Сніжиця (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 23:20, 3 травня 2014

2014-05-03T23:20:28Z

Bogdana в 23:20, 3 травня 2014

2014-05-03T23:20:09Z

Bogdana в 23:16, 3 травня 2014

2014-05-03T23:16:03Z

Kos Street King в 10:02, 28 вересня 2009

2009-09-28T10:02:29Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:09:33Z

1 версія

Нова сторінка

Сніжиця

Були собі [[дід]] та [[баба]] бездітні. У піст сніг м'який; діти баби качали з снігу. [[Дід]] і каже до баби:

— Ходім і ми скотім бабу собі. [[Баба]] і каже:

— Нащо тобі [[баба]]? [[Баба]] у тебе є, а коли то є, то скотім собі дитинку.

— Ну, ходім скотім. Чи дитину, то й дитину.

Пішли і давай дитину котить. І скотили, і давай дитині ніжки робить і ручки, голову, вуха, рот — усе поробили.

І як зробили вони усю дитину, стала шкіра дитячі обтягаться, стала вона личком вертіти. [[Дід]] і [[баба]] радіють: ось у нас буде дитинка, вже, слава Богу, рухається.

Через певний час стала дитинка ходить і балакать.

Дівчинка. І дав [[дід]] ім'я: Сніжниця.

Живе вона, росте не по годинах, а по хвилинах. За п'ятнадцять день стало півдівки і проворна така! Зве [[дід]]а [[дід]]ом, а бабу бабою. Вони нею утішаються. І біла вона, як сніг. І волосся, і лице так як папір білі. Сусідні дівчата познайомились і бігають до неї гулять, і вона бігає до їх.

Після великодніх свят, як сонце пішло вище, тепло, так вона як на сонці стала потавать, і ховається вона у холодок.
І дожила вона до Купала [[Іван]]а. Наплели дівчата вінки і наклали вогнище у березі і просять у [[дід]]а і у баби Сніжниці стрибать через вогонь і співать.

— Ну, Сніжниця, бери і ти за нами!

Розігналася Сніжниця за ними І, як збігла на вогонь, так тільки і бачили. Вона там і розтопилась.

Прийшли дівчата до [[дід]]а і до баби й кажуть, що Бог зна, де їхня Сніжниця і ділась.

Так і [[дід]] і [[баба]] як були, так і зостались.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Через певний час стала дитинка ходить і балакать.
-Дівчинка. І дав [[дід]] ім'я: Сніжниця.
+[[Файл:Метелиця 300х200.jpg|left]]Дівчинка. І дав [[дід]] ім'я: Сніжниця.
 Живе вона, росте не по годинах, а по хвилинах. За п'ятнадцять день стало півдівки і проворна така! Зве [[дід]]а [[дід]]ом, а бабу бабою. Вони нею утішаються. І біла вона, як сніг. І волосся, і лице так як папір білі. Сусідні дівчата познайомились і бігають до неї гулять, і вона бігає до їх.
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 [[Категорія:Казки про діда і бабу]]
-{{Казка про чоловіка}}
+{{Казка про дівчину}}

← Попередня версія		Версія за 23:16, 3 травня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:українська народна казка]]~~
−
−	~~[[Категорія:Казки про Івана]]~~
−
−
−
−	~~[[Категорія:Казки про діда і бабу]]~~
−
−
−	~~Сніжиця~~
−
	Були собі [[дід]] та [[баба]] бездітні. У піст сніг м'який; діти баби качали з снігу. [[Дід]] і каже до баби:		Були собі [[дід]] та [[баба]] бездітні. У піст сніг м'який; діти баби качали з снігу. [[Дід]] і каже до баби:

Рядок 38:		Рядок 27:

	Так і [[дід]] і [[баба]] як були, так і зостались.		Так і [[дід]] і [[баба]] як були, так і зостались.
		+
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про Івана]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про діда і бабу]]
		+	{{Казка про чоловіка}}

← Попередня версія		Версія за 10:02, 28 вересня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про Івана]]
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Казки про діда і бабу]]
		+
		+
	Сніжиця		Сніжиця

Рядок 29:		Рядок 38:

	Так і [[дід]] і [[баба]] як були, так і зостались.		Так і [[дід]] і [[баба]] як були, так і зостались.
−
−	~~[[Категорія:Українські народні казки]]~~

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 — Ну, ходім скотім. Чи дитину, то й дитину.
 Пішли і давай дитину котить. І скотили, і давай дитині ніжки робить і ручки, голову, вуха, рот — усе поробили.
 І як зробили вони усю дитину, стала шкіра дитячі обтягаться, стала вона личком вертіти. [[Дід]] і [[баба]] радіють: ось у нас буде дитинка, вже, слава Богу, рухається.
 Через певний час стала дитинка ходить і балакать.
 Дівчинка. І дав [[дід]] ім'я: Сніжниця.
 Живе вона, росте не по годинах, а по хвилинах. За п'ятнадцять день стало півдівки і проворна така! Зве [[дід]]а [[дід]]ом, а бабу бабою. Вони нею утішаються. І біла вона, як сніг. І волосся, і лице так як папір білі. Сусідні дівчата познайомились і бігають до неї гулять, і вона бігає до їх.