https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%BF_%28%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0%29 2026-05-02T20:33:29Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.9 https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%BF_(%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)&diff=8930&oldid=prev 2015-06-10T06:34:06Z

<p>перейменував «<a href="/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%BF" class="mw-redirect" title="Подорож до царя мавп">Подорож до царя мавп»</a> на «<a href="/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%BF_(%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)" title="Подорож до царя мавп (Бірманська народна казка)">Подорож до царя мавп (Бірманська народна казка)»</a></p> <table class="diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace" data-mw="interface"> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <col class="diff-marker" /> <col class="diff-content" /> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="2" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 06:34, 10 червня 2015</td> </tr> <!-- diff cache key kazka_db-wiki:diff::1.12:old-8929:rev-8930 --> </table>

Bogdana https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D0%BE_%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B2%D0%BF_(%D0%91%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)&diff=8929&oldid=prev 2015-06-10T06:33:32Z

<p>Створена сторінка: У стародавні часи жили старий із старою. Жили вони бідно, з нужди не виходили, вволю не їли...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>У стародавні часи жили старий із старою. Жили вони бідно, з нужди не виходили, вволю не їли. День і ніч трудилися на своєму полі. А поле було недалеко від села. Посіяли люди різних бобів, огірків, кунжуту, і земляного горіха, і баклажанів, і різних гарбузів, і червоного перцю, і лука, і гірчиці, і капусти, і рису, і інших злаків. Чого тільки у них не було! Земля була родючою ы урожаю вистачило б їм на весь рік, та і на майбутній би залишилося. Так, видно, нещаслива випала їм доля.<br /> <br /> Як тільки починали зріти злаки, наливатися соком овочі, як на поля налетіли хмари різних птахів, стада всяких тварин. Клювали, рвали, гризли, топтали посіви. Що за місяць наросте, то в одну ніч потравлять. А більше всього шкоди була від мавп: все поле столочили; що не з'їдять, то зламають або обірвуть. Біда, та і годі. Ось і надумав старий провчити мавп. Може, тоді і іншим звірам і птахам наука буде. Вирішив старий зловити мавпячого царя і придумав таку хитрість.<br /> <br /> - Звари ти мені, дружина, гнилих бобів, - сказав він своїй старій, - а як буде готове, остуди!<br /> <br /> Зварила стара гнилих бобів. Вийшла каша густа і смердюча. Остудила вона кашу і дала старому. А старий узяв цю кашу і поніс на поле.<br /> <br /> Там він обмазався весь бобовою кашею. Від нього пішов запах, як від небіжчика. Потім улігся на землю посеред поля і прикинувся мертвим. Так і пролежав весь вечір і всю ніч. А перед самим світанком з'явилися мавпи. Були їх рівно п'ятсот, ціле стадо. Бігли вони по полю, стрибали, штовхалися. Всі м'яли, топтали, ламали. Добігли до старого - зупинилися, стали роздивлятися. Потім підійшли ближче, оточили його. А старий лежить, не ворушиться, ніби мертвяк, і запах від нього йде важкий. Понюхали мавпи, поторкали старого і вирішили:<br /> <br /> - Ця людина мертва. Віднесемо його до нашого царя. Хай поласує чолов'ягою!<br /> <br /> Схопили мавпи старого і потягнули. Довго тягнули. Багато гір минули, підіймалися по схилах, скачувалися в ущелини, переходили струмки і річки, стрибали з дерева на дерево. Але старий терпляче зносив усе і поштовхи і удари: пам'ятав про своє рішення зловити царя мавп.