Пригоди цапка й кота (кубинська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 04:33, 15 березня 2014

2014-03-15T04:33:29Z

Bogdana в 04:32, 15 березня 2014

2014-03-15T04:32:17Z

Bogdan: перейменував «Пригоди цапка й котаЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)» на «[[Пригоди цапка й кота (...

2013-12-13T14:34:17Z

перейменував «Пригоди цапка й котаЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)» на «[[Пригоди цапка й кота (...

Bogdan: перейменував «Пригоди цапка й кота» на «Пригоди цапка й котаЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)»

2013-12-13T14:31:22Z

перейменував «Пригоди цапка й кота» на «Пригоди цапка й котаЯк жорстокий управитель спокутував свій гріх (кубинська народна казка)»

Bogdan в 16:10, 29 листопада 2013

2013-11-29T16:10:41Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

2013-11-29T15:49:44Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

Нова сторінка

@@ Рядок 139: / Рядок 139: @@
 {{Казки про тварин}}
-{{Казки про природу}}
+[[Категорія:Казки про природу]]
 {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Була страшна посуха, і кум цапок стояв у загороді такий голодний, що аж дошки гриз. Кум кіт теж дуже зголоднів.
+Була страшна посуха, і кум цапок стояв у загороді такий голодний, що аж дошки гриз. Кум [[кіт]] теж дуже зголоднів.
 Надвечір кум цапок поскуб трохи травички, яка вціліла в цю посуху під манговим деревом.
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Надумав я, куме коте, йти шукати кращої долі й добираю собі товариша, бо то неблизький світ.
-Тоді кум кіт сказав:
+Тоді кум [[кіт]] сказав:
 —	Покладіться на мене, куме цапку, я стану вам у пригоді. Кум цапок спитав:
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 —	Що ж, куме цапку, тут за вами слово. Візьміть мене на спину, стрибніть через потічок, і ми опинимось на тому березі.
-Кум цапок приліг, кум кіт виліз на нього, і таким чином вони перебралися на той берег. Там вони зустріли кумасю черепаху. Кум цапок спитав у неї, чи не знає вона, де можна знайти щось попоїсти.
+Кум [[цап]]ок приліг, кум кіт виліз на нього, і таким чином вони перебралися на той берег. Там вони зустріли кумасю черепаху. Кум цапок спитав у неї, чи не знає вона, де можна знайти щось попоїсти.
-І кумася черепаха відповіла:
+І кумася [[черепаха]] відповіла:
 —	За кілометр звідси є маєток: дім, садок, хлів з худобою і пасовисько. Щоправда, все це стережуть собаки. Але вночі ви зможете туди пробратися.
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 —	Ми вже прийшли. Стрибаймо через огорожу!
-Кум цапок легко перестрибнув її, а кум кіт поліз попід дріт з почепленими на ньому дзвіночками. Кум цапок застеріг його:
+Кум [[цап]]ок легко перестрибнув її, а кум кіт поліз попід дріт з почепленими на ньому дзвіночками. Кум цапок застеріг його:
 —	Не дзеленчіть так, куме коте, розбудите собак!
-Кум кіт прослизнув у прочинені двері до будинку й подався на кухню шукати м’яса, а кум цапок, забравшись у садок, став жадібно скубти траву й квіти.
+Кум [[кіт]] прослизнув у прочинені двері до будинку й подався на кухню шукати м’яса, а кум цапок, забравшись у садок, став жадібно скубти траву й квіти.
 Кум кіт поліз на грубку й побачив на ній каструльку з молоком. Він нахилив її до себе й ненароком перекинув, наробивши страшенного шуму. Завалували собаки, а один накинувся на кума цапка, що пасся в саду.
-Поки кум собака кусав кума цапка, кум кіт вилизував молоко, що пролилося на долівку. Коли ж кум собака кинувся й на нього, кум кіт поліз на мангове дерево, що росло на подвір’ї. Тоді всі собаки напали на кума цапка й геть покусали його. Він насилу втік од них. Діставшись до оселі кумасі черепахи, він постукав у двері й покликав:
+Поки кум [[собака]] кусав кума цапка, кум кіт вилизував молоко, що пролилося на долівку. Коли ж кум собака кинувся й на нього, кум кіт поліз на мангове дерево, що росло на подвір’ї. Тоді всі собаки напали на кума цапка й геть покусали його. Він насилу втік од них. Діставшись до оселі кумасі черепахи, він постукав у двері й покликав:
 —	Кумасю черепахо!
-Кумася черепаха спитала:
+Кумася [[черепаха]] спитала:
 —	Хто там?
@@ Рядок 65: / Рядок 65: @@
 —	Як вони напали на вас, куме цапку?
-	 Кум кіт перекинув каструльку з молоком і розбудив кума собаку. На мене накинулася ціла зграя собак.
+	 Кум [[кіт]] перекинув каструльку з молоком і розбудив кума собаку. На мене накинулася ціла зграя собак.
 Кумася черепаха трохи розумілася на ліках. Вона відмила кума цапка і стала лікувати його рани.
@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 — Ні, кумасю черепахо, не через мене, а через каструльку з молоком. Вона розбудила кума собаку, а я, рятуючись, поліз на дерево. В кума цапка немає кігтів, тому кум собака й покусав його.
-Кумася черепаха сказала:
+Кумася [[черепаха]] сказала:
 —	Не журіться, я його вилікую.
@@ Рядок 87: / Рядок 87: @@
 —	Як саме, кумасю черепахо?
-—	Я маю друга віслюка, він швець. Попросіть його пошити черевики для кума кота.
+—	Я маю друга [[віслюк]]а, він швець. Попросіть його пошити черевики для кума кота.
 —	А як ми його взуємо в ті черевики?
@@ Рядок 93: / Рядок 93: @@
 —	Не турбуйтеся, я його вмовлю.
-А тут прийшов кум кіт, якому забаглося знову піти до маєтку, де він так добре попоїв, та й питає:
+А тут прийшов кум [[кіт]], якому забаглося знову піти до маєтку, де він так добре попоїв, та й питає:
 —	Як ваше здоров’ячко, куме цапку?
@@ Рядок 103: / Рядок 103: @@
 —	А чого ж, можемо сходити.
-Тоді озвалася кумася черепаха:
+Тоді озвалася кумася [[черепаха]]:
 	 Куме коте, чи не хотілося б вам стати моднішим, взувшись у черевички?
@@ Рядок 121: / Рядок 121: @@
 —	Та годі вже, куме коте!
-Надвечір кум кіт з кумом цапком рушили в дорогу. Коли вони підійшли до маєтку, кум цапок сказав:
+Надвечір кум [[кіт]] з кумом цапком рушили в дорогу. Коли вони підійшли до маєтку, кум цапок сказав:
 —	Куме коте, більше не перекидайте каструльку з молоком, не будіть собак!
@@ Рядок 138: / Рядок 138: @@
+{{Казки про тварин}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

