У Мишачій країні (японська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 05:35, 26 грудня 2013

2013-12-26T05:35:40Z

Bogdana в 05:35, 26 грудня 2013

2013-12-26T05:35:20Z

Bogdan в 15:14, 24 вересня 2013

2013-09-24T15:14:41Z

Bogdan в 15:14, 24 вересня 2013

2013-09-24T15:14:07Z

Bogdan: перейменував «У Мишачій країні» на «У Мишачій країні (японська народна казка)»

2013-09-24T15:05:09Z

перейменував «У Мишачій країні» на «У Мишачій країні (японська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мово...

2013-09-24T15:01:53Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мово...

Нова сторінка

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 Коли повернувся додому й  розповів  бабі  про  свою  пригоду,   та  його похвалила:
-—    Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. Якось навідалася до діда й [[баби]] знайома миша та й каже:
+—    Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. Якось навідалася до діда й баби знайома миша та й каже:
 —    Діду, недавно ви нас так щедро частували.  Будь ласка, приходьте до нас у гості!

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Жили колись собі були дід і баба. Одного дня насипав дід у торбу гречаних коржиків, що баба напекла, та й подався до лісу по дрова.
+Жили колись собі були [[дід]] і [[баба]]. Одного дня насипав дід у торбу гречаних коржиків, що баба напекла, та й подався до лісу по дрова.
 Працював у поті чола, а опівдні розігнув спину й зітхнув:
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Незабаром оточила його ціла зграя мишей.
-—    І ви хочете скуштувати гречаних коржиків? — спитав дід і віддав мишам майже всі коржики, сам нічого не з'їв.
+—    І ви хочете скуштувати гречаних коржиків? — спитав [[дід]] і віддав мишам майже всі коржики, сам нічого не з'їв.
 Коли повернувся додому й  розповів  бабі  про  свою  пригоду,   та  його похвалила:
-—    Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. Якось навідалася до діда й баби знайома миша та й каже:
+—    Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. Якось навідалася до діда й [[баби]] знайома миша та й каже:
 —    Діду, недавно ви нас так щедро частували.  Будь ласка, приходьте до нас у гості!
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 —    Побачите, йдіть за мною.
-Дід пішов услід за мишею і невдовзі опинився перед маленькою ніркою.
+[[Дід]] пішов услід за мишею і невдовзі опинився перед маленькою ніркою.
 —    Як же я влізу в таку нірочку? — спитав він.
@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 —    Заплющіть очі й вчепіться руками за мій хвостик,— відповіла миша.
-Дід послухався її, вхопивсь за хвостик і вмить опинився у Мишачій країні.
+[[Дід]] послухався її, вхопивсь за хвостик і вмить опинився у Мишачій країні.
 Розплющив очі, дивиться — в кухні великого будинку миші гуртом розкачують коржики з квасолі та чумизи й наспівують:
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
-Дід, усміхаючись, дивився і слухав. Аж тут до нього підійшла знайома миша і мовила застережливо:
+[[Дід]], усміхаючись, дивився і слухав. Аж тут до нього підійшла знайома миша і мовила застережливо:
 —    Діду, будь ласка, не кажіть «няу»! Бо ми дуже боїмося цього слова.
@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 Вибрався дід із Мишачої країни так само просто: заплющив очі, вхопився за мишачий хвостик і вмить опинився вдома.
-Почув про цю пригоду жадібний сусід і наступного.дня, прихопивши з собою гречаних коржиків, подався до лісу.
+Почув про цю пригоду жадібний [[сусід]] і наступного.дня, прихопивши з собою гречаних коржиків, подався до лісу.
 Опівдні, коли він сів на колоду й узявся їсти коржики, до нього підбігла миша.
@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 Тим часом з'явилася знайома миша і мовила застережливо:
-—    Діду,  тільки не  кажіть  «няу»!   Бо  ми дуже  боїмося  цього  слова. «Он   воно   що! — подумав   сусід.— То   треба   занявкати   по-котячому, і  миші відразу порозбігаються.  А  тоді  й  гроші  можна  буде  забрати!» І він закричав:
+—    [[Дід]]у,  тільки не  кажіть  «няу»!   Бо  ми дуже  боїмося  цього  слова. «Он   воно   що! — подумав   сусід.— То   треба   занявкати   по-котячому, і  миші відразу порозбігаються.  А  тоді  й  гроші  можна  буде  забрати!» І він закричав:
 —    Няу!..
@@ Рядок 98: / Рядок 98: @@
 Кажуть, нібито він задихнувся в  Мишачій країні  та й  помер.
 {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
 {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

← Попередня версія		Версія за 15:14, 24 вересня 2013
Рядок 35:		Рядок 35:


		+	Хай буде нас і сто, і двісті,

		+	А «няу» чути цам не хочеться!
		+
		+	Так-так, так-так,
		+
		+	А «няу» чути нам не хочеться!
		+
		+
		+
		+	Дід, усміхаючись, дивився і слухав. Аж тут до нього підійшла знайома миша і мовила застережливо:
		+
		+	— Діду, будь ласка, не кажіть «няу»! Бо ми дуже боїмося цього слова.
		+
		+	— А чого б це я мав казати «няу»?
		+
		+	Миша заспокоїлась, побігла в комору й принесла дідові свіжого коржика.
		+
		+	— Пригощайтеся, пригощайтеся! — припрошувала вона.
		+
		+	Миша так щедро частувала діда, що в нього мало живіт не луснув. А на прощання обдарувала купою грошей.
		+
		+	Вибрався дід із Мишачої країни так само просто: заплющив очі, вхопився за мишачий хвостик і вмить опинився вдома.
		+
		+	Почув про цю пригоду жадібний сусід і наступного.дня, прихопивши з собою гречаних коржиків, подався до лісу.
		+
		+	Опівдні, коли він сів на колоду й узявся їсти коржики, до нього підбігла миша.
		+
		+	— На, їж! — роздратовано мовив сусід і кинув їй коржика. Згодом миша повернулася й сказала:
		+
		+	— Просимо до нас у гості! Тепер наша черга вас частувати.
		+
		+	— Авжеж, авжеж! — зрадів сусід і пішов услід за мишею, а коли опинився перед ніркою, спитав: — А як же я влізу в таку нірочку?
		+
		+	— Заплющіть очі й вхопіться руками за мій хвостик!
		+
		+	Сусід послухався миші, вхопився за хвостик і вмить опинився в Мишачій країні. Розплющив очі, дивиться — миші гуртом розкачують коржики й наспівують:
		+
		+
		+
		+	Хай буде нас і сто, і двісті,
		+
		+	А «няу» чути нам не хочеться!
		+
		+	Так-так, так-так,
		+
		+	А «няу» чути нам не хочеться!
		+
		+
		+
		+	«Все відбувається так, як розповідав сусід,— подумав він, а сам не відводив очей від скриньки під стіною.— Цікаво, скільки грошей мені дадуть? От якби всі забрати!»
		+
		+	Тим часом з'явилася знайома миша і мовила застережливо:
		+
		+	— Діду, тільки не кажіть «няу»! Бо ми дуже боїмося цього слова. «Он воно що! — подумав сусід.— То треба занявкати по-котячому, і миші відразу порозбігаються. А тоді й гроші можна буде забрати!» І він закричав:
		+
		+	— Няу!..
		+
		+	Тієї ж миті в Мишачій країні стало темно, а всі миші дременули геть.
		+
		+	«От добре, що ви повтікали!» — зрадів сусід і почав мацати навколо себе руками. На скриньку з грішми таки натрапив, та от лихо — дверей не знайшов.
		+
		+	Кажуть, нібито він задихнувся в Мишачій країні та й помер.
	{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}		{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}

	{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}		{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

← Попередня версія	Версія за 15:14, 24 вересня 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Жили колись собі були дід і баба. Одного дня насипав дід у торбу гречаних коржиків, що баба напекла, та й подався до лісу по дрова.

	+	Працював у поті чола, а опівдні розігнув спину й зітхнув:

	+	— Ху-у, стомився! Мабуть, час уже й обідати.
	+
	+	Сів на колоду й заходився їсти коржики. Коли дивиться — перед ним миша.
	+
	+	— І ти голодна? На, їж! — сказав щедрий дід і кинув миші шматочок коржика.
	+
	+	Незабаром оточила його ціла зграя мишей.
	+
	+	— І ви хочете скуштувати гречаних коржиків? — спитав дід і віддав мишам майже всі коржики, сам нічого не з'їв.
	+
	+	Коли повернувся додому й розповів бабі про свою пригоду, та його похвалила:
	+
	+	— Добре зробив! Вони такі гарненькі, ці звірятка. Якось навідалася до діда й баби знайома миша та й каже:
	+
	+	— Діду, недавно ви нас так щедро частували. Будь ласка, приходьте до нас у гості!
	+
	+	— А де ви живете?
	+
	+	— Побачите, йдіть за мною.
	+
	+	Дід пішов услід за мишею і невдовзі опинився перед маленькою ніркою.
	+
	+	— Як же я влізу в таку нірочку? — спитав він.
	+
	+	— Заплющіть очі й вчепіться руками за мій хвостик,— відповіла миша.
	+
	+	Дід послухався її, вхопивсь за хвостик і вмить опинився у Мишачій країні.
	+
	+	Розплющив очі, дивиться — в кухні великого будинку миші гуртом розкачують коржики з квасолі та чумизи й наспівують: