Кравець та вовк (Українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana: Перенаправлено на Кравець та вовк (українська народна казка)

2014-02-06T22:42:58Z

Перенаправлено на Кравець та вовк (українська народна казка)

Kos Street King: перейменував «Кравець та вовк ID 159» на «Кравець та вовк (Українська народна казка)»

2009-09-23T11:03:27Z

перейменував «Кравець та вовк ID 159» на «Кравець та вовк (Українська народна казка)»

Kos Street King в 11:02, 23 вересня 2009

2009-09-23T11:02:50Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:25Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Бідний вовк ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:

— Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти.

Поки сходив до річки та од річки, а тим часом чоловік оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:

— Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є?

Іде дорогою та й плаче. Коли дивиться, над яром баран пасеться. Він пішов до барана та й каже:

— Я тебе з'їм.

Баран злякався та й каже:

— Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу.

Баран далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— вовк так і покотився із кручі.

Сів та й плаче:

— Дурний я, де б так, щоб живе м'ясо само в рот ускочило?

Іде й дивиться — на городі попова кобила пасеться, він і каже:

— Аж ось поживлюся.

Підходить вовк до кобили та й каже:

— Кобило, я тебе з'їм.

Кобила й каже:

— Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш.

Вовк як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний вовк аж покотився. А кобила побігла додому, тільки пилок схватився.

Бідний вовк сів та й плаче і каже:

— Який я дурний, чого я не починав з голови їсти?

Іде все та й плаче, що ніде не знайде собі їжі. Коли дивиться, іде кравець. Він дума: «Оце вже із'їм цього чоловіка». Підходить він до кравця та й каже:

— Я тебе із'їм.

Чоловік злякався та й каже:

— Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти.

Вовк і каже:

— На, міряй.

Чоловік узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:

— Аршин уздовж та впоперек!

Міряв до того, що аж хвіст у руках остався. Бідний вовк побіг до своїх товаришів та й став їм розказувать, як кравець міряв. Вовки кажуть:

— Давай гнаться.

— Давай.

Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і вовки скоро доженуть. Чоловік побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:

— Давайте один вовк стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.

І спіднім став той вовк, що чоловік міряв. І стали вони такою драбиною і достають чоловіка, от верхній вовк і каже:

— Ану, добрий чоловіче, вставай!

Кравець злякався та й каже:

— Вовчики-братики, дайте я хоч табаки понюхаю.

Вони кажуть:

— Нюхай.

Тіки понюхав та й каже:

— Пчхи!

А спідньому вовкові вчулося: «Аршин вздовж та вшир!» Спідній як присяде, а вони всі як груші покотилися і побігли, тільки пилок схвачувався. А чоловік зліз з дерева та й пішов собі помаленьку.

← Попередня версія		Версія за 22:42, 6 лютого 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[~~Категорія:~~українська народна казка]]	+	#redirect [[Кравець та вовк (українська народна казка)]]
−
−	Бідний [[вовк]] ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:
−
−	~~— Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти.~~
−
−	Поки сходив до річки та од річки, а тим часом [[чоловік]] оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:
−
−	~~— Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є?~~
−
−	~~Іде дорогою та й плаче. Коли дивиться, над яром баран пасеться. Він пішов до барана та й каже:~~
−
−	~~— Я тебе з'їм.~~
−
−	~~[[Баран]] злякався та й каже:~~
−
−	~~— Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу.~~
−
−	~~[[Баран]] далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— [[вовк]] так і покотився із кручі.~~
−
−	~~Сів та й плаче:~~
−
−	~~— Дурний я, де б так, щоб живе м'ясо само в рот ускочило?~~
−
−	~~Іде й дивиться — на городі попова кобила пасеться, він і каже:~~
−
−	~~— Аж ось поживлюся.~~
−
−	~~Підходить вовк до кобили та й каже:~~
−
−	~~— [[Кобила\|Кобило]], я тебе з'їм.~~
−
−	~~[[Кобила]] й каже:~~
−
−	— Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш.
−
−	[[Вовк]] як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний [[вовк]] аж покотився. А [[кобила]] побігла додому, тільки пилок схватився.
−
−	~~Бідний [[вовк]] сів та й плаче і каже:~~
−
−	~~— Який я дурний, чого я не починав з голови їсти?~~
−
−	Іде все та й плаче, що ніде не знайде собі їжі. Коли дивиться, іде кравець. Він дума: «Оце вже із'їм цього чоловіка». Підходить він до кравця та й каже:
−
−	~~— Я тебе із'їм.~~
−
−	~~[[Чоловік]] злякався та й каже:~~
−
−	~~— Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти.~~
−
−	~~[[Вовк]] і каже:~~
−
−	~~— На, міряй.~~
−
−	~~[[Чоловік]] узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:~~
−
−	~~— Аршин уздовж та впоперек!~~
−
−	Міряв до того, що аж хвіст у руках остався. Бідний вовк побіг до своїх товаришів та й став їм розказувать, як кравець міряв. Вовки кажуть:
−
−	~~— Давай гнаться.~~
−
−	~~— Давай.~~
−
−	Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і [[вовк\|вовки]] скоро доженуть. [[Чоловік]] побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:
−
−	~~— Давайте один [[вовк]] стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.~~
−
−	І спіднім став той [[вовк]], що [[чоловік]] міряв. І стали вони такою драбиною і достають [[чоловік\|чоловіка]], от верхній [[вовк]] і каже:
−
−	~~— Ану, добрий чоловіче, вставай!~~
−
−	~~Кравець злякався та й каже:~~
−
−	~~— Вовчики-братики, дайте я хоч табаки понюхаю.~~
−
−	~~Вони кажуть:~~
−
−	~~— Нюхай.~~
−
−	~~Тіки понюхав та й каже:~~
−
−	~~— Пчхи!~~
−
−	А спідньому вовкові вчулося: «Аршин вздовж та вшир!» Спідній як присяде, а вони всі як груші покотилися і побігли, тільки пилок схвачувався. А чоловік зліз з дерева та й пішов собі помаленьку.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
-Бідний вовк ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:
+Бідний [[вовк]] ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже:
 — Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти.
-Поки сходив до річки та од річки, а тим часом чоловік оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:
+Поки сходив до річки та од річки, а тим часом [[чоловік]] оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже:
 — Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є?
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 — Я тебе з'їм.
-Баран злякався та й каже:
+[[Баран]] злякався та й каже:
 — Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу.
-Баран далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— вовк так і покотився із кручі.
+[[Баран]] далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— [[вовк]] так і покотився із кручі.
 Сів та й плаче:
@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 Підходить вовк до кобили та й каже:
-— Кобило, я тебе з'їм.
+— [[Кобила|Кобило]], я тебе з'їм.
-Кобила й каже:
+[[Кобила]] й каже:
 — Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш.
-Вовк як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний вовк аж покотився. А кобила побігла додому, тільки пилок схватився.
+[[Вовк]] як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний [[вовк]] аж покотився. А [[кобила]] побігла додому, тільки пилок схватився.
-Бідний вовк сів та й плаче і каже:
+Бідний [[вовк]] сів та й плаче і каже:
 — Який я дурний, чого я не починав з голови їсти?
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 — Я тебе із'їм.
-Чоловік злякався та й каже:
+[[Чоловік]] злякався та й каже:
 — Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти.
-Вовк і каже:
+[[Вовк]] і каже:
 — На, міряй.
-Чоловік узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:
+[[Чоловік]] узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує:
 — Аршин уздовж та впоперек!
@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
 — Давай.
-Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і вовки скоро доженуть. Чоловік побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:
+Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і [[вовк|вовки]] скоро доженуть. [[Чоловік]] побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже:
-— Давайте один вовк стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.
+— Давайте один [[вовк]] стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем.
-І спіднім став той вовк, що чоловік міряв. І стали вони такою драбиною і достають чоловіка, от верхній вовк і каже:
+І спіднім став той [[вовк]], що [[чоловік]] міряв. І стали вони такою драбиною і достають [[чоловік|чоловіка]], от верхній [[вовк]] і каже:
 — Ану, добрий чоловіче, вставай!