https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9F%D0%B5%D1%81%2C_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8F_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82 2026-06-17T03:28:13Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.9 https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%81,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8F_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%82&diff=3798&oldid=prev 2013-05-10T03:50:45Z

<p></p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>У багатого й дуже скупого чоловіка постарівся пес.<br /> <br /> — А що я тебе буду годувати, старий псе,— бурмотів собі скупендра,— я можу дістати молодого, котрий принесе користь на ґаздівстві.<br /> <br /> Й рішив вбити старого пса. А той підслухав бесіду господаря і втік.<br /> <br /> Зібрався й іде він глядати правду. По дорозі зустрів порося.<br /> <br /> — Куди йдеш, поросятко?<br /> <br /> — Йду світом, бо ґазда мене хотів зарізати.<br /> <br /> — Та я вижу, що ми обоє нещасні...<br /> <br /> Повіли одне одному свою біду й так домовилися, що в'єд-по будуть світом блукати, поки не знайдуть правди. Раз лиш зустріли когута.<br /> <br /> — Куди ви йдете?<br /> <br /> — По світу, правду глядати, а ти?<br /> <br /> — Мене господарка хотіла зарізати на свято. А я втік.<br /> <br /> — Но, та доля наша одна.<br /> <br /> — Прийміть і мене у свою компанію, і я шукаю правду.<br /> <br /> І так рушили троє.<br /> <br /> Прийшли в якусь хащу й натрапили на хижку. Ніхто там не жив, і троє друзів задумали тут поселитися.<br /> <br /> Так договорилися межи собою: порося буде їсти варити, пес — ходити на полювання, а когут — вартувати хижу.<br /> <br /> Одного разу, коли пес був на ловах, проходили біля сеї хижки вовки. Втямили на стрісі когута, а в оболоці поросятко. Дуже були голодні й зачали радитися, як вхопити <br /> когута й поросятко...<br /> <br /> Когута не могли дістати, бо сидів високо на стрісі. Тоді рішили, що увірвуться до хижі та з'їдять порося.<br /> <br /> Айбо когут подав завчасно сигнал. Так що поросятко замк-ло двері на ключ.<br /> <br /> Вовки зачали з розбігу скакати на двері. Й дошки стали тріщати та ламатися.<br /> <br /> Тоді поросятко вхопило горня і зачало поливати вовків кип'ятком. Найбільше потерпів старий вовчисько: від кип'ятку з нього шерсть зовсім облізла. Інші вовки теж добре <br /> дістали і почали тікати геть.<br /> <br /> На якийсь часок втихомирилися, але потім знову почали раду.<br /> <br /> — Ганьба,— каже старий вовк,— ми налякалися одного поросяти!<br /> <br /> — Вертаймося! — завили вовки гуртом.<br /> <br /> І рушили назад до хижі.<br /> <br /> Айбо когут знову втямив, що вовки вернулися, і сказав іро це поросяті. Воно скоро принесло лазиво, поставило горі (убом і полізло на самісінький верх.<br /> <br /> Вовки прибігли під дерево, увиділи на ньому порося, але [іяк не могли туди добратися. Радяться, що робити?<br /> <br /> — Ставайте один на другого! — наказав старий.<br /> <br /> Поставали один на одного і зробили високу громаду.<br /> <br /> Лиш одного не вистачало, аби досяг поросятко. «Біда,— думає собі поросятко,— що тепер робити? З'їдять ня!» І загойкало:<br /> <br /> — Цимбори мої, когутику, й ти, песику! Лліть на облізлого вовка кип'яток! (А він був на самому споді громади).<br /> <br /> Коли се вчув старий вовк, налякався, скочив геть — і всі вовки попадали на землю. Із великого страху повтікали в ліс.<br /> <br /> І вже ніколи не приходили більше до хижі.<br /> <br /> А поросятко, пес і когут жили собі спокійно. Може, й днесь живуть і правду шукають, якщо не повмирали.<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> {{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}</div>

Bogdan