← Попередня версія	Версія за 16:10, 29 листопада 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Була страшна посуха, і кум цапок стояв у загороді такий голодний, що аж дошки гриз. Кум кіт теж дуже зголоднів.

	+	Надвечір кум цапок поскуб трохи травички, яка вціліла в цю посуху під манговим деревом.
	+
	+	Аж тут до нього підійшов кум кіт.
	+
	+	— Як вам ведеться, куме цапку? Що поробляєте?
	+
	+	Кум цапок відповів:
	+
	+	Надумав я, куме коте, йти шукати кращої долі й добираю собі товариша, бо то неблизький світ.
	+
	+	Тоді кум кіт сказав:
	+
	+	— Покладіться на мене, куме цапку, я стану вам у пригоді. Кум цапок спитав:
	+
	+	— А хіба ви знаєте туди дорогу?
	+
	+	І кум кіт відповів:
	+
	+	— Знаю чи не знаю, все одно ходімо.
	+
	+	І ще того самого вечора вони рушили в дорогу. Йшли, йшли, аж нарешті прийшли до потічка. А що обидва не любили брести через воду, то кум кіт сказав:
	+
	+	— Що ж, куме цапку, тут за вами слово. Візьміть мене на спину, стрибніть через потічок, і ми опинимось на тому березі.
	+
	+	Кум цапок приліг, кум кіт виліз на нього, і таким чином вони перебралися на той берег. Там вони зустріли кумасю черепаху. Кум цапок спитав у неї, чи не знає вона, де можна знайти щось попоїсти.
	+
	+	І кумася черепаха відповіла:
	+
	+	— За кілометр звідси є маєток: дім, садок, хлів з худобою і пасовисько. Щоправда, все це стережуть собаки. Але вночі ви зможете туди пробратися.
	+
	+	Кум кіт зітхнув:
	+
	+	— Нічого не вдієш, куме цапку, зачекаємо до вечора.
	+
	+	І вони вирішили трохи перепочити, а коли споночіє, рушити до маєтку. Так і зробили. Нарешті вони побачили перед собою будинок з гарним садком, і кум цапок сказав кумові коту:
	+
	+	— Ми вже прийшли. Стрибаймо через огорожу!
	+
	+	Кум цапок легко перестрибнув її, а кум кіт поліз попід дріт з почепленими на ньому дзвіночками. Кум цапок застеріг його:
	+
	+	— Не дзеленчіть так, куме коте, розбудите собак!
	+
	+	Кум кіт прослизнув у прочинені двері до будинку й подався на кухню шукати м’яса, а кум цапок, забравшись у садок, став жадібно скубти траву й квіти.
	+
	+	Кум кіт поліз на грубку й побачив на ній каструльку з молоком. Він нахилив її до себе й ненароком перекинув, наробивши страшенного шуму. Завалували собаки, а один накинувся на кума цапка, що пасся в саду.
	+
	+	Поки кум собака кусав кума цапка, кум кіт вилизував молоко, що пролилося на долівку. Коли ж кум собака кинувся й на нього, кум кіт поліз на мангове дерево, що росло на подвір’ї. Тоді всі собаки напали на кума цапка й геть покусали його. Він насилу втік од них. Діставшись до оселі кумасі черепахи, він постукав у двері й покликав:
	+
	+	— Кумасю черепахо!
	+
	+	Кумася черепаха спитала:
	+
	+	— Хто там?
	+
	+	Кум цапок відповів:
	+
	+	— Це я, кум цапок.
	+
	+	— Що ви тут робите, куме цапку?
	+
	+	— Втікаю від собак, що напали на мене.
	+
	+	— Як вони напали на вас, куме цапку?
	+
	+	Кум кіт перекинув каструльку з молоком і розбудив кума собаку. На мене накинулася ціла зграя собак.
	+
	+	Кумася черепаха трохи розумілася на ліках. Вона відмила кума цапка і стала лікувати його рани.
	+
	+	Невдовзі прийшов кум кіт і спитав, чи не приходив кум цапок. А кумася черепаха встигла його сховати. І кум кіт розповів, що з ним сталося. Тоді кумася черепаха мовила:
