Кінь (Українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 01:02, 24 грудня 2014

2014-12-24T01:02:41Z

Bogdana в 11:29, 1 серпня 2014

2014-08-01T11:29:47Z

Kos Street King: перейменував «Кінь ID 130» на «Кінь (Українська народна казка)»

2009-09-23T05:46:53Z

перейменував «Кінь ID 130» на «Кінь (Українська народна казка)»

Kos Street King в 05:46, 23 вересня 2009

2009-09-23T05:46:21Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:19Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Був собі кінь, не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,

І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається то ступою, то шлаптю, а іноді і навзаводі, коли того треба. Інші коні чепурні, веселі, гарні і молоді, часом басують, а часом, на гору обоз важким возом заупиревавши, стануть, або на дибки спиняться, або вивернуться із оглобель, а сей все везе та везе: бо він у час погодований, напоєний; під час овесцю або іншого якого зерна поїсть; віз справний, на возі положено по силі; хазяїн не все його понука, а деколи дає і опочинок. Дивуються люди та й хазяїн ним не нахвалиться.

От якось попався той кінь іншому хазяїну. Що поїде він на йому, то все й каже:

— Досталася хвалена шкапина. Людські коні як коні, а це, боронь боже, який ледащо вдався — ні бігти, ні ступою. Бодай вас, що ви його хвалили! Та я не так з ним справлюсь!

Запряже, на гору скоком на йому. Кінь біжить-біжить та й стане, а там з половини гори задом, задом, поки вдержить віз. Він його по ребрах палюкою, а кінь побіжить та й назад; він ще по ребрах — кінь рвоне, та не в силу, стане уп'ять, та на дибки, а там набік — і поламав оглоблю.

— Що це зробилось коневі?— казали. За ним цього не було.

— Дивіться, братця,— каже хазяїн зустрічним людям,— що мені з ним робити? Уже я, б'ючи, і рук одстав.

— Еге, панотче,— каже йому один,— та його хомутом душить, черезсіделень високо.

А другий каже:

— Та гляди, небоже, чи годував ти його сьогодні, або чи пив він: бач, як перепався.

А третій: — Та глядіть, хлопці, який важкий віз, та яка справа! Те колесо гальмує, те скрипить, непідмазане, ото і теліпаються. Ні, чоловіче, ми цього коня знаємо: кінь як кінь, та за плохою справою і без доброго корму як йому везти і по рівному, а ти ще хочеш, щоб він біг на гору з важким возом!

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Був собі [[кінь]], не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,
-І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається то ступою, то шлаптю, а іноді і навзаводі, коли того треба. Інші [[кінь|коні]] чепурні, веселі, гарні і молоді, часом басують, а часом, на гору обоз важким возом заупиревавши, стануть, або на дибки спиняться, або вивернуться із оглобель, а сей все везе та везе: бо він у час погодований, напоєний; під час овесцю або іншого якого зерна поїсть; віз справний, на возі положено по силі; хазяїн не все його понука, а деколи дає і опочинок. Дивуються люди та й хазяїн ним не нахвалиться.
+[[Файл:Коник-250.jpg|left]]І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається то ступою, то шлаптю, а іноді і навзаводі, коли того треба. Інші [[кінь|коні]] чепурні, веселі, гарні і молоді, часом басують, а часом, на гору обоз важким возом заупиревавши, стануть, або на дибки спиняться, або вивернуться із оглобель, а сей все везе та везе: бо він у час погодований, напоєний; під час овесцю або іншого якого зерна поїсть; віз справний, на возі положено по силі; хазяїн не все його понука, а деколи дає і опочинок. Дивуються люди та й хазяїн ним не нахвалиться.
 От якось попався той [[кінь]] іншому хазяїну. Що поїде він на йому, то все й каже:
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 — Дивіться, братця,— каже хазяїн зустрічним людям,— що мені з ним робити? Уже я, б'ючи, і рук одстав.
-— Еге, панотче,— каже йому один,— та його хомутом душить, черезсіделень високо.
+— Еге, панотче,— каже йому один,— та його хомутом душить, через сіделень високо.
 А другий каже:

← Попередня версія		Версія за 11:29, 1 серпня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:українська народна казка]]~~
−
	Був собі [[кінь]], не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,		Був собі [[кінь]], не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,

Рядок 22:		Рядок 20:

	А третій: — Та глядіть, хлопці, який важкий віз, та яка справа! Те колесо гальмує, те скрипить, непідмазане, ото і теліпаються. Ні, [[чоловік\|чоловіче]], ми цього коня знаємо: кінь як [[кінь]], та за плохою справою і без доброго корму як йому везти і по рівному, а ти ще хочеш, щоб він біг на гору з важким возом!		А третій: — Та глядіть, хлопці, який важкий віз, та яка справа! Те колесо гальмує, те скрипить, непідмазане, ото і теліпаються. Ні, [[чоловік\|чоловіче]], ми цього коня знаємо: кінь як [[кінь]], та за плохою справою і без доброго корму як йому везти і по рівному, а ти ще хочеш, щоб він біг на гору з важким возом!
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+	{{Казки про тварин}}
		+	[[Категорія:Казки про коня]]

← Попередня версія	Версія за 05:46, 23 вересня 2009
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
-Був собі кінь, не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,
+Був собі [[кінь]], не дуже гарний, підліток, непоказний, та у розумного хазяїна все тяг та тяг чи то на панщині, чи на хазяйській роботі і в сосі, і в бороні, і в возі,
-І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається то ступою, то шлаптю, а іноді і навзаводі, коли того треба. Інші коні чепурні, веселі, гарні і молоді, часом басують, а часом, на гору обоз важким возом заупиревавши, стануть, або на дибки спиняться, або вивернуться із оглобель, а сей все везе та везе: бо він у час погодований, напоєний; під час овесцю або іншого якого зерна поїсть; віз справний, на возі положено по силі; хазяїн не все його понука, а деколи дає і опочинок. Дивуються люди та й хазяїн ним не нахвалиться.
+І в санях, і з хлібом, і з соломою, або де з чим попало, все помаленьку совпається то ступою, то шлаптю, а іноді і навзаводі, коли того треба. Інші [[кінь|коні]] чепурні, веселі, гарні і молоді, часом басують, а часом, на гору обоз важким возом заупиревавши, стануть, або на дибки спиняться, або вивернуться із оглобель, а сей все везе та везе: бо він у час погодований, напоєний; під час овесцю або іншого якого зерна поїсть; віз справний, на возі положено по силі; хазяїн не все його понука, а деколи дає і опочинок. Дивуються люди та й хазяїн ним не нахвалиться.
-От якось попався той кінь іншому хазяїну. Що поїде він на йому, то все й каже:
+От якось попався той [[кінь]] іншому хазяїну. Що поїде він на йому, то все й каже:
 — Досталася хвалена шкапина. Людські коні як коні, а це, боронь боже, який ледащо вдався — ні бігти, ні ступою. Бодай вас, що ви його хвалили! Та я не так з ним справлюсь!
-Запряже, на гору скоком на йому. Кінь біжить-біжить та й стане, а там з половини гори задом, задом, поки вдержить віз. Він його по ребрах палюкою, а кінь побіжить та й назад; він ще по ребрах — кінь рвоне, та не в силу, стане уп'ять, та на дибки, а там набік — і поламав оглоблю.
+Запряже, на гору скоком на йому. [[Кінь]] біжить-біжить та й стане, а там з половини гори задом, задом, поки вдержить віз. Він його по ребрах палюкою, а кінь побіжить та й назад; він ще по ребрах — [[кінь]] рвоне, та не в силу, стане уп'ять, та на дибки, а там набік — і поламав оглоблю.
 — Що це зробилось коневі?— казали. За ним цього не було.
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 — Та гляди, небоже, чи годував ти його сьогодні, або чи пив він: бач, як перепався.
-А третій: — Та глядіть, хлопці, який важкий віз, та яка справа! Те колесо гальмує, те скрипить, непідмазане, ото і теліпаються. Ні, чоловіче, ми цього коня знаємо: кінь як кінь, та за плохою справою і без доброго корму як йому везти і по рівному, а ти ще хочеш, щоб він біг на гору з важким возом!
+А третій: — Та глядіть, хлопці, який важкий віз, та яка справа! Те колесо гальмує, те скрипить, непідмазане, ото і теліпаються. Ні, [[чоловік|чоловіче]], ми цього коня знаємо: кінь як [[кінь]], та за плохою справою і без доброго корму як йому везти і по рівному, а ти ще хочеш, щоб він біг на гору з важким возом!

← Попередня версія	Версія за 21:08, 18 вересня 2009
(Немає відмінностей)