Пес-швець і вовк-різник (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 12:24, 24 березня 2015

2015-03-24T12:24:45Z

Snak в 15:09, 24 вересня 2009

2009-09-24T15:09:12Z

10.70.10.74 в 08:10, 21 вересня 2009

2009-09-21T08:10:53Z

10.70.10.74 в 08:09, 21 вересня 2009

2009-09-21T08:09:26Z

Snak: перейменував «Пес-швець і вовк-різник ID 102» на «Пес-швець і вовк-різник (українська народна казка)»

2009-09-19T18:34:06Z

перейменував «Пес-швець і вовк-різник ID 102» на «Пес-швець і вовк-різник (українська народна казка)»

Snak в 18:33, 19 вересня 2009

2009-09-19T18:33:43Z

Snak в 18:32, 19 вересня 2009

2009-09-19T18:32:07Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:13Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Іде дорогов пес і вовк та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові вовк. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.

Найшов кобилу вовк та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А вовк каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».

А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить вовк за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря вовк заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».

Пес узяв та й з'їв то все, та й сидить. А вовк приходить та й каже: «Ізшив ти мені чоботи?» — «Ні»,— каже. «А чому?» — «Бо то все було пусте. То все ся пірвало». Тот тогди каже: «Їла би тебе біда! Кілько ти мене праці збавив. Але я тебе буду тягати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти». Пес каже: «Та най буде».— «Там на гору, на дуброву, аби-с третього дня вийшов з своїми людьми, а я з своїми. Та й там аби-сте ждали, котрі вперед вийдемо».

Узяв пес собі когута та й кота — свої люди — та й пішов на ту гору. Вовк взяв собі медведя та й взяв вепря дикого. Вийшов на гору під дуброву та й там чекає вже. Вепр ся сховав в лист, а вовк у такий чагарець у лісок. Медвідь виліз на дуба, аби йому видко, коли муть іти. А тоті з землі; вовк ся все питає: «Не видко?» А медвідь каже, що нє. Знов ся питає: «Не видко?» А медвідь знов каже, що нє; та й ждуть. Але третій раз ся питає, а він каже: «Ідуть уже». А вовк: «Ану, а багато їх йдуть?» А медвідь каже: «Три. Один,— каже,— йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третій таки так». А вовк каже: «Тот у черленім шлику, то від його, а тот із шаблев — тото шандар його, а тот, що таки так іде — то швець мій, бог би го побив! Тепер сидім тихо, що вни муть собі говорити».

Та й сидять тихо. А тоті поприходили та й туда похожують собі, як діло котові та псові, та когутові. А вепря щось укусило. Вепр кинув хвостом, а кіт скочив та гадав, що то миш, та й вепря імив за хвіст. Вепр вергся кота та гукнув, а кіт вепря ся верг та й штрик у того дуба, де був медвідь. А медвідь гадав, що тот імив того та хоче і його, та й з дуба штрик та й вивихнув ногу. Утік вепр та й утік медвідь та й кажуть: «Бог би тебе побив з твоїм шевцем! Яких тот привів людей, що тот нас виловити хотів!» Когут кудкудаче, а вовк каже: «Най же вас, бо ви там були, але я на боці був, а від його кричав: «І тот ще тут?». Тепер,— каже,— що робимо?» А медвідь каже: «Я би не пішов, бо я собі вже ногу вломив». А вепр каже: «І я би не пішов, бо мені хвіст прирвав». А вовк каже: «Вже най пропадає моя праця, як ми маємо вигинувати».

