Силач (кубинська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 07:30, 24 березня 2014

2014-03-24T07:30:10Z

Bogdan в 08:54, 30 січня 2014

2014-01-30T08:54:54Z

Bogdan: перейменував «Силач» на «Силач (кубинська народна казка)»

2013-12-13T14:36:41Z

перейменував «Силач» на «Силач (кубинська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

2013-11-29T15:50:48Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}} {{Шаблон:Кубинські народні казки українс...

Нова сторінка

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Був собі чоловік, якого прозвали Силачем. Якось сказали йому, що чорт шукає робітника, але в його домі треба бути обережним, бо двох юпередніх робітників чорт спровадив на той світ. Він убиває всіх, кого наймає на роботу.
+Був собі [[чоловік]], якого прозвали Силачем. Якось сказали йому, що чорт шукає робітника, але в його домі треба бути обережним, бо двох юпередніх робітників чорт спровадив на той світ. Він убиває всіх, кого наймає на роботу.
 Тоді Силач сказав:
@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 —	То й що? Я не боюся його!
-Він прийшов до чорта і спитав:
+Він прийшов до [[чорт]]а і спитав:
 —	Маєш роботу?
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 —	Маю, чому ж ні? Я шукаю робітника.
-Наступного дня чорт послав робі ± ^ика по воду. А той каже:
+Наступного дня чорт послав робітника по воду. А той каже:
 —	Дай мені кайло та лопату!
-Чорт виконав це прохання. Силач т з до річки і почав копати. Об одинадцятій годині з’явився чорт Іачив, що його робітник копає рів. Чорт запитчв:
+[[Чорт]] виконав це прохання. Силач т з до річки і почав копати. Об одинадцятій годині з’явився чорт Іачив, що його робітник копає рів. [[Чорт]] запитчв:
 —	Навіщо ти це робиш?
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Чорт занепокоївся і наказав робітникові йти додому.
-Другого дня чорт послав Силача по дрова. А той каже:
+Другого дня [[чорт]] послав Силача по дрова. А той каже:
 —	Дай мені мотузку!
-Дав йому чорт мотузку, і Силач пішов до лісу й заходився зв’язувати одне до одного дерева. Коли об одинадцятій годині чорт прийшов подивитися, що робить його наймит, то побачив, що Силач зв’язує ліс. Чорт запитав:
+Дав йому чорт мотузку, і Силач пішов до лісу й заходився зв’язувати одне до одного дерева. Коли об одинадцятій годині чорт прийшов подивитися, що робить його наймит, то побачив, що Силач зв’язує ліс. [[Чорт]] запитав:
 —	Що ти робиш?
@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 На березі чоловіки вправлялися в киданні молота, готуючись до змагання, яке мало визначити найсильнішого. Коли прийшов час кидати Силачу, він наказав прибрати човни, що стояли далеко від берега.
-—- Заберіть звідти човни, бо я пущу їх на дно своїм молотом! Тоді Силачеві взагалі не дозволили кидати молот, щоб не мати клопоту з човнами. А чорта його власний робітник геть перелякав. Він подумав: «Це небезпечний чоловік. Треба його позбутися».
+—- Заберіть звідти човни, бо я пущу їх на дно своїм молотом! Тоді Силачеві взагалі не дозволили кидати молот, щоб не мати клопоту з човнами. А чорта його власний робітник геть перелякав. Він подумав: «Це небезпечний [[чоловік]]. Треба його позбутися».
 У чорта був млин, що стояв на двох величезних каменях. Чорт підважив їх так, щоб уночі все це впало на Силача, який ночував просто неба. Але робітник щось запідозрив і вклався спати подалі від млина. Посеред ночі почувся гуркіт каміння — то падав млин. Силач закричав:
@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 —	Що це за комар мене кусає!
-Чорт почув і здивувався — на чоловіка впав цілий млин, а йому здається, що то комар кусається. І чорт налякався ще більше. Пішов він подивитися, що трапилося з Силачем, а той розповів, що його вкусив комар. Навкруги лежало каміння. І робітник сказав:
+[[Чорт]] почув і здивувався — на чоловіка впав цілий млин, а йому здається, що то комар кусається. І чорт налякався ще більше. Пішов він подивитися, що трапилося з Силачем, а той розповів, що його вкусив комар. Навкруги лежало каміння. І робітник сказав:
 —	Я думав^ що це комар, а виявляється, розвалився млин. Переляканий чорт не захотів більше тримати такого робітника і сказав йому:
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 —	Це все твоє!
-Силач узяв віслюка й пішов собі. Коли він був уже далеко, жінка сказала чортові:
+Силач узяв [[віслюк]]а й пішов собі. Коли він був уже далеко, жінка сказала чортові:
 Цей чоловік обдурив тебе. Він нічого не вміє і зовсім не має сили.
-Тоді чорт осідлав коня і помчав навздогін за робітником, щоб відібрати в нього віслюка й гроші. Але Силач ще здалеку помітив його. Він заховав віслюка у заростях тростини і став посеред дороги догори ногами, чекаючи на чорта. Той під’їхав і, побачивши Силача, що стояв догори ногами, запитав його:
+Тоді [[чорт]] осідлав коня і помчав навздогін за робітником, щоб відібрати в нього віслюка й гроші. Але Силач ще здалеку помітив його. Він заховав віслюка у заростях тростини і став посеред дороги догори ногами, чекаючи на чорта. Той під’їхав і, побачивши Силача, що стояв догори ногами, запитав його:
 —	Що сталося?
@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 Силач відповів:
-—	Віслюк не хотів іти, от я й закинув його на небо.
+—	[[Віслюк]] не хотів іти, от я й закинув його на небо.
 Чорт злякався й питає далі:
@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 Чекаю, що віслюк упаде з неба, бо я його не дуже сильно кинув. І тоді я зразу його осідлаю.
-Тут на чорта напав такий страх, що він пришпорив свого коня і повернув назад. Удома жінка його запитала:
+Тут на чорта напав такий страх, що він пришпорив свого коня і повернув назад. Удома [[жінка]] його запитала:
 —	Наздогнав?
-А чорт на те:
+А [[чорт]] на те:
 Я бачив, як він закинув віслюка на небо, та так високо, що його й не видно було. Коли б я почав відбирати в нього гроші, то він і мене б так само закинув на небо. Хай краще забирає і віслюка, і гроші, якщо вони, звичайно, впадуть униз.
+{{Чарівні казки}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)}}
 {{Шаблон:Кубинські народні казки українською мовою}}

← Попередня версія	Версія за 08:54, 30 січня 2014
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Був собі чоловік, якого прозвали Силачем. Якось сказали йому, що чорт шукає робітника, але в його домі треба бути обережним, бо двох юпередніх робітників чорт спровадив на той світ. Він убиває всіх, кого наймає на роботу.

	+	Тоді Силач сказав:
	+
	+	— То й що? Я не боюся його!
	+
	+	Він прийшов до чорта і спитав:
	+
	+	— Маєш роботу?
	+
	+	— Маю, чому ж ні? Я шукаю робітника.
	+
	+	Наступного дня чорт послав робі ± ^ика по воду. А той каже:
	+
	+	— Дай мені кайло та лопату!
	+
	+	Чорт виконав це прохання. Силач т з до річки і почав копати. Об одинадцятій годині з’явився чорт Іачив, що його робітник копає рів. Чорт запитчв:
	+
	+	— Навіщо ти це робиш?
	+
	+	Силач відказав:
	+
	+	— Я хочу підвести річку до самого будинку, щоб не носити воду.
	+
	+	Чорт занепокоївся і наказав робітникові йти додому.
	+
	+	Другого дня чорт послав Силача по дрова. А той каже:
	+
	+	— Дай мені мотузку!
	+
	+	Дав йому чорт мотузку, і Силач пішов до лісу й заходився зв’язувати одне до одного дерева. Коли об одинадцятій годині чорт прийшов подивитися, що робить його наймит, то побачив, що Силач зв’язує ліс. Чорт запитав:
	+
	+	— Що ти робиш?
	+
	+	А Силач йому:
	+
	+	— Оце зв’язав ліс, щоб за один раз перенести його до хати. Чорт добряче налякався і відправив Силача додому.
	+
	+	На третій день на березі річки мало відбутися змагання — хто найдалі кине залізний молоток. Чорт вирішив випробувати робітника. І пішов з ним на річку. Силач узяв на плечі молот, а чорт поплівся позаду.
	+
	+	На березі чоловіки вправлялися в киданні молота, готуючись до змагання, яке мало визначити найсильнішого. Коли прийшов час кидати Силачу, він наказав прибрати човни, що стояли далеко від берега.
	+
	+	—- Заберіть звідти човни, бо я пущу їх на дно своїм молотом! Тоді Силачеві взагалі не дозволили кидати молот, щоб не мати клопоту з човнами. А чорта його власний робітник геть перелякав. Він подумав: «Це небезпечний чоловік. Треба його позбутися».
	+
	+	У чорта був млин, що стояв на двох величезних каменях. Чорт підважив їх так, щоб уночі все це впало на Силача, який ночував просто неба. Але робітник щось запідозрив і вклався спати подалі від млина. Посеред ночі почувся гуркіт каміння — то падав млин. Силач закричав:
	+
	+	— Що це за комар мене кусає!
	+
	+	Чорт почув і здивувався — на чоловіка впав цілий млин, а йому здається, що то комар кусається. І чорт налякався ще більше. Пішов він подивитися, що трапилося з Силачем, а той розповів, що його вкусив комар. Навкруги лежало каміння. І робітник сказав:
	+
	+	— Я думав^ що це комар, а виявляється, розвалився млин. Переляканий чорт не захотів більше тримати такого робітника і сказав йому:
	+
	+	Я дам тобі віслюка, навантаженого грішми, тільки йди звідси!
	+
	+	Певна річ. Силач погодився. Чорт пригнав віслюка, навантаженого грішми, і мовив на прощання:
	+
	+	— Це все твоє!
	+
	+	Силач узяв віслюка й пішов собі. Коли він був уже далеко, жінка сказала чортові:
	+
	+	Цей чоловік обдурив тебе. Він нічого не вміє і зовсім не має сили.
	+
	+	Тоді чорт осідлав коня і помчав навздогін за робітником, щоб відібрати в нього віслюка й гроші. Але Силач ще здалеку помітив його. Він заховав віслюка у заростях тростини і став посеред дороги догори ногами, чекаючи на чорта. Той під’їхав і, побачивши Силача, що стояв догори ногами, запитав його:
	+
	+	— Що сталося?
	+
	+	Силач відповів:
	+
	+	— Віслюк не хотів іти, от я й закинув його на небо.
	+
	+	Чорт злякався й питає далі:
	+
	+	— А навіщо ти задер ноги?
	+
	+	Чекаю, що віслюк упаде з неба, бо я його не дуже сильно кинув. І тоді я зразу його осідлаю.
	+
	+	Тут на чорта напав такий страх, що він пришпорив свого коня і повернув назад. Удома жінка його запитала:
	+
	+	— Наздогнав?
	+
	+	А чорт на те:
	+
	+	Я бачив, як він закинув віслюка на небо, та так високо, що його й не видно було. Коли б я почав відбирати в нього гроші, то він і мене б так само закинув на небо. Хай краще забирає і віслюка, і гроші, якщо вони, звичайно, впадуть униз.