<br /> <br /> Нарешті мавпи прибули в своє лігвище. І відразу понесли старого до царя. А той вже давно хотів поласувати людським м'ясом. Як побачив, що несуть його піддані, сильно зрадів. Велів тут же готувати. Піддані царя дістали золоті і срібні блюда, всі приготували і піднесли вимазаного бобовою кашею старого прямо до царя. Той і схаменутися не встиг, як старий схопився, схопив його і миттю зв'язав по руках і ногах.<br /> <br /> Скрутив старий царя мавп, а потім як став його лаяти:<br /> <br /> - Ми із старою - люди бідні, сил у нас мало. Важко обробляти поле. Тільки і сіємо, щоб з голоду не померти. А ви не знаєте ні жалості, ні співчуття. Моєю працею годуєтеся! Весь урожай труїте! Уб'ю тебе!<br /> <br /> Не на жарт перелякався тут цар мавп. Став просити пощади у старого. Обіцяв заборонити своїм підданим труїти його поле. Будь-яку нагороду старому обіцяв. Слухав його старий, слухав та і говорить:<br /> <br /> - Гаразд вже, пощаджу тебе, якщо не станете більше на полі до мене ходити! Ну, а раз ти боїшся, що я тебе уб'ю, дай мені ще золота і срібла! Плати за все, що твої піддані у мене погубили!<br /> <br /> Призвав цар мавп своїх слуг і велів принести старому стільки золота, срібло і дорогоцінне каміння, скільки він побажає. Притягнули йому мавпи багаті дари, срібла, золота і дорогих каменів цілу гору насипали. Старий занурив своє багатство в корзини і наказав мавпам тягнути все до нього додому. А сам розв'язав царя мавп, попрощався з ним і пустився в зворотний шлях. Всю дорогу до самого будинку піддані царя мавп несли старого.<br /> <br /> З того дня добре зажили старий і старий. Побудували собі новий будинок. На полі працювати не стали, віддали його молодим сусідам. А самі попрощалися з потребою та з бідою і зажили спокійно.<br /> <br /> Одного разу стали сусіди розпитувати старого, чому це йому так повезло і де він добув своє багатство. Старий нічого не таїв, розповів сусідам все, як було. Здивувалися сусіди, пораділи разом з ним. Ну і як це водиться, один сусід розповів іншому, той - третьому, а там, дивишся, і все село дізналося.<br /> <br /> Дійшла ця історія і до вух сільського багача. А багач був жадібний до всякого добра. Де що углядить, обов'язково до рук прибрати захоче. Як почув він про успіх старого, не стало йому спокою. Захотілося і йому добути скарбів у царя мавп. Став він потихеньку довідуватися, на яке поле приходять мавпи. А як довідався, велів своїй дружині зварити гнилих бобів. Узяв бобову кашу і пішов вночі в гори. Прийшов на гірське поле, роздягся, вимазався смердючою кашею і ліг на землю чекати мавп. Всю ніч лежав. Перед світанком з'явилися мавпи. Почули поганий запах, підійшли до багача, стали роздивлятися. А той лежить, не ворушиться, сам від власного запаху трохи не задихається, та терпить.<br /> <br /> Небагато дні пройшло, а мавпи вже забули історію із старим. Прийняли багача за мертвяка і вирішили тягнути його до царя - хай поласує!<br /> <br /> Підхопили вони багача і понесли. Довго несли, багато гір минули, дерлися по укосах, скачувалися в ущелини, переходили струмки і річки, перестрибували з дерева на дерево. У багача затекли руки і ноги, захворіла голова, від поштовхів і ударів все тіло нило. Невтерпіжки стало багачеві. А тут ще, на біду, надумалося йому прочинити одне око і поглянути, куди його тягнуть мавпи. Подивився він і перелякався: лізуть мавпи по прямовисному схилу, а внизу ущелина, глибока, кам'яниста.<br /> <br /> &quot;Не утримають мене ці дурні тварюки, повалюся вниз - поминай як звали!&quot; - подумав багач та раптом як закричить:<br /> <br /> - Ей ви, обережніше несіть! А то впаду і позбудуся скарбів!<br /> <br /> Почули мавпи, що мертвяк заговорив, злякалися, випустили свою ношу і кинулися геть. А багач і полетів в прямо на камені в глибоку ущелину, там і розбився.<br /> <br /> Ось до чого пожадливість довела!<br /> <br /> &quot;Чужому успіху не заздри, не тягнися до легкої наживи! Жадність і скупість до добра не доводять!&quot;<br /> <br /> {{Казка про багатого}}<br /> {{Казка про бідного}}<br /> [[Категорія:Бірманські народні казки]]</div>

Bogdana