https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_%28%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0%29 2026-05-12T23:02:53Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.9 https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)&diff=8900&oldid=prev 2015-05-19T06:35:59Z

<p>перейменував «<a href="/%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96" class="mw-redirect" title="Хведір Набилкін та богатирі">Хведір Набилкін та богатирі»</a> на «<a href="/%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)" title="Хведір Набилкін та богатирі (Білоруська народна казка)">Хведір Набилкін та богатирі (Білоруська народна казка)»</a></p> <table class="diff diff-contentalign-left diff-editfont-monospace" data-mw="interface"> <tr class="diff-title" lang="uk"> <td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">← Попередня версія</td> <td colspan="1" style="background-color: #fff; color: #202122; text-align: center;">Версія за 06:35, 19 травня 2015</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-notice" lang="uk"><div class="mw-diff-empty">(Немає відмінностей)</div> </td></tr></table>

Bogdana https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0)&diff=8899&oldid=prev 2015-05-19T06:35:31Z

<p>Створена сторінка: Жив-був собі в одному селі бурлака Хведір Набилкін. Не дужий він був на силу, зате мав голо...</p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Жив-був собі в одному селі бурлака Хведір Набилкін. Не дужий він був на силу, зате мав голову з розумом. Захотілося йому стати богатирем. «Чим я не богатир? — думає собі Хведір Набилкін.— І чому лише дужі можуть бути богатирями?»<br /> <br /> Справив він собі полотняний намет, узяв косу замість меча, сів на свою кобилку-здохлятину і поїхав у світ. їхав, їхав та й доїхав до великого міста. Бачить — стоїть край шляху стовп, а на ньому різні оповіщення висять. Він тут же витяг з кишені олівця і написав своє: що такого-то року, такого-то місяця, такого-то дня проїхав повз це місто могутній богатир Хведір Набилкін — ззаду його не доганяти, спереду не стрічати, а стати здалеку, шапку зняти й привітати!<br /> <br /> Прибив оповіщення до стовпа, а сам далі подався.<br /> <br /> А тим шляхом саме їхав справжній богатир Дубовик. Прочитав оповіщення і дивується: що за новий богатир з'явився у їхньому царстві? Як же на нього хоч глянути: ззаду доганяти не вільно, спереду стрічати не дозволено... Доведеться хіба що хоч здалеку вклонитися йому.<br /> <br /> Дубовик три версти круга дав, наперед заїхав, шапку зняв і гукає:<br /> <br /> — Добридень, могутній богатир Хведоре Набилкін! Хочу твоїм молодшим товаришем стати. Де звелиш мені їхати з тобою — ззаду чи спереду?<br /> <br /> — Ззаду їдь! — відказав Хведір Набилкін. Повернувся богатир назад і поїхав за ним назирці. Приїхали вони на широкий зелений луг. Хведір Набилкін пустив свою кобилку пастись, а сам напнув намет та й ліг спати. І Дубовик своє шатро напнув віддалік.<br /> <br /> Назавтра встав Дубовик, заходився меча гострити на великому брускові. А Хведір Набилкін, побачивши таке, узявся свою косу відточувати на камені. Меч гостриться тихо: шах-шах, а коса — дзинь-дзинь об камінь!<br /> <br /> Дубовик думає заздрісно: «Ну й меч же у цього богатиря! Дзвенить — не те що мій».<br /> <br /> Потаборували вони на лузі два дні, на третій Дубовик і каже Хведорові Набилкіну:<br /> <br /> - Живе тут недалеко Змій триголовий. Викликає він до себе кого-небудь із богатирів на бій. Чи сам поїдеш, чи мене пошлеш?