Лев і побережники (Українська народна казка ) - Історія редагувань

Bogdana в 20:27, 20 березня 2015

2015-03-20T20:27:47Z

Bogdana в 20:27, 20 березня 2015

2015-03-20T20:27:36Z

Bogdana в 20:27, 20 березня 2015

2015-03-20T20:27:22Z

Kos Street King: перейменував «Лев і побережники ID 58» на «Лев і побережники (Українська народна казка )»

2009-09-29T08:12:02Z

перейменував «Лев і побережники ID 58» на «Лев і побережники (Українська народна казка )»

Kos Street King в 08:11, 29 вересня 2009

2009-09-29T08:11:45Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:42Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

По великих лісах завжди побережники палили вугля. І лев дивиться на них і каже: «Що ви так дуже-то працюєте?» Каже: «Я би-м то відразу розірвав»,— як хлопи забили клин в дуба, і [він] роздявився.

Доміркувалися побережники, що би з ним зчинити, який би презент свому панові і втіху оказати, та й кажуть: «Но, коли ж ти такий розумний, то розірви, ми ти вже показали стежку. Стань ту єднов ногов — ніби де вужче, а ту другов — де ширше, а ту станеш руками і розідреш.

Борзенько побережники вибили клин перший,— то дві лаби затримало. А той зачав кричати. А вони сміються: «Ну, та бери, розірви».

Як він вложив і передні лаби, вони вибили вже клин остатній. Як зачав кричати на цілий ліс та й каже: «Браття мої, випустіть мене, що хочете?» — «О,— кажуть,— вже ні».

За тоє дістали конов горівки від пана і по три корці пшениці, і дав їм по сто золотих за той презент, що вони так показали. От то каже так пан: «Не хвалися сильний силою, ані мудрий мудростев, бо,— каже,— на всьо є рада».

← Попередня версія		Версія за 20:27, 20 березня 2015
Рядок 19:		Рядок 19:
	[[Категорія:українська народна казка]]		[[Категорія:українська народна казка]]

−	{{~~Казка~~ про тварин}}	+	{{Казки про тварин}}

← Попередня версія		Версія за 20:27, 20 березня 2015
Рядок 19:		Рядок 19:
	[[Категорія:українська народна казка]]		[[Категорія:українська народна казка]]

−	{{~~Казки~~ про тварин}}	+	{{Казка про тварин}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Категорія:українська народна казка]]
+По великих лісах завжди побережники палили вугля. І [[лев]] дивиться на них і каже:
-[[Категорія:Казки про тварин]]
+Доміркувалися побережники, що би з ним зчинити, який би презент свому панові і втіху оказати, та й кажуть:
-По великих лісах завжди побережники палили вугля. І [[лев]] дивиться на них і каже: «Що ви так дуже-то працюєте?» Каже: «Я би-м то відразу розірвав»,— як хлопи забили клин в дуба, і [він] роздявився.
+Як він вложив і передні лаби, вони вибили вже клин остатній. Як зачав кричати на цілий ліс та й каже: «Браття мої, випустіть мене, що хочете?» — «О,— кажуть,— вже ні».
-Доміркувалися побережники, що би з ним зчинити, який би презент свому панові і втіху оказати, та й кажуть: «Но, коли ж ти такий розумний, то розірви, ми ти вже показали стежку. Стань ту єднов ногов — ніби де вужче, а ту другов — де ширше, а ту станеш руками і розідреш.
+За тоє дістали конов горівки від пана і по три корці пшениці, і дав їм по сто золотих за той презент, що вони так показали. От то каже так пан: «Не хвалися сильний силою, ані мудрий мудростев, бо,— каже,— на всьо є рада».
-Борзенько побережники вибили клин перший,— то дві лаби затримало. А той зачав кричати. А вони сміються: «Ну, та бери, розірви».
+[[Категорія:українська народна казка]]
-Як він вложив і передні лаби, вони вибили вже клин остатній. Як зачав кричати на цілий ліс та й каже: «Браття мої, випустіть мене, що хочете?» — «О,— кажуть,— вже ні».
+{{Казки про тварин}}