Мавпи-пустухи (китайська народна казка) - Історія редагувань

Snak в 09:30, 13 січня 2014

2014-01-13T09:30:53Z

Bogdana в 20:10, 7 січня 2014

2014-01-07T20:10:15Z

Bogdana в 13:26, 6 січня 2014

2014-01-06T13:26:28Z

Bogdan в 14:49, 31 серпня 2013

2013-08-31T14:49:33Z

Bogdan: перейменував «Мавпи-нустухи (китайська народна казка)» на «Мавпи-пустухи (китайська народна казка)»

2013-08-29T18:43:11Z

перейменував «Мавпи-нустухи (китайська народна казка)» на «Мавпи-пустухи (китайська народна казка)»

Bogdan: перейменував «Мавпи-нустухи» на «Мавпи-нустухи (китайська народна казка)»

2013-08-29T18:42:17Z

перейменував «Мавпи-нустухи» на «Мавпи-нустухи (китайська народна казка)»

Bogdan в 17:57, 29 серпня 2013

2013-08-29T17:57:24Z

Bogdan в 17:43, 29 серпня 2013

2013-08-29T17:43:15Z

Bogdan: Створена сторінка: Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли наста...

2013-08-26T16:00:17Z

Створена сторінка: Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли наста...

Нова сторінка

Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понес¬ти їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
Тим часом стара мавпа вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
Мавпа взяла капелюха і, дивлячись на діда, приміряла його собі на голову. Мавпенята деякий час дивились на неї, а тоді в одну мить розхапали всі капе-люхи. За хвилину, понадівавши їх собі на голови, подалися гуртом назад на дерево. Там вони знову почали бавитись та весело сміятись одна з одної. Адже мавпа в капелюсі — досі небачене диво.
Голосний сміх та веселі вигуки розбудили старого. Він протер очі і насам¬перед подивився на свої кошики. Але вони були порожні. Перевів погляд на дерево, і все зрозумів.
— Гей ви, бешкетниці, покладіть мої капелюхи на місце! — загукав він до мавп.
У відповідь мавпи засміялися. Жодна з них не збиралася розлучатися з цікавою іграшкою.
Старого починала брати злість. Він закричав голосніше:
— Негідниці, якщо не повернете мені капелюхів, то я вас усіх лереловлю!
Мавпи побачили, що старий бігає довкола дерева, вимахуючи руками, і
собі почали наслідувати його, а про те, щоб повернути капелюхи, жодна з них і не подумала.
Дід сердився дедалі дужче. Погрожуючи кулаками і гнівно тупаючи ногами, він попередив їх:
— Якщо ось зараз не повернете мені капелюхів, то потягну вас до міста, і там вас усіх посадять до в’язниці!
Мавпи й собі почали погрожувати одна одній кулаками та тупати ногами, проте капелюхів старому не повертали.
Втративши всяку надію, дід зняв з голови свого капелюха і почухав поти¬лицю. Усі мавпи зробили те ж саме. І старий раптом радісно посміхнувся. «Так ось він, вихід! -— промайнула в голові думка.— Вони ж наслідують ко¬жен мій рух».
— Хе-хе-хе! Хай вам грець! — мовив він голосно і кинув свого капелюха на землю. З дерева тої ж миті посипалися всі інші капелюхи.
Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чо¬гось не трапилось.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Старий [[дід]] усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
@@ Рядок 33: / Рядок 36: @@
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}
 [[Категорія:Казки про діда і бабу]]
 {{Казки про тварин}}