<br /> <br /> — Ет,— плюнув Хведір Набилкін,— буду я об таку дрібноту руки бруднити! їдь ти!<br /> <br /> Ну, богатир зібрався і поїхав. А Хведір Набилкін ліг спати.<br /> <br /> Приїжджає Дубовик до [[Змій]]а.<br /> <br /> — Хто ти? — питає [[Змій]].— Чи не сам Хведір Набилкін? Чув я про тебе,— кажуть, навіть оповіщення висить, що новий могутній богатир у цьому царстві з'явився.<br /> <br /> Бачить Дубовик: Змій дуже боїться нового богатиря Хведора Набилкіна. Він і одказує йому:<br /> <br /> — Авжеж, сам Хведір Набилкін...<br /> <br /> Ну що ж, Хведоре Набилкін, будемо битись чи миритись?<br /> <br /> Ні, нечиста сило, не для того їхав сюди сам Хведір Набилкін, щоб миритись, а для того, щоб битись!<br /> <br /> Вихопив богатир Дубовик свого гострого меча і відтяв Змійові всі три голови. Дві голови у болото затоптав, а третю на меч настромив і везе напоказ своєму старшому товаришу Хведорові Набилкіну. Приїхав та й питає його:<br /> <br /> Де звелиш [[Змій]]ову голову подіти?<br /> <br /> Кинь у кущ! — махнув рукою Хведір Набилкін.<br /> <br /> Тим часом біля того міста проїжджав богатир Горовик. Побачив оповіщення і здивувався: еге, осьде з ким цікаво було б зустрітися! Поїхав по слідах і прибув на широкий зелений луг. Здалеку вклонився Хведорові Набилкіну й каже:<br /> <br /> — Чи не візьмеш мене, могутній богатир Хведоре Набилкін, собі за товариша?<br /> <br /> — Гаразд. Став свого намета. Напнув своє шатро й Горовик. Назавтра Горовик каже Набилкіну:<br /> <br /> — З'явився у нашім краю поганий [[Змій]] із шістьма головами. То чи сам поїдеш битися з ним, чи мене пошлеш?<br /> <br /> Ет,— плюнув Хведір Набилкін,— буду я об таку дрібноту руки бруднити! їдь ти!<br /> <br /> Поїхав Горовик, відтяв усі шість голів Змійові і одну-напоказ привіз.<br /> <br /> — Де звелиш Змійову голову подіти? — питає він Хведора Набилкіна.<br /> <br /> — Кинь у купу погань таку!<br /> <br /> Широко полетіла слава про богатиря Хведора Набилкіна. Прочув про нього і дев'ятиголовий Змій. Викликає він Хведора Набилкіна на бій. Хотів наш богатир когось із своїх молодших товаришів послати, але ті відмовились.<br /> <br /> — Ми вже,— кажуть,— їздили, тепер твоя черга, та й [[Змій]] по твоїй силі знайшовся: нам із ним не впоратись.<br /> <br /> Ну, нічого не вдієш, треба їхати. Хіба ж до лиця могутньому богатиреві гонор свій втрачати?<br /> <br /> Зібрався Набилкін, сів на свою кобилу і поїхав.<br /> <br /> А [[Змій]] чекав, чекав Хведора Набилкіна, не дочекався — сам до нього вийшов. Зустрілися вони на півдорозі. Як побачив Хведір Набилкін перед собою страховисько дев'ятиголове, перелякався і, що мав духу, вдарився назад! Змій за ним.<br /> <br /> Збився Хведір Набилкін з рівної дороги, трапив на глуху. А ця дорога вела в болото. Мчав, мчав він глухою дорогою та й скочив просто в трясовину. Змій, не розгледівши дороги, так само туди гепнувся — одні голови стирчать.<br /> <br /> Хведір Набилкін легкий був, вискочив одразу, а [[Змій]] так і засів там, мов корч.<br /> <br /> Розгледівся Хведір Набилкін що міцно сидить [[Змій]] у болоті, навіть не ворухнеться. Схопив він Змійового меча, підняв сяк-так і заходився страховиську голови стинати. Відтяв усі дев'ять голів, важкого меча у болото втопив, а сам подався назад пішки: кобилку свою з трясовини витягти не здужав.<br /> <br /> Прийшов Хведір Набгкін на луг, гукає до богатирів:<br /> <br /> — Гей, молодці. Негайно йдіть у трясовину, приведіть мого богатирського коня, Я там з поганським [[Змій]]ом воював, усі дев'ять голів йому зітнув.<br /> <br /> Подались богатирі у трясовину, дивляться — і справді: валяються у болоті всі дев'ять Змійових голів!<br /> <br /> Ого-го,— кажуть,— силач! Це ж диво: утоптав поганого Змійа у трясовину й усі голови постинав йому! І чим! Дивитись нема на що: не меч, а коса якась та й годі!<br /> <br /> Узяв Горовик кобилку під пахву і приніс господареві.<br /> <br /> Ще більша слава полинула про могутнього богатиря Хведора Набилкіна. Прочув про нього сам цар Хропун. Заманулося йому мати при собі такого славного богатиря, який дев'ятиголового Змійа здолав. Вислав йому запросини.<br /> <br /> З'явився Хведір Набилкін до палацу. Цар справив йому дороге вбрання, дав найкращий у палаці покій, челядь і кухаря до нього приставив.<br /> <br /> Живе Хведір Набилкін розкошуючи.<br /> <br /> Минув рік, другий, на третій виступив проти царя Хропуна лютий та грізний сусідський цар Хапун. Зібрав таке військо, що оком не окинути, ліком не перелічити. Спинився він з військом біля столиці царя Хропуна і надіслав йому повідомлення: викликаю тебе на бій!<br /> <br /> Налякався цар Хропун, питає Хведора Набилкіна:<br /> <br /> — Що робити? Переможе мене цар Хапун...<br /> <br /> — Не переможе! — відказує Хведір Набилкін.— Не турбуйся, [[цар]]ю, лягай спочивати, я сам воюватиму.<br /> <br /> Цар позіхнув смачненько й подався спати, а Хведір Набилкін наказав, щоб усі кравці, шевці, теслі, столяри з'явилися до столиці кожний зі своїм інструментом.<br /> <br /> І всі майстри з усього царства прибули до столиці — теслі з сокирами, кравці з голками, столяри з пилками, шевці з шилами... Вийшов Хведір Набилкін до майстрів і каже:<br /> <br /> — За три дні вистругайте мені сім полків дерев'яного війська!<br /> <br /> — Добре,— відказали майстри. — Зробимо! І заходилися з роботою.<br /> <br /> Коли військо було готове, Хведір Набилкін звелів: — Виставити усе дерев'яне військо вночі за містом! Так і зробили. А справжнє військо Хведір Набилкін сховав у кущах.<br /> <br /> Прокинувся вранці [[цар]] Хапун, бачить — стоїть проти нього сім полків війська царя Хропуна: отже, пора війну починати.<br /> <br /> Цілий день стріляли солдати царя Хапуна у солдатів царя Хропуна. Увесь порох спалили і всі патрони витратили, а нікого не вбили. Дивується цар Хапун: чи не зачароване військо виставив [[цар]] Хропун?<br /> <br /> Тим часом Хведір Набилкін дав команду рушати в бій справжньому війську. Вибігли його солдати з кущів та й узялись стріляти по війську царя Хапуна. Стріляли, стріляли — все військо перебили, а самого Хапуна в полон узяли і до царя Хропуна привели.<br /> <br /> Розбудив Хропуна Хведір Набилкін і каже:<br /> <br /> — Що звелиш, [[цар]]ю, з бранцем робити?<br /> <br /> Протер цар очі, бачить — стоїть перед ним зв'язаний Хапун. Зрадів [[цар]].<br /> <br /> — У гармату його,— каже,— зарядити і вистрелити в той бік, звідки прийшов.<br /> <br /> Так і зробили.<br /> <br /> Поїхав цар за місто, поглянув — усе вороже військо покотом лежить, а його солдати всі живі й здорові.<br /> <br /> Як це тобі вдалося? — питає цар Хведора Набилкіна.— У Хапуна ж сили втричі більш було...<br /> <br /> Я,— каже Хведір Набилкін,— воюю не силою, а розумом.<br /> <br /> Наставив тоді цар Хропун Хведора Набилкіна найголовнішим начальником над своїм військом, а сам пішов спати.<br /> <br /> Спав він тепер спокійно, бо ніхто з царів-сусідів і не думав іти на нього війною.<br /> [[Категорія:Білоруські народні казки]]<br /> [[Категорія:Казки про королів і королівн, принцес і півкоролівства в придачу]]<br /> [[Категорія:Казки про змію]]<br /> {{Казка про чоловіка}}<br /> {{Чарівні казки}}</div>

Bogdana