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Категорія:українська народна казка]]
+Іде дорогою [[собака|пес]] і [[вовк]] та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
-[[Категорія:Казки про тварин]]
+Когут кудкудаче, а вовк каже:
-[[Категорія:Казки про вовка]]
+«Най же вас, бо ви там були, але я на боці був, а від його кричав:
-[[Категорія:Казки про собаку]]
+«І тот ще тут?». Тепер,— каже,— що робимо?»
-[[Категорія:Казки про ведмедя]]
+А ведвідь каже: «Я би не пішов, бо я собі вже ногу вломив».
-[[Категорія:Казки про свиню]]
+А вовк каже: «Вже най пропадає моя праця, як ми маємо вигинувати».
-Іде дорогов [[собака|пес]] і [[вовк]] та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
+[[Категорія:українська народна казка]]
-Найшов [[кінь|кобилу]] [[вовк]] та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А [[вовк]] каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
+{{Казки про тварин}}
-А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить [[вовк]] за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря [[вовк]] заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».
+[[Категорія:Казки про вовка]]
-Пес узяв та й з'їв то все, та й сидить. А [[вовк]] приходить та й каже: «Ізшив ти мені чоботи?» — «Ні»,— каже. «А чому?» — «Бо то все було пусте. То все ся пірвало». Тот тогди каже: «Їла би тебе біда! Кілько ти мене праці збавив. Але я тебе буду тягати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти». Пес каже: «Та най буде».— «Там на гору, на дуброву, аби-с третього дня вийшов з своїми людьми, а я з своїми. Та й там аби-сте ждали, котрі вперед вийдемо».
+[[Категорія:Казки про собаку]]
-Узяв пес собі когута та й кота — свої люди — та й пішов на ту гору. [[Вовк]] взяв собі медведя та й взяв вепря дикого. Вийшов на гору під дуброву та й там чекає вже. Вепр ся сховав в лист, а вовк у такий чагарець у лісок. [[Медвідь]] виліз на дуба, аби йому видко, коли муть іти. А тоті з землі; вовк ся все питає: «Не видко?» А медвідь каже, що нє. Знов ся питає: «Не видко?» А медвідь знов каже, що нє; та й ждуть. Але третій раз ся питає, а він каже: «Ідуть уже». А вовк: «Ану, а багато їх йдуть?» А медвідь каже: «Три. Один,— каже,— йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третій таки так». А вовк каже: «Тот у черленім шлику, то від його, а тот із шаблев — тото шандар його, а тот, що таки так іде — то швець мій, бог би го побив! Тепер сидім тихо, що вни муть собі говорити».
+[[Категорія:Казки про ведмедя]]
-Та й сидять тихо. А тоті поприходили та й туда похожують собі, як діло котові та псові, та когутові. А вепря щось укусило. Вепр кинув хвостом, а кіт скочив та гадав, що то миш, та й вепря імив за хвіст. Вепр вергся кота та гукнув, а кіт вепря ся верг та й штрик у того дуба, де був [[медвідь]]. А [[медвідь]] гадав, що тот імив того та хоче і його, та й з дуба штрик та й вивихнув ногу. Утік вепр та й утік медвідь та й кажуть: «Бог би тебе побив з твоїм шевцем! Яких тот привів людей, що тот нас виловити хотів!» Когут кудкудаче, а вовк каже: «Най же вас, бо ви там були, але я на боці був, а від його кричав: «І тот ще тут?». Тепер,— каже,— що робимо?» А медвідь каже: «Я би не пішов, бо я собі вже ногу вломив». А вепр каже: «І я би не пішов, бо мені хвіст прирвав». А вовк каже: «Вже най пропадає моя праця, як ми маємо вигинувати».
+[[Категорія:Казки про свиню]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 [[Категорія:Казки про собаку]]
-[[Категорія:Казви про ведмедя]]
+[[Категорія:Казки про ведмедя]]
 [[Категорія:Казки про свиню]]

