Невдячний віслюк (кубинська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 04:27, 15 березня 2014

2014-03-15T04:27:11Z

Bogdan: перейменував «Невдячний віслюкЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)» на «[[Невдячний віслюк (кубинс...

2013-12-13T14:34:05Z

перейменував «Невдячний віслюкЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)» на «[[Невдячний віслюк (кубинс...

Bogdan: перейменував «Невдячний віслюк» на «Невдячний віслюкЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)»

2013-12-13T14:31:19Z

перейменував «Невдячний віслюк» на «Невдячний віслюкЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)»

Bogdan в 16:07, 29 листопада 2013

2013-11-29T16:07:09Z

Bogdan в 16:06, 29 листопада 2013

2013-11-29T16:06:37Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

2013-11-29T15:49:40Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

Нова сторінка

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 —	Шукати поживи.
-Він не хотів брати з собою віслюка. Але віслюк усе одно поплентався за ним. Та коли їм довелося перебиратися через огорожу, у віслюка це вийшло найкраще. Тоді слон сказав:
+Він не хотів брати з собою [[віслюк]]а. Але віслюк усе одно поплентався за ним. Та коли їм довелося перебиратися через огорожу, у віслюка це вийшло найкраще. Тоді слон сказав:
 —	Хай тепер віслюк іде попереду.
@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 	 Що, коли я ненароком повалю цю огорожу?
-Тоді звірі вирішили, що віслюк невдячний, покинули його самого й пішли далі. Але віслюк знову поплентав за ними.
+Тоді звірі вирішили, що [[віслюк]] невдячний, покинули його самого й пішли далі. Але віслюк знову поплентав за ними.
 Нарешті вони вийшли в савану, і слон сказав:
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 —	Тут і заночуємо.
-Коли ледачий віслюк заснув, звірі знову рушили в дорогу. Попереду йшов слон. Натрапивши на кукурудзяне поле, вони наїлися донесхочу, повернулися назад, полягали біля віслюка й стали ремигати.
+Коли ледачий [[віслюк]] заснув, звірі знову рушили в дорогу. Попереду йшов слон. Натрапивши на кукурудзяне поле, вони наїлися донесхочу, повернулися назад, полягали біля віслюка й стали ремигати.
 Віслюк почув це й спитав:
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 Він став їсти каміння, але не зміг його пережувати і поламав собі зуби.
-Лишився віслюк голодний.
+Лишився [[віслюк]] голодний.
 Наступної ночі звірі знову пішли на кукурудзяне поле; цього разу вони взяли з собою віслюка. Наївшись, повернулися на те саме місце, де спали, а віслюк зостався на полі.
@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 —	Ось зараз я тобі покажу!
-І почав лупцювати віслюка дрючком.
+І почав лупцювати [[віслюк]]а дрючком.
-Слон, завваживши, що віслюка досі немає, сказав своїм товари-шам:
+Слон, завваживши, що віслюка досі немає, сказав своїм товаришам:
 —	Ходімо подивимось, що там з ним сталося.
-Почувши тупіт, господар злякався і втік. А віслюк, побачивши звірів, мовив:
+Почувши тупіт, [[господар]] злякався і втік. А віслюк, побачивши звірів, мовив:
 {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

← Попередня версія		Версія за 16:07, 29 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	У звірів почався страшний голод. Тож слон вирушив у світ шукати харчу, і по дорозі до нього приєдналося багато інших звірів. Коли вони зустріли віслюка, той	+	У звірів почався страшний голод. Тож слон вирушив у світ шукати харчу, і по дорозі до нього приєдналося багато інших звірів. Коли вони зустріли віслюка, той спитав у них:
−
−	спитав у них:

	— Куди йдете?		— Куди йдете?

← Попередня версія		Версія за 16:06, 29 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	У звірів почався страшний голод. Тож слон вирушив у світ шукати харчу, і по дорозі до нього приєдналося багато інших звірів. Коли вони зустріли віслюка, той

		+	спитав у них:

		+	— Куди йдете?
		+
		+	Слон відповів:
		+
		+	— Шукати поживи.
		+
		+	Він не хотів брати з собою віслюка. Але віслюк усе одно поплентався за ним. Та коли їм довелося перебиратися через огорожу, у віслюка це вийшло найкраще. Тоді слон сказав:
		+
		+	— Хай тепер віслюк іде попереду.
		+
		+	Але коли вони підійшли до ще однієї огорожі, яку віслюк мав перестрибнути перший, він мовив:
		+
		+	Що, коли я ненароком повалю цю огорожу?
		+
		+	Тоді звірі вирішили, що віслюк невдячний, покинули його самого й пішли далі. Але віслюк знову поплентав за ними.
		+
		+	Нарешті вони вийшли в савану, і слон сказав:
		+
		+	— Тут і заночуємо.
		+
		+	Коли ледачий віслюк заснув, звірі знову рушили в дорогу. Попереду йшов слон. Натрапивши на кукурудзяне поле, вони наїлися донесхочу, повернулися назад, полягали біля віслюка й стали ремигати.
		+
		+	Віслюк почув це й спитав:
		+
		+	— Що це ви їли?
		+
		+	— Каміння,— відповів слон.
		+
		+	Тоді віслюк сказав:
		+
		+	— Що ж, буду і я їсти каміння.
		+
		+	Він став їсти каміння, але не зміг його пережувати і поламав собі зуби.
		+
		+	Лишився віслюк голодний.
		+
		+	Наступної ночі звірі знову пішли на кукурудзяне поле; цього разу вони взяли з собою віслюка. Наївшись, повернулися на те саме місце, де спали, а віслюк зостався на полі.
		+
		+	Аж тут нагодився господар кукурудзяного лану і, побачивши віслюка, закричав:
		+
		+	— Ось зараз я тобі покажу!
		+
		+	І почав лупцювати віслюка дрючком.
		+
		+	Слон, завваживши, що віслюка досі немає, сказав своїм товари-шам:
		+
		+	— Ходімо подивимось, що там з ним сталося.
		+
		+	Почувши тупіт, господар злякався і втік. А віслюк, побачивши звірів, мовив:
		+
		+	— Чого ви прийшли? Цей чоловік вибив мені порох лише на одному боці, а я хотів, щоб він вибив його ще й на другому...


	{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}		{{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
	{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}		{{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

← Попередня версія	Версія за 14:34, 13 грудня 2013
(Немає відмінностей)