	+
	+	— Це через вас кум цапок так потерпів, я його тепер лікую.
	+
	+	— Ні, кумасю черепахо, не через мене, а через каструльку з молоком. Вона розбудила кума собаку, а я, рятуючись, поліз на дерево. В кума цапка немає кігтів, тому кум собака й покусав його.
	+
	+	Кумася черепаха сказала:
	+
	+	— Не журіться, я його вилікую.
	+
	+	А що кум цапок не міг навіть устати, то кумася черепаха принесла йому травички, щоб він підкріпився. Тим часом кум кіт подався додому.
	+
	+	Через три-чотири дні кум цапок одужав, і кумася черепаха мовила йому:
	+
	+	— Куме цапку, давайте добре провчимо кума кота!
	+
	+	— Як саме, кумасю черепахо?
	+
	+	— Я маю друга віслюка, він швець. Попросіть його пошити черевики для кума кота.
	+
	+	— А як ми його взуємо в ті черевики?
	+
	+	— Не турбуйтеся, я його вмовлю.
	+
	+	А тут прийшов кум кіт, якому забаглося знову піти до маєтку, де він так добре попоїв, та й питає:
	+
	+	— Як ваше здоров’ячко, куме цапку?
	+
	+	— Дякую, добре.
	+
	+	Чи не бажаєте ще раз сходити до маєтку?
	+
	+	— А чого ж, можемо сходити.
	+
	+	Тоді озвалася кумася черепаха:
	+
	+	Куме коте, чи не хотілося б вам стати моднішим, взувшись у черевички?
	+
	+	— Де ви бачили кота в черевичках, кумасю черепахо?
	+
	+	Але в черевичках ви стрибатимете ще вище.
	+
	+	То спершу треба подивитися, чи будуть чогось варті в чере-вичках мої кігті.
	+
	+	— Ви приміряйте.
	+
	+	Кум кіт узув черевички, а кумася черепаха зашнурувала їх. Кум кіт застрибав у нових черевичках і відчув, що камінці вже не впинаються йому в лапи.
	+
	+	Він бігав і бігав, аж кумася черепаха сказала йому:
	+
	+	— Та годі вже, куме коте!
	+
	+	Надвечір кум кіт з кумом цапком рушили в дорогу. Коли вони підійшли до маєтку, кум цапок сказав:
	+
	+	— Куме коте, більше не перекидайте каструльку з молоком, не будіть собак!
	+
	+	Кум цапок перестрибнув через огорожу, а кум кіт проліз у дірку. Кум цапок скубнув у садку дві-три трояндочки, знову перестрибнув огорожу й відбіг подалі.
	+
	+	А кум кіт відразу ж подався на кухню. Попоївши вишкварок, він побачив каструльку з молоком. Він і тепер спробував трохи нахилити іі. Та коли торкнувся каструльки черевичком, знову перекинув її і наробив страшного шуму, розбудивши кума собаку. Той кинувся на кухню, звідки почувся брязкіт. Кум кіт помчав до мангового дерева на подвір’ї, але не зміг на нього видертись, весь час сповзав униз, і кум собака люто кусав його.
	+
	+	Тим часом кум цапок пішов до кумасі черепахи і розповів їй про все, що сталося.
	+
	+	На світанку приплентався геть покусаний кум кіт і розповів, в яку халепу він втрапив. Кумася черепаха сказала йому:
	+
	+	— Що ж, може, тепер ви житимете в злагоді.
	+
	+	Але вийшло навпаки. Після цієї пригоди кіт і цапок більше не дружать. Кіт, забачивши цапка, пирхає, і кожен з них біжить у протилежний бік. Тим часом кіт, котрий п’є всяке молоко, верне писок від козячого, бо все козяче поріддя має за ворогів. Цап не б ється з іншими тваринами. Але спробуйте пустити до нього кота й самі побачите, як він на нього накинеться, наставивши роги.

← Попередня версія	Версія за 14:34, 13 грудня 2013
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 14:31, 13 грудня 2013
(Немає відмінностей)