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 [[Категорія:Казки про свиню]]
 Іде дорогов [[собака|пес]] і [[вовк]] та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
@@ Рядок 17: / Рядок 15: @@
 Найшов [[кінь|кобилу]] [[вовк]] та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А [[вовк]] каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
-А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить вовк за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря [[вовк]] заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».
+А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить [[вовк]] за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря [[вовк]] заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».
-Пес узяв та й з'їв то все, та й сидить. А вовк приходить та й каже: «Ізшив ти мені чоботи?» — «Ні»,— каже. «А чому?» — «Бо то все було пусте. То все ся пірвало». Тот тогди каже: «Їла би тебе біда! Кілько ти мене праці збавив. Але я тебе буду тягати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти». Пес каже: «Та най буде».— «Там на гору, на дуброву, аби-с третього дня вийшов з своїми людьми, а я з своїми. Та й там аби-сте ждали, котрі вперед вийдемо».
+Пес узяв та й з'їв то все, та й сидить. А [[вовк]] приходить та й каже: «Ізшив ти мені чоботи?» — «Ні»,— каже. «А чому?» — «Бо то все було пусте. То все ся пірвало». Тот тогди каже: «Їла би тебе біда! Кілько ти мене праці збавив. Але я тебе буду тягати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти». Пес каже: «Та най буде».— «Там на гору, на дуброву, аби-с третього дня вийшов з своїми людьми, а я з своїми. Та й там аби-сте ждали, котрі вперед вийдемо».
 Узяв пес собі когута та й кота — свої люди — та й пішов на ту гору. [[Вовк]] взяв собі медведя та й взяв вепря дикого. Вийшов на гору під дуброву та й там чекає вже. Вепр ся сховав в лист, а вовк у такий чагарець у лісок. [[Медвідь]] виліз на дуба, аби йому видко, коли муть іти. А тоті з землі; вовк ся все питає: «Не видко?» А медвідь каже, що нє. Знов ся питає: «Не видко?» А медвідь знов каже, що нє; та й ждуть. Але третій раз ся питає, а він каже: «Ідуть уже». А вовк: «Ану, а багато їх йдуть?» А медвідь каже: «Три. Один,— каже,— йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третій таки так». А вовк каже: «Тот у черленім шлику, то від його, а тот із шаблев — тото шандар його, а тот, що таки так іде — то швець мій, бог би го побив! Тепер сидім тихо, що вни муть собі говорити».
 Та й сидять тихо. А тоті поприходили та й туда похожують собі, як діло котові та псові, та когутові. А вепря щось укусило. Вепр кинув хвостом, а кіт скочив та гадав, що то миш, та й вепря імив за хвіст. Вепр вергся кота та гукнув, а кіт вепря ся верг та й штрик у того дуба, де був [[медвідь]]. А [[медвідь]] гадав, що тот імив того та хоче і його, та й з дуба штрик та й вивихнув ногу. Утік вепр та й утік медвідь та й кажуть: «Бог би тебе побив з твоїм шевцем! Яких тот привів людей, що тот нас виловити хотів!» Когут кудкудаче, а вовк каже: «Най же вас, бо ви там були, але я на боці був, а від його кричав: «І тот ще тут?». Тепер,— каже,— що робимо?» А медвідь каже: «Я би не пішов, бо я собі вже ногу вломив». А вепр каже: «І я би не пішов, бо мені хвіст прирвав». А вовк каже: «Вже най пропадає моя праця, як ми маємо вигинувати».

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 [[Категорія:Казки про тварин]]
-[[Категорія:Казви про вовка]]
+[[Категорія:Казки про вовка]]
 [[Категорія:Казки про собаку]]
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 [[Категорія:Казки про свиню]]
-Іде дорогов [[собака|пес]] і вовк та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
+Іде дорогов [[собака|пес]] і [[вовк]] та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
-Найшов кобилу вовк та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А [[вовк]] каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
+Найшов [[кінь|кобилу]] [[вовк]] та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А [[вовк]] каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
 А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить вовк за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря [[вовк]] заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
 Іде дорогов [[собака|пес]] і вовк та й стрічаються і каже їден другому: «Помайбіг!» — «Як здоров! А ти хто?» — каже псові [[вовк]]. А пес каже: «Я швець. А ти,— каже,— хто?» — «Я різник. Як ти,— каже,— швець, ти би мені ізшив чоботи».— «Чому ні? Зшию».— «Але з чого би то,— каже,— добрі тоті чоботи?» — «Де би була кобила сита, з тої би добрі чоботи».— «Я,— каже,— тямую, де є кобила сита. Я її заріжу, іди зо мнов!» Та й пішли оба.
-Найшов кобилу вовк та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А вовк каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
+Найшов кобилу вовк та й заїв. Каже: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а з шкіри чоботи аби-с мені зшив, а я тобі заплачу». А пес сидів та й то все зіжрав, та й сидить далі. Вовк приходить ід нему та й каже: «А зшив ти мені чоботи?» А він каже: «Ні».— «А чому?»-—«Бо то пусте було та й ся пірвало». А [[вовк]] каже: «Та й з чого ж би добрі чоботи?» — «Де би-с найшов бика ситого».— «Я,— каже,— тямую, іди зо мнов». Пішли та й знов того бика заїв вовк: «Лишаю тобі м'ясо на харч, а шкіри на чоботи, аби-с мені зробив».
-А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить вовк за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря вовк заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».
+А він зіжрав того бика та й сидить далі собі. Приходить вовк за чобітьми, питає, ци зшив. А він каже, що ні. «А чому?» — «Бо треба мати. Де би-с тямував вепря ситого?» Тот каже: «Я тямую. Іди зо мнов, я дам тобі вепря ситого». Вни прийшли, того вепря [[вовк]] заїв та й каже: «Лишаю тобі сало, аби-с мав, та й лишаю м'ясо, аби-с їв».
 Пес узяв та й з'їв то все, та й сидить. А вовк приходить та й каже: «Ізшив ти мені чоботи?» — «Ні»,— каже. «А чому?» — «Бо то все було пусте. То все ся пірвало». Тот тогди каже: «Їла би тебе біда! Кілько ти мене праці збавив. Але я тебе буду тягати, аби нас люди розсудили, ци то має пропасти». Пес каже: «Та най буде».— «Там на гору, на дуброву, аби-с третього дня вийшов з своїми людьми, а я з своїми. Та й там аби-сте ждали, котрі вперед вийдемо».
-Узяв пес собі когута та й кота — свої люди — та й пішов на ту гору. Вовк взяв собі медведя та й взяв вепря дикого. Вийшов на гору під дуброву та й там чекає вже. Вепр ся сховав в лист, а вовк у такий чагарець у лісок. Медвідь виліз на дуба, аби йому видко, коли муть іти. А тоті з землі; вовк ся все питає: «Не видко?» А медвідь каже, що нє. Знов ся питає: «Не видко?» А медвідь знов каже, що нє; та й ждуть. Але третій раз ся питає, а він каже: «Ідуть уже». А вовк: «Ану, а багато їх йдуть?» А медвідь каже: «Три. Один,— каже,— йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третій таки так». А вовк каже: «Тот у черленім шлику, то від його, а тот із шаблев — тото шандар його, а тот, що таки так іде — то швець мій, бог би го побив! Тепер сидім тихо, що вни муть собі говорити».
+Узяв пес собі когута та й кота — свої люди — та й пішов на ту гору. [[Вовк]] взяв собі медведя та й взяв вепря дикого. Вийшов на гору під дуброву та й там чекає вже. Вепр ся сховав в лист, а вовк у такий чагарець у лісок. [[Медвідь]] виліз на дуба, аби йому видко, коли муть іти. А тоті з землі; вовк ся все питає: «Не видко?» А медвідь каже, що нє. Знов ся питає: «Не видко?» А медвідь знов каже, що нє; та й ждуть. Але третій раз ся питає, а він каже: «Ідуть уже». А вовк: «Ану, а багато їх йдуть?» А медвідь каже: «Три. Один,— каже,— йде в черленім шлику, другий з шаблев, а третій таки так». А вовк каже: «Тот у черленім шлику, то від його, а тот із шаблев — тото шандар його, а тот, що таки так іде — то швець мій, бог би го побив! Тепер сидім тихо, що вни муть собі говорити».
 Та й сидять тихо. А тоті поприходили та й туда похожують собі, як діло котові та псові, та когутові. А вепря щось укусило. Вепр кинув хвостом, а кіт скочив та гадав, що то миш, та й вепря імив за хвіст. Вепр вергся кота та гукнув, а кіт вепря ся верг та й штрик у того дуба, де був [[медвідь]]. А [[медвідь]] гадав, що тот імив того та хоче і його, та й з дуба штрик та й вивихнув ногу. Утік вепр та й утік медвідь та й кажуть: «Бог би тебе побив з твоїм шевцем! Яких тот привів людей, що тот нас виловити хотів!» Когут кудкудаче, а вовк каже: «Най же вас, бо ви там були, але я на боці був, а від його кричав: «І тот ще тут?». Тепер,— каже,— що робимо?» А медвідь каже: «Я би не пішов, бо я собі вже ногу вломив». А вепр каже: «І я би не пішов, бо мені хвіст прирвав». А вовк каже: «Вже най пропадає моя праця, як ми маємо вигинувати».

← Попередня версія	Версія за 18:34, 19 вересня 2009
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 21:08, 18 вересня 2009
(Немає відмінностей)