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 {{Китайські народні казки українською мовою}}
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}
-{{Казка про діда та бабу}}
+[[Категорія:Казки про діда і бабу]]
 {{Казки про тварин}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Старий [[дід]] усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
-Тим часом стара [[мавпа]] вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
+Тим часом стара мавпа вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
 Мавпа взяла капелюха і, дивлячись на діда, приміряла його собі на голову. Мавпенята деякий час дивились на неї, а тоді в одну мить розхапали всі капе-люхи. За хвилину, понадівавши їх собі на голови, подалися гуртом назад на дерево. Там вони знову почали бавитись та весело сміятись одна з одної. Адже мавпа в капелюсі — досі небачене диво.
@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 —	Хе-хе-хе! Хай вам грець! — мовив він голосно і кинув свого капелюха на землю. З дерева тої ж миті посипалися всі інші капелюхи.
-Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чогось не трапилось.
+[[Дід]] швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чогось не трапилось.
@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}
 {{Казка про діда та бабу}}
-{{Казка про тварин}}
+{{Казки про тварин}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
+Старий [[дід]] усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
-Тим часом стара мавпа вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
+Тим часом стара [[мавпа]] вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
 Мавпа взяла капелюха і, дивлячись на діда, приміряла його собі на голову. Мавпенята деякий час дивились на неї, а тоді в одну мить розхапали всі капе-люхи. За хвилину, понадівавши їх собі на голови, подалися гуртом назад на дерево. Там вони знову почали бавитись та весело сміятись одна з одної. Адже мавпа в капелюсі — досі небачене диво.
@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 собі почали наслідувати його, а про те, щоб повернути капелюхи, жодна з них і не подумала.
-Дід сердився дедалі дужче. Погрожуючи кулаками і гнівно тупаючи ногами, він попередив їх:
+[[Дід]] сердився дедалі дужче. Погрожуючи кулаками і гнівно тупаючи ногами, він попередив їх:
 —	Якщо ось зараз не повернете мені капелюхів, то потягну вас до міста, і там вас усіх посадять до в’язниці!
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 {{Китайські народні казки українською мовою}}
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}

← Попередня версія		Версія за 17:57, 29 серпня 2013
Рядок 30:		Рядок 30:

	Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чогось не трапилось.		Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чогось не трапилось.
		+
		+
		+
		+	{{Китайські народні казки українською мовою}}
		+	{{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понес¬ти їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
+Старий дід усю зиму, щоб не сидіти без діла, плів з молодого бамбука капелюхи. А коли настало літо, вирішив понести їх у місто й продати. Взяв коромисло, попричіплював до обох кінців по кошику з капелюхами і вирушив у дорогу. До міста світ не близький, тож дід стомився і десь на півдорозі йому схотілося відпочити. Сів у затінку під великим деревом і незчувся, як заснув.
 Тим часом стара мавпа вивела зграйку мавпенят на прогулянку. Поки малеча стрибала з гілки на гілку, стара мавпа почала оглядати все довкола і внизу під деревом побачила два кошики з капелюхами, а також старого діда в капелюсі, що мирно спав, обпершись спиною на стовбур дерева. Стара мавпа тихенько спустилася вниз. Слідом за нею те ж саме зробили і мавпенята.
 Мавпа взяла капелюха і, дивлячись на діда, приміряла його собі на голову. Мавпенята деякий час дивились на неї, а тоді в одну мить розхапали всі капе-люхи. За хвилину, понадівавши їх собі на голови, подалися гуртом назад на дерево. Там вони знову почали бавитись та весело сміятись одна з одної. Адже мавпа в капелюсі — досі небачене диво.
-Голосний сміх та веселі вигуки розбудили старого. Він протер очі і насам¬перед подивився на свої кошики. Але вони були порожні. Перевів погляд на дерево, і все зрозумів.
 —	Гей ви, бешкетниці, покладіть мої капелюхи на місце! — загукав він до мавп.
 У відповідь мавпи засміялися. Жодна з них не збиралася розлучатися з цікавою іграшкою.
 Старого починала брати злість. Він закричав голосніше:
 —	Негідниці, якщо не повернете мені капелюхів, то я вас усіх лереловлю!
 Мавпи побачили, що старий бігає довкола дерева, вимахуючи руками, і
 собі почали наслідувати його, а про те, щоб повернути капелюхи, жодна з них і не подумала.
 Дід сердився дедалі дужче. Погрожуючи кулаками і гнівно тупаючи ногами, він попередив їх:
 —	Якщо ось зараз не повернете мені капелюхів, то потягну вас до міста, і там вас усіх посадять до в’язниці!
 Мавпи й собі почали погрожувати одна одній кулаками та тупати ногами, проте капелюхів старому не повертали.
-Втративши всяку надію, дід зняв з голови свого капелюха і почухав поти¬лицю. Усі мавпи зробили те ж саме. І старий раптом радісно посміхнувся. «Так ось він, вихід! -— промайнула в голові думка.— Вони ж наслідують ко¬жен мій рух».
 —	Хе-хе-хе! Хай вам грець! — мовив він голосно і кинув свого капелюха на землю. З дерева тої ж миті посипалися всі інші капелюхи.
-Дід швиденько зібрав їх, поскладав у кошики і гайда в місто, поки ще чо¬гось не трапилось.