Людина — найсильніша (Болгарська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 00:13, 3 грудня 2013

2013-12-03T00:13:50Z

Bogdana в 20:11, 2 грудня 2013

2013-12-02T20:11:50Z

Bogdan: перейменував «Людина — найсильніша» на «Людина — найсильніша (Болгарська народна казка)»

2013-11-19T14:58:12Z

перейменував «Людина — найсильніша» на «Людина — найсильніша (Болгарська народна казка)»

Bogdan в 11:32, 10 листопада 2013

2013-11-10T11:32:21Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

2013-11-05T16:05:31Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 —	Кого ото били, що було стільки крику?
-[[Кішка]] відповіла;
+Кішка відповіла;
 —	Мене!

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Якось зібралися звірі, щоб вибрати з-поміж себе царя, і всі сказали:
+Якось зібралися звірі, щоб вибрати з-поміж себе [[цар]]я, і всі сказали:
-—	Хай буде лев!
+—	Хай буде [[лев]]!
-Лев запишався і мовив:
+[[Лев]] запишався і мовив:
 —	Нема від мене сильнішого на землі!
-Старий ведмідь із перебитою лапою — його вдарив був якийсь чоловік— сказав левові:
+Старий [[ведмідь]] із перебитою лапою — його вдарив був якийсь [[чоловік]] — сказав левові:
 —	Не хвались, бо на світі є сильніший від тебе!
-Лев скочив і крикнув:
+[[Лев]] скочив і крикнув:
 —	Хто сильніший від мене?
-—	Людина! — відповів ведмідь.
+—	Людина! — відповів [[ведмідь]].
 —	А де вона є?
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 —	Вийди в поле і знайдеш людину.
-Трохи згодом ішов лев полем і побачив коня. Підійшов до нього і з острахом запитав:
+Трохи згодом ішов [[лев]] полем і побачив коня. Підійшов до нього і з острахом запитав:
 —	Хто ти?
-—	Чи ти не бачиш, хто я? — здивувався той.— Я — кінь.
+—	Чи ти не бачиш, хто я? — здивувався той.— Я — [[кінь]].
 —	Але хто тебе тут прив’язав? — допитувався лев.
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 —	А де ж вона?
-—	Пішла в ліс,— сказав кінь.
+—	Пішла в ліс,— сказав [[кінь]].
 Пішов лев у ліс. Там побачив воза й запряжених волів, підійшов ближче і спитав їх:
@@ Рядок 73: / Рядок 73: @@
 —	Я людина.
-Лев тоді й каже:
+[[Лев]] тоді й каже:
 —	Я прийшов поборотися з тобою, бо казав один ведмідь, що ти сильніший від мене!
-Чоловік злякався, але відповів леву:
+[[Чоловік]] злякався, але відповів леву:
 —	Я злізу поборотися з тобою, але ти спершу покажи, який ти сильний. Звали он те дерево — тоді поборемось.
-Чоловік надумав перехитрити лева, щоб він затупив свої кігті й зуби об дерево, а тоді вжо боровся з ним.
+[[Чоловік]] надумав перехитрити лева, щоб він затупив свої кігті й зуби об дерево, а тоді вжо боровся з ним.
 Схопив лев дерево, вчепився кігтями, вгризся зубами, перегриз, штовхнув його, і дерево упало. Падаючи, воно придавило леву задні ноги. Тоді чоловік зліз на землю, взяв сокиру і прибив лева. Потім накидав дров на воза, поклав і лева зверху, сам сів на передку і грає Еа сопілку.
@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 —	Жінко, жінко, відчини! Везу дрова ще й кожуха, щоб тепло було тобі взимку.
-Вийшла жінка з дітьми назустріч. Схопив чоловік лева за хвоста і стяг з воза. Лев од страху — аніруш.
+Вийшла [[жінка]] з дітьми назустріч. Схопив чоловік лева за хвоста і стяг з воза. Лев од страху — аніруш.
 Діти кажуть:
-—	Тату, ти вбив такого великого ведмедя!
+—	Тату, ти вбив такого великого [[ведмедя]]!
 Потім пішли в хату вечеряти, а лева залишили надворі.
@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 —	Кого ото били, що було стільки крику?
-Кішка відповіла;
+[[Кішка]] відповіла;
 —	Мене!
@@ Рядок 119: / Рядок 119: @@
 —	Чи ти не бачиш? Мене сто разів на день б’ють, як хочеш знати. Бачиш, я у них поїла рибу, прийшла до тебе і знову приглядаюсь, що б його поцупити.
-Лев, почувши таке, подумав: «Справді, нема на землі сильніших від людини й кішки»,— скочив на ноги та й дав тягу до лісу. Там здибав того кривого ведмедя і сказав йому:
+[[Лев]], почувши таке, подумав: «Справді, нема на землі сильніших від людини й кішки»,— скочив на ноги та й дав тягу до лісу. Там здибав того кривого ведмедя і сказав йому:
 —	Таки ти правду мені казав, а я тебе не послухав. Пішов і на своїй шкурі спізнав, що нема дужчого за людину. Тільки кішка може мірятися з чоловіком силою і тільки вона його не боїться.

← Попередня версія		Версія за 11:32, 10 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	Якось зібралися звірі, щоб вибрати з-поміж себе царя, і всі сказали:

		+	— Хай буде лев!

		+	Лев запишався і мовив:
		+
		+	— Нема від мене сильнішого на землі!
		+
		+	Старий ведмідь із перебитою лапою — його вдарив був якийсь чоловік— сказав левові:
		+
		+	— Не хвались, бо на світі є сильніший від тебе!
		+
		+	Лев скочив і крикнув:
		+
		+	— Хто сильніший від мене?
		+
		+	— Людина! — відповів ведмідь.
		+
		+	— А де вона є?
		+
		+	— Вийди в поле і знайдеш людину.
		+
		+	Трохи згодом ішов лев полем і побачив коня. Підійшов до нього і з острахом запитав:
		+
		+	— Хто ти?
		+
		+	— Чи ти не бачиш, хто я? — здивувався той.— Я — кінь.
		+
		+	— Але хто тебе тут прив’язав? — допитувався лев.
		+
		+	— Людина!
		+
		+	— А де ж вона?
		+
		+	— Пішла в ліс,— сказав кінь.
		+
		+	Пішов лев у ліс. Там побачив воза й запряжених волів, підійшов ближче і спитав їх:
		+
		+	— Ви хто?
		+
		+	Ті йому відповіли:
		+
		+	— Воли!
		+
		+	— А чого ви стоїте запряжені?
		+
		+	Воли йому сказали:
		+
		+	— Людина нас запрягла, і ми не можемо рушити з місця, бо тоді будемо биті!
		+
		+	Лев злякався ще більше й запитав волів:
		+
		+	— А де людина?
		+
		+	— Ну-у-у, іди лісом, побачиш її!
		+
		+	Пішов лев лісом, побачив буйволів і питається:
		+
		+	— Хто ви?
		+
		+	Ті йому відповіли:
		+
		+	— Буйволи!
		+
		+	— А чого ви тут стоїте?
		+
		+	— Чекаємо, коли прийде людина; вона пішла в ліс рубати дрова, а як прийде, складе їх на воза, сама вилізе на нього, візьме сопілку та й заграє, а ми потягнемо воза.
		+
		+	Посунув лев далі в ліс, та глянув угору і побачив на дереві людину. Підійшов до дерева, став оддалік і питає:
		+
		+	— Хто ти?
		+
		+	— Я людина.
		+
		+	Лев тоді й каже:
		+
		+	— Я прийшов поборотися з тобою, бо казав один ведмідь, що ти сильніший від мене!
		+
		+	Чоловік злякався, але відповів леву:
		+
		+	— Я злізу поборотися з тобою, але ти спершу покажи, який ти сильний. Звали он те дерево — тоді поборемось.
		+
		+	Чоловік надумав перехитрити лева, щоб він затупив свої кігті й зуби об дерево, а тоді вжо боровся з ним.
		+
		+	Схопив лев дерево, вчепився кігтями, вгризся зубами, перегриз, штовхнув його, і дерево упало. Падаючи, воно придавило леву задні ноги. Тоді чоловік зліз на землю, взяв сокиру і прибив лева. Потім накидав дров на воза, поклав і лева зверху, сам сів на передку і грає Еа сопілку.
		+
		+	Дорогою лев якось прийшов до тями, але не ворушився — боявся бути битим. От приїхали в село, до чоловікової хати, і він гукає:
		+
		+	— Жінко, жінко, відчини! Везу дрова ще й кожуха, щоб тепло було тобі взимку.
		+
		+	Вийшла жінка з дітьми назустріч. Схопив чоловік лева за хвоста і стяг з воза. Лев од страху — аніруш.
		+
		+	Діти кажуть:
		+
		+	— Тату, ти вбив такого великого ведмедя!
		+
		+	Потім пішли в хату вечеряти, а лева залишили надворі.
		+
		+	Коли це як закричать, як зарепетують у хаті! А то кішка поїла рибу, що жінка насмажила на вечерю; чоловік спересердя схопив кочергу і ну бити кішку. Та занявчала і ледве втекла, вискочила надвір.
		+
		+	А лев чув, що когось б’ють, і так уже боявся!
		+
		+	Побачила кішка лева, що лежав посеред двора, і почала його душити та смикати за вухо. Лев обережно зиркнув, побачив, що то кішка, і спитав тихо:
		+
		+	— Кого ото били, що було стільки крику?
		+
		+	Кішка відповіла;
		+
		+	— Мене!
		+
		+	— А за що?
		+
		+	— Я поїла їхню рибу, за те й били.
		+
		+	— І тобі не боляче? — питається лев.
		+
		+	Кішка відказала:
		+
		+	— Чи ти не бачиш? Мене сто разів на день б’ють, як хочеш знати. Бачиш, я у них поїла рибу, прийшла до тебе і знову приглядаюсь, що б його поцупити.
		+
		+	Лев, почувши таке, подумав: «Справді, нема на землі сильніших від людини й кішки»,— скочив на ноги та й дав тягу до лісу. Там здибав того кривого ведмедя і сказав йому:
		+
		+	— Таки ти правду мені казав, а я тебе не послухав. Пішов і на своїй шкурі спізнав, що нема дужчого за людину. Тільки кішка може мірятися з чоловіком силою і тільки вона його не боїться.


	{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}		{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
	{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}		{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}