Риба-наречена (японська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 19:25, 22 грудня 2013

2013-12-22T19:25:55Z

Bogdan в 15:11, 24 вересня 2013

2013-09-24T15:11:07Z

Bogdan: перейменував «Риба-наречена» на «Риба-наречена (японська народна казка)»

2013-09-24T15:05:36Z

перейменував «Риба-наречена» на «Риба-наречена (японська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мово...

2013-09-24T15:01:24Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мово...

Нова сторінка

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою горбушею.
-Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав:
+[[Чоловік]]ові стало жаль [[рибу]], і він сказав:
 —    Гей, хлоп'ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,— мовив він до риби.— Будь обережна!
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 «Кому б це бути такої пізньої години?» — подумав він і відчинив двері.
-Перед ним стояла вродлива дівчина, змокла до рубця.
+Перед ним стояла вродлива [[дівчина]], змокла до рубця.
 —    Я заблудилася.  Будь ласка, пустіть мене переночувати.
@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 —    Що ж, ночуйте, але я бідний і не маю чим вас пригостити. Та заходьте, чого стоїте?
-Чоловік впустив дівчину до хати.
+[[Чоловік]] впустив дівчину до хати.
 —    Красненько вам дякую! — сказала дівчина.— Вечері мені не треба. Аби тільки переночувати.
-Прокинувся вранці чоловік, бачить — дівчина вже готує сніданок. У хаті прибрано, заметено.
+Прокинувся вранці чоловік, бачить — [[дівчина]] вже готує сніданок. У хаті прибрано, заметено.
 «Оце роботяща дівчина!» — подумав чоловік. Минув якийсь час, і дівчина сказала:
@@ Рядок 31: / Рядок 31: @@
 —    Про таку дружину я й не мріяв! — зрадів чоловік. Вони побралися.
-Дівчина була лагідна й дуже роботяща. І хату замете, і білизну випере, і в полі чоловікові допоможе.
+[[Дівчина]] була лагідна й дуже роботяща. І хату замете, і білизну випере, і в полі чоловікові допоможе.
 А які смачні страви вона варила!
@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 «Цікаво, що вона далі робитиме?» — спитав сам себе чоловік.
-А  дівчина  повільно  роздяглася — і   обернулася  на   рибу-горбушу!
+А  дівчина  повільно  роздяглася — і   обернулася  на   [[рибу]]-горбушу!
-Чоловік мало не скрикнув — так зчудувався.
+[[Чоловік]] мало не скрикнув — так зчудувався.
 Горбуша стрибнула в банячок і почала плавати.
@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 —    Втомився? Зараз я тебе почастую смачною юшкою,— сказала дівчина.
-Та чоловік не мав охоти до їжі. До того ж, йому стало моторошно: Його дружина — риба!
+Та чоловік не мав охоти до їжі. До того ж, йому стало моторошно: Його дружина — [[риба]]!
 —    Я не хочу більше затримувати тебе у себе в хаті,— пробелькотів він.

← Попередня версія	Версія за 15:11, 24 вересня 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Жив собі колись одинаком бідний-бідний чоловік.

	+	Якось ішов він берегом річки, дивиться — діти на дорозі граються великою горбушею.

	+	Чоловікові стало жаль рибу, і він сказав:
	+
	+	— Гей, хлоп'ята, продайте мені рибу! Ось гроші. Бачиш, мало тобі життя не вкоротили,— мовив він до риби.— Будь обережна!
	+
	+	Він випустив горбушу в річку. Вона весело махнула хвостом і попливла.
	+
	+	Якось увечері, в дрібний дощ, чоловік варив вечерю. Коли чує — хтось стукає в двері.
	+
	+	«Кому б це бути такої пізньої години?» — подумав він і відчинив двері.
	+
	+	Перед ним стояла вродлива дівчина, змокла до рубця.
	+
	+	— Я заблудилася. Будь ласка, пустіть мене переночувати.
	+
	+	— Що ж, ночуйте, але я бідний і не маю чим вас пригостити. Та заходьте, чого стоїте?
	+
	+	Чоловік впустив дівчину до хати.
	+
	+	— Красненько вам дякую! — сказала дівчина.— Вечері мені не треба. Аби тільки переночувати.
	+
	+	Прокинувся вранці чоловік, бачить — дівчина вже готує сніданок. У хаті прибрано, заметено.
	+
	+	«Оце роботяща дівчина!» — подумав чоловік. Минув якийсь час, і дівчина сказала:
	+
	+	— Будь ласка, візьміть мене за дружину.
	+
	+	— Про таку дружину я й не мріяв! — зрадів чоловік. Вони побралися.
	+
	+	Дівчина була лагідна й дуже роботяща. І хату замете, і білизну випере, і в полі чоловікові допоможе.
	+
	+	А які смачні страви вона варила!
	+
	+	«Може, чогось чудодійного додає?» — подумав якось чоловік.
	+
	+	Одного дня він удав, що пішов у ліс по дрова, а сам заховався на горищі. Глянув крізь дірочку в дошці — дівчина порається біля вечері. Розтерла вона в ступці місо, висипала в банячок і залила водою.
	+
	+	«Цікаво, що вона далі робитиме?» — спитав сам себе чоловік.
	+
	+	А дівчина повільно роздяглася — і обернулася на рибу-горбушу!
	+
	+	Чоловік мало не скрикнув — так зчудувався.
	+
	+	Горбуша стрибнула в банячок і почала плавати.
	+
	+	Плавала-плавала, а тоді знову обернулася на дівчину.
	+
	+	«Ось чому в неї така смачна юшка! Це ж та сама горбуша, яку я свого часу врятував!» — здогадався чоловік.
	+
	+	Він зліз з горища і знадвору ввійшов у хату.
	+
	+	— Втомився? Зараз я тебе почастую смачною юшкою,— сказала дівчина.
	+
	+	Та чоловік не мав охоти до їжі. До того ж, йому стало моторошно: Його дружина — риба!
	+
	+	— Я не хочу більше затримувати тебе у себе в хаті,— пробелькотів він.
	+
	+	Дівчина засмутилася.
	+
	+	— Я знаю, чому,— мовила вона.— Ти бачив, як я готувала юшку, авжеж?
	+
	+	Вона подякувала за все чоловікові і вийшла з хати.
	+
	+	Чоловік пішов услід за нею, дивиться — дівчина попрямувала до річки, на березі роздяглася й, обернувшись на рибу, пірнула у воду.