Лис-пастух - Історія редагувань

Bogdan в 15:16, 8 січня 2014

2014-01-08T15:16:08Z

Bogdan в 15:15, 8 січня 2014

2014-01-08T15:15:49Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}} {{Шаблон:Норвезькі народні к...

2013-12-27T16:40:54Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}} {{Шаблон:Норвезькі народні к...

Нова сторінка

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 —	Гаразд, будеш у мене пастухом,— каже жінка і посилає його стерегти худобу.
-Першого дня свого пастухування лис із’їв козу, другого дня вівцю,
+Першого дня свого пастухування лис із’їв козу, другого дня вівцю, з третього — корову.
-з третього — корову.
+Вернувся лис увечері додому, а господиня й питає його, де він дів її худобу.
 —	Голови в річці, а ноги в лісі,— відповідає лис.

← Попередня версія		Версія за 15:15, 8 січня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	Одній господині треба було пастуха. Ось іде вона дорогою і зустрічає ведмедя.

		+	— Куди ви йдете? — питає він.
		+
		+	— Та йду шукати собі пастуха,— відповідає господиня.
		+
		+	— Може б, ви мене взяли? — питає ведмідь.
		+
		+	— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
		+
		+	— Умію: б-р-р-р! — реве ведмідь.
		+
		+	— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.
		+
		+	Іде вона далі і зустрічає вовка.
		+
		+	— Куди ви йдете? — питає вовк.
		+
		+	— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.
		+
		+	— Може б, ви мене взяли? — питає вовк.
		+
		+	— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
		+
		+	— Вмію: у-уа-а! у-уа-а! — виє вовк.
		+
		+	— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.
		+
		+	Іде вона далі і зустрічає лиса.
		+
		+	— Куди ви йдете? — питає він.
		+
		+	— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.
		+
		+	— Може б, ви мене взяли? — питає лис.
		+
		+	— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
		+
		+	— Вмію: минь-минь, бир-бир, кізю-кізю! — гукає лис ніжним, ласкавим голосом.
		+
		+	— Гаразд, будеш у мене пастухом,— каже жінка і посилає його стерегти худобу.
		+
		+	Першого дня свого пастухування лис із’їв козу, другого дня вівцю,
		+
		+	з третього — корову.
		+
		+	Вернувся лис увечері додому, а господиня й питає його, де він дів її
		+
		+	худобу.
		+
		+	— Голови в річці, а ноги в лісі,— відповідає лис.
		+
		+	Господиня саме збивала масло. Почула вона лисові слова і подумала, що треба самій подивитися, де ж та худоба. Поки її не було в хаті, лис заліз у масницю й вихлебтав усю сметану. Як повернулася господиня та побачила, що лис зробив, то витягла з масниці копистку і замахнулась нею на лиса. Але зачепила тільки кінчик хвоста.
		+
		+	Відтоді в лиса кінчик хвоста білий.

	{{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}}		{{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}}
	{{Шаблон:Норвезькі народні казки українською мовою}}		{{Шаблон:Норвезькі народні казки українською мовою}}