		+	[[Категорія:Казки народів світу]]
		+
		+	{{Книги видавництва "Веселка"}}
		+
		+	{{Книги видавництва 